До 25 – ої річниці виводу військ з Афганістану присвячується

2. До 25 – ої річниці виводу військ з Афганістану присвячується Вновь , приближаясь к этой дате Мы вспоминаем те года, Когда закрыла жизнь в квадрате: Афган – вертушка- бой – беда. Ходила юность под прицелом В песках той «дружеской» страны, В бинтах кричала и немела , Когда двухсотый шёл с войны Последний день и бой в Афгане, Он был у каждого там свой… Сегодня ж шепчут губы сами: «Спасибо, Боже, что живой!» Порою память сдавит сердце До жгучей боли старых ран, Душа уходит в юность греться – К братишкам в горы… в наш Афган.

3. Їм досі сниться , як горіли небо та земля... Борлюк Леонід Володимирович Дикань Віктор Миколайович Єфімов Микола Петрович Поберій Сергій Васильович Кіяшко Валентин Володимирович Крамаренко Володимир Іванович Мараховський Сергій Олексійович Христич Олександр Олександрович Пономарьов Микола Іванович Саранча Олександр Володимирович Рянський Олександр Іванович

4. Борлюк Леонід Володимирович Народився 16 квітня 1965 року в селі Морозівка. З 1972 по 1980 рік навчався в Морозівській восьмирічній школі. 30 вересня 1983 року був призваний до лав Збройних Сил. Направлений в місто Кіровабад Азербайджанської СРСР. Звідти 27 грудня 1983 року направлений для проходження служби в місто Кабул. Був командиром автомобільного відділу. Звільнився 9 лютого 1986 року по закінченні строкової служби в званні старшого сержанта. Нагороджений нагрудними знаками «Відмінник Радянської Армії» та «Ветеран війни», грамотою «Воїну – інтернаціоналісту», медалями «Від вдячного афганського народу», «Захиснику Вітчизни», «70 років Збройним Силам СРСР»

5. Крамаренко Володимир Іванович Народився 19 жовтня 1946 року в селі Морозівка Балаклійського району Харківської області. Був призваний в лав Радянської Армії 12 вересня 1965 року. До Афганістану попав 14 серпня 1981 року. Службу ніс в батальйоні зв’язку при штабі ВПС 40 армії. Був начальником пересувного радіовузла, авіанаводчиком в групі бойового управління Місця бойових операцій: Газни, Гардез, м.Джабальус – Арачь, ущелини Пандшер, Ніжраб, м.Шиндант, околиці м Кабула, база загарбників в м. Баграм. Нагороджений медалями: «За бойові заслуги», «60 років Збройним Силам СРСР», «70 років Збройним Силам СРСР», «За бездоганну службу» ІІІ, ІІ, І ступенів, «Воїну – інтернаціоналісту», «Від вдячного афганського народу», «Захиснику Вітчизни», нагрудним знаком «За розмінування»

6. Народився в селі Морозівка 6 квітня 1967 року. Призвався до армії 2 листопада 1985 року. Потрапив у прикордонні війська, в/ч 2042 Керкінського прикордонного загону. З 12 листопада 1985 року по 10 лютого 1986 року проходив навчання при в/ч 2420 в м. Мари. Після закінчення навчання повернувся у в/ч 2042 і 15 лютого 1986 року направлений для проходження подальшої служби в республіку Афганістан (провінція Джаузджан, кишлак Мордіан) в 3–ю мотоманеврову групу. Зачислений кулеметником першої позаштатної десантно – штурмової групи. Приймав участь більш чим в 30 – и бойових операціях, засадах і рейдах в прикордонних з Радянським Союзом провінціях від гір Паміру до іранського кордону. Нагороджений нагрудними знаками: «Старший прикордонного наряду» , «Відмінник прикордонних військ» ІІ ступеня, «Відмінник прикордонних військ» І ступеня. Бойові нагороди: медаль «За бойові заслуги», медаль «За відзнаку в охороні державного кордону СРСР» Звільнений в запас 21 грудня 1987 року. Саранча Олександр Володимирович

7. Народився 17 вересня 1963 року в селі СуботіноШушенського району Красноярського краю. З 1971 по 1978 рік навчався в Вільхуватській восьмирічній школі. Потім продовжив навчання в Харківському ПТУ, де опанував спеціальність каменяра. В листопаді 1981 року був призваний до лав Радянської Армії. Навчальний пункт знаходився в Туркменії. В жовтні 1982 року був направлений для несення служби в Афганістан. Там приймав участь у 13 бойових операціях. Мав звання сержанта. Нагороджений медалями «За бойові заслуги», «Воїну – інтернаціоналісту», «Від вдячного афганського народу», «Учасник бойових дій», «Захисник Вітчизни», «Відмінник прикордонних військ» ІІ ступеня, «Відмінник прикордонних військ» І ступеня. Єфімов Микола Петрович

8. ДиканьВіктор Миколайович Народився 18 березня 1967 року в селі Новоселівка Балаклійського району Харківської області. • З 1974 по 1982 рік навчався в Олександрівській середній школі, а потім з 1982 по 1984 рік продовжив навчання в Бугаївській ЗШ. • З 23 квітня 1985 року по 7 червня 1987 року проходив службу в лавах Радянської Армії у військовій частині 2042 Червонознаменного середньоазіатського прикордонного округу. Нагороджений медалями: «Учасник бойових дій», «Захисник Вітчизни», «Від вдячного афганського народу», «Воїну – інтернаціоналісту», «70 років Збройним Силам СРСР»

9. Христич Олександр Олександрович Народився 28 серпня 1966 року в селі Морозівка Балаклійського району Харківської області. З 1973 по 1981 рік навчався у Морозівській восьмирічній школі, потім продовжив навчання у Петрівському СПТУ, де здобув спеціальність водія. До лав Радянської Армії був призваний 29 жовтня 1984 року і був направлений воїном – інтернаціоналістом до ДРА у військово – повітряні сили в/ч 80848 до автороти 1322 міста Шиндант. Демобілізувався 22 лютого 1987 року. Нагороджений медалями «Воїн – інтернаціоналіст» та «Від вдячного афганського народу», грамотою від Президента СРСР М. Горбачова «З вдячністю за добросовісну службу в лавах Радянської армії» як воїн - інтернаціоналіст.

10. РянськийОлександр Іванович Народився 17 травня 1963 року в селі Морозівка. З 1970 по 1978 рік навчався в Морозівській восьмирічній школі. З 1982 по 1984 рік служба в лавах Радянської Армії. Службу розпочав в з міста Ашхабад в прикордонних військах. Потім продовжив в Термезському загоні в місті Мазари – Шариф. Нагороджений знаком «Відмінник прикордонних військ» І ступеня, медалями «Захисник Вітчизни», «За відвагу», «Від вдячного афганського народу», «За відзнаку в охороні державного кордону СРСР»

11. Поберій Сергій Васильович Народився 20 січня 1960 року в селищі Савинці. По закінченню Савинської СШ №2 у 1977 році працював водієм. 3 липня 1979 року призваний до лав Радянської Армії. У навчальному центрі м. Ашхабада проходив службу з 10 липня 1979 року по 10 листопада 1979 року. З 11 листопада 1979 року по 29 грудня 1979 року продовжував службу у м. Кушка на посаді командира БМП. З 29 грудня 1979 року по 16 червня 1981 року проходив службу в ДРА провінція Шиндант (гвардійська мотострілецька дивізія, піхотний полк, ІІІ штурмовий батальйон). Приймав участь у трьох боях за взяття ущелини Фараф провінції Чикчиран, визволення м. Герат. Має вісім бойових виїздів на кордон Афганістан – Пакистан, один бойовий виїзд на кордон Афганістан – Іран. Нагороджений знаком «Воїн – інтернаціоналіст», медалями «70 років Збройним Силам СРСР», «Від вдячного афганського народу», «Захиснику Вітчизни», грамотою від Президента СРСР М. Горбачова «З вдячністю за добросовісну службу в лавах Радянської армії»

12. Нихаєнко Іван Михайлович Народився в селі Остап’є Багачанського району Полтавської області. В 1973 році пішов у перший клас Морозівської восьмирічної школи. З 1981 по 1984 рік навчався у Петрівському професійно – технічному училищі, де здобув спеціальність водія – тракториста. 29 жовтня 1984 року був призваний до лав Радянської Армії. Під час служби був в військовій частині польова пошта 30134 , яка охороняла аеродроми поблизу Кандагара. Демобілізувався 19 січня 1987 року в званні сержанта. Нагороджений грамотою на честь святкування 68 річниці Радянської Армії і Воєнно – Морського флоту та медалями.

13. А мне вчера опять Афган приснился. Хотя уже прошло немало лет, Приснились мне в туманной дымке лица Друзеймоих, которых с нами нет. НихаєнкоІван Михайлович 11.08.1966 – 15.07.2001

14. Афганськими дорогами

20. З у с т р і ч в е т е р а н і в

22. 15 лютого 1989 року

23. АФГАН. ПАМ’ЯТАЄМО ДО БОЛЮ…