Модель сучасного уроку

1. Модель сучасного уроку Особливістю сучасного уроку є: - Комунікативна спрямованість; -Діяльнісний та текстоцентричний підходи. У зв'язку з цим змінюється змістова лінія уроку, по-іншому викладається структура навчального матеріалу, модель уроку видозмінюється. Вчитель, виконуючи одну із своїх функцій – проектування педагогічної системи, вносить корективи як у формальну частину поурочного плану, так і аналітичну(діагностичну) змістову лінію.

2. Формальна частина плану: • Дата № уроку в календарно - тематичному плані та № уроку в темі. • Тема яка точно відповідає програмі. • Тема для озвучування чи записування на дошці.

3. Мета • Розвиваюча • формувати; • -розвинути ; • -підвищити; • Виховна • -вдосконлити; • перевірити; • встановити ; • оцінити; • Навчальна • -практично вивчити; • зрозуміти; • з'ясувати сутність • освіїти;

4. Завдання: Відпрацювати навички виконати мисленнєві операції: пізнання, розуміння, застосування, аналіз, синтез, оцінка.

5. Тип уроку • Вид (жанр)лабораторна робота, практикум, тренінг. • Обладнання: дидактичний та роздатковий матеріал, відеофільм, комп'ютерний диск , аудіо касета, підручник.

6. Змістова частина поурочного плану-комбінування елементів комунікативної, лінгвокультурологічної, діяльнісної ліній.

7. Типологія уроків за основними дидактичними цілями можна представити,спираючись на основні елементи – складові частини уроку: • Перевірка опорних знань та вмінь; • Вивчення нового матеріалу; • Його закріплення та узагальнення; • Домашнє завдання.

8. За дидактичною метою: • вступні уроки; • уроки вивчення нового матеріалу; • уроки формування вмінь; • уроки перевірки, контролю та корекції; • комбіновані уроки; • уроки повторення вивченого; • узагальнюючі уроки.

9. Розвиток критичного мислення на уроках хімії Підготував вчитель хімії Тернопільської ЗОШ №10 І –ІІІ ст. Фень Тетяна Петрівна

10. Освіта, що невчить успішно жити в сучасному світі, не має жодної цінності. (Р.Кіосакі) Навчання без міркування – марна праця. (Конфуцій)

11. Від вчителя – транслятора готових знань до натхненника творчої особистості

12. Критичне мислення – процес обмірковування власних думок та причин виникнення певної точки зору, що передбачає послідовний ланцюжок операцій мислення.

13. Рівнімислення ТВОРЧІСТЬ

14. Структура уроку критичного мислення

15. Мета І фази (актуалізація) • Оживити в пам'яті учнів наявні знання. • Оцінити рівень знань учнів. • Визначити мету навчання. • Зосередити увагу учнів на темі. • Представити контекст для розуміння нового матеріалу.

16. Мета ІІ фази (конструювання) • Порівняти очікування учнів з тим, що вивчається. • Виявити основні моменти. • Зробити узагальнення і висновки. • Поєднати зміст матеріалу з особистим досвідом учнів. • Поставити проблемне питання.

17. Мета ІІІ фази (консолідація) • Узагальнити основні ідеї. • Обмінятися думками. • Виявити особисте ставлення. • Перевірити ці ідеї на практиці. • Оцінити процес навчання. • Поставити додаткові запитання.

18. Скарбничка методів критичного мислення

19. “Зайвийелемент” або “Білаворона” • Метод вимагає індивідуальної роботи кожного учня. • Застосовується при закріпленні знань учнів на етапі консолідації. • Учитель готує завдання та пояснює прийоми його виконання. • Учні працюють за індивідуальними завданнями.

20. У запропонованому переліку знайдіть зайвого. • Поясніть свій вибір. • Увага! Можливі варіанти. • С, Р, Н, К, СІ, О; • Na, K, Fe, Li, Cs, Fr, Rb; • CuSO4, Mg(OH)2, NaCl, KNO3, AlPO4.

21. “Пропущенийзапис” • Застосування аналогічне методу “Білаворона”. • Визначте пропущений запис та поясніть свій вибір. • B, N, Li, O, … , C, Be, Ne; • 1s² 2s² … 3s²; • H…O3; Cu(…H)2; Ba…O4.

22. “Доповниречення” • Застосування методу можливе на будь-якому етапі уроку. • Учитель готує індивідуальні завдання і знайомить учнів з правилами побудови речень за цим методом. • Метод вимагає індивідуальної роботи кожного учня.

23. “Якщо ……. , то …….” • Якщо нагрівати мідну пластинку, то ……. • Якщо наливати воду в кислоту, то ……. • “Для того, щоб ……., треба ……. • Для того, щоб обчислити відносну молекулярну масу речовини, треба ……. • Для того, щоб визначити наявність кислоти, треба…….

24. “Активнеслухання” Доцільно використовувати під час фази побудови знань, якщо треба зосередити увагу учнів на осмисленні певного поняття.

25. Учитель готує текст і підбирає питання до нього. • Учитель зачитує текст учням кілька разів (кожен раз після поставленого запитання). • Після кожного прослуховування учні дають усну відповідь на запитання. • На кінцевому етапі застосування методу учні повинні виявити повне осмислення тексту чи окремих понять в ньому.

26. Варіанти запитань до тексту • Яке ключове слово даного тексту? • Скільки разів воно повторюється? • На які смислові частини можна розділити цей текст? • Яку інформацію про ключове слово ви отримали з кожної частини? • Який заголовок ви можете запропонувати до цього тексту?

27. “Мозковийштурм” • Метод стимулює учнів до активного мислення, допомагає зібрати якомога більше ідей з проблеми. • Може використовуватися під час фази побудови знань та при закріпленні знань з певної теми. • Наприклад: “Запропонуйте план розділення суміші деревних, залізних, мідних ошурок та кухонної солі”.

28. “Складання, шифрування та розшифрування таблиці” • Метод кооперативної діяльності учнів. • Застосовується при повторенні, узагальненні знань з теми. • На початку застосування методу учитель сам складає шифрувальну таблицю. З часом до цієї роботи можна залучати учнів.

29. Приклад застосування методу

30. “Складання тексту на основі запропонованих слів” • Метод застосовується під час закріплення вивченого матеріалу, при повторенні та узагальненні знань з теми, для актуалізації знань. • Під час роботи учням не можна користуватися підручником. • Робота проводиться в парах.

31. Етапи роботи • На дошці записано 5 – 6 ключових слів. За певний термін часу потрібно скласти на їх основі текст. • Кисень, дихання, енергія, окиснення температура. • Киснем дихають більшість організмів нашої планети. Окиснення поживних речовин їжі супроводжується виділенням енергії. У птахів і ссавців за рахунок цієї енергії підтримується стала температуратіла.

32. “Складаннясенканів” Алгоритм складання сенкану: 1 рядок – іменник; 2 рядок – два прикметники; 3 рядок – три дієслова; 4 рядок – речення із 4 слів; 5 рядок – іменник-синонім.

33. Сенканна задане слово – “атом” Атом. Загадковий, маленький. Існує, рухається, взаємодіє. Містить ядро і електрони. Елемент.

34. Інтерактивні методи навчання Інтерактивненавчання– цеспеціальна форма організаціїпізнавальноїдіяльності, щомаєконкретнупередбачувану мету – створитикомфортніумовинавчання, за якихкоженученьвідчує свою необхідність, зможерозкритисвоїздібностійпродемонструватизнанняз предмету, відчутивпевненість у собі. Суть інтерактивногонавчання:полягає в тому, щонавчальнийпроцесвідбувається за постійної, активноївзаємодіїусіхучнів. Цеспівнавчання, взаємонавчання (колективне, групове, навчання у співпраці), де ученьівчительєрівноправними, рівнозначнимисуб’єктаминавчання.

35. «Незакінченіпропозиції» Наприклад, у 7 класівивчаючи тему «Атоми. Хімічніелементи»,пропонуютьучням за варіантамизаповнитикарткузпитаннями такого типу: • Атом – це… . Атом складаєтьсяз … • Відноснаатомнамаса –це … і т.д.

36. Метод „навчаючи-вчуся” Цей метод дозволяєпередатисвоїзнанняоднокласникам. Учніможутьпрацювати в групіабовпарі. Таким методом можназробитибільшефективнимформуваннянавичоквизначитивалентність за формулами сполук, складатиформули за валентністю, розставлятикоефіцієнти в рівнянняхреакцій. Доцільнозастосовувативідповідніалгоритмидіяльності, якіотримуєкожнамікрогрупа. Післяпоясненняматеріалувчителем, учнямпропонується в мікрогрупахвиконативправиспочатку за алгоритмом, а потім – самостійно, ізвзаємоперевіркою один одного. Реалізації методу допомагаютьрозв’язуватибагатоваріантнізадачі, в результатічогоформуєтьсявміннязастосовуватипевніхімічніпоняття.

37. Прикладизавдань: 1.Складіть формулиречовин за її валентностями. Елементи O S(II) Cl(I) Br(I) ZiBa Cu(II) Fe(III)

38. 2. За періодичною системою знайдітьвідноснуатомнумасу, число протонів та нейтронів для елементівізапишіть у формітаблиці.

39. «Коло ідей» Метод, за якоговсігрупиодержуютьоднезавдання, щомістить у собікількапитань. Післявиконаннязавданнякожнагрупа по черзівисвітлюєлише один аспект проблеми. Цедаєможливістькожнійгрупівисловити свою думку, розповісти про результатисвоєїроботи, поділитисяінформацією. Елементитакоїтехнологіївикористовую у 7 класіпід час вивчення тем «Поширеність та колообіг Оксигену в природі. Використаннякисню, йогобіологічна роль», «ПоширенняФеруму в природі. Застосуваннязаліза», а також ряду тем у 8 – 11 класах.

40. «Ажурна пилка» Технологіявикористовується для створення на уроціситуації, яка даєзмогуучнямпрацювати разом для засвоєннявеликоїкількостіінформації за короткий проміжок часу. Ефективнаіможезамінитилекції у тих випадках, коли початковаінформація повинна бути донесена до учнів перед проведенням основного(базисного) уроку абодоповнюєтакий урок. Заохочуєучнівдопомагати один одному вчитисянавчаючи.

41. Наприклад: Під час проведення уроку на тему: «Кисень у природі. Фізіологічнадіякисню. Одержаннякисню в лабораторії. Реакціїрозкладу. Поняття про католізатори.Фізичнівластивостікисню.» (8клас), використовуютьцей метод тиким чином. І етапУчніоб’єднуються у чотиридомашнігрупи. Коженученьодержуєкружечокпевногокольору. Кожнагрупаодержує свою частинуінформації, опрацьовуєїї та робитьопорний конспект. Група І – «Відкриттякисню» Група ІІ – «Поширення в природі» Група ІІІ – «Фізіологічнадія» Група ІV – «Фізичнівластивостікисню» ІІ етапУчніоб’єднуються в експертнігрупи таким чином, щоб до групи входили учні, якімаютьпевнийколір. Коженучасникінформуєрештуучнів про діяльністьсвоєїдомашньоїгрупи. Набутуінформаціюучнізаписують у зошитувигляді опорного конспекту. ІІІ етапКоженученьповертається до своєїдомашньоїгрупизповноюінформацією. Інформаціякоригується та узагальнюється.

42. «Метод -прес» «Метод -прес» використовую на етапівивчення нового матеріалу. Учнідаютьвідповіді на поставленіпитання, аргументуючиїх. Відповіді на запитаннядаються за алгоритмом: • Висловлюваннявласногопогляду (я вважаю, що…); • Обгрунтуваннясвоєї думки (тому що…); • Аргументи на підтримкувласноїпозиції ( наприклад…); • Висновок (отже…).

43. Наприклад: • · 8 клас. Тема « Будова твердих речовин. Типи кристалічних граток». Питання: Якими властивостями повинні характеризуватись речовини з атомними, йонними, молекулярними кристалічними гратками? Наведіть конкретні приклади. • · 9 клас. Тема «Електроліти і неелектроліти» - демонструються досліди з електропровідності розчинів: дистильованої, водопровідної води, твердої кухонної солі, її розчину, розчинухлоридної кислоти. Питання: «Чому одні з цих розчинів проводять електричний струм, інші – ні?».

44. «Робота в малихдинамічнихгрупах» Цей метод використовую на етапі вивчення нового матеріалу і закріплення його. Найкраще – на цілому уроці узагальнення і систематизації знань. Клас ділиться на 5-6 груп, у кожній з них є учень-«консультант», решту готуються бути «спікерами» (доповідачами). За допомогою « консультанта» група почергово виконує декілька завдань з вивченого матеріалу, потім «спікери» проектують на дошці схеми, діаграми, рівняння, пояснюючи їх. За вірні відповіді «спікерів» своєї групи «консультант» добавляє собі до залікового ще 2 бали, «спікери» - 1 бал. Якщо допускаються помилки – відповідно 1 бал, 0,5 бала. Заліковий урок проводиться наступним у формі тестування.

45. Наприклад: • 9 клас. Тема «Ковалентний зв'язок». Урок проводився цим методом. • 9 клас. Тема «Корозія металів». Заздалегідь приготовлені п'ять дослідів, які демонструють корозію залізного цвяха в присутності різних реагентів. Групи, переміщаючись по класу, аналізують отримані результати, потім обговорюють їх.

46. Окрім використання різних інтерактивних методів для активізації пізнавальної діяльності учнів використовують на уроках технології ситуативного моделювання, а саме дидактичні ігри. • Гра – це не лише творчість, але й велика праця. Така модель навчання сприяє не лише реалізації дидактичних цілей, але й розвитку зосередженості й самостійного мислення. Кожна гра відбувається за визначеною схемою. Сюжетно-рольові ігри поєднують у собі знання не лише з хімії, але й з інших предметів. Прикладами таких ігор є судові слухання, як, наприклад, «Суд над Етанолом», «Суд над Нітрогеном», «Суд над антропогенними факторами», диспути, прес-конференції, ділові ігри.

47. Прикладом уроку з використанням елементів сюжетно-рольової гри є «Силікатна промисловість» у 10 класі з участю «будівельників», «штукатурів», «експертів по склу», «хіміків-технологів». Проведення такого роду уроків вимагає ретельної підготовки як учителя, так і учнів. Під час проведення узагальнюючих уроків можна використовувати такі ігри, як КВК або «Перший мільйон». Розвитку розумової діяльності учнів сприяють тренувальні ігри, такі як: «Хімічна змійка», «Естафета», «Хто швидше», «Хто зайвий», «Вірю-не вірю». Узагальнюючі уроки проводять у формі мандрівки, як от «Подорож в країну Алканію», «Основні класи неорганічних речовин», «уроки – прес-конференції», «уроки-дослідження».

48. Гра «Хімічне лото» Учні вдома виготовляють велику гральну карту, вчитель готує картки з формулами сполук. Вчитель пропонує учням розставити картки таким чином, щоб числа в клітинках карти відповідали валентності хімічного елементу, який стоїть у сполуці на I місці. Сполуки підібрані таким чином, щоб валентність елемента, що стоїть на першому місці була змінною.

49. Гральна карта Картки MnO2, FeS, Cu2O, SO3, Mn2O7, Cl2O, P3N5, SF4, NH3, P2S3, CuCl2, MoS3, V2O5, Cl2O7. Спікер організовує у групі повторення алгоритму визначення валентностей елементів у бінарних сполуках, розподіляє картки між всіма представниками групи, учні розставляють картки з формулами на гральну карту. По закінченню спікери піднімають сигнальні картки. Вчитель вивішує на дошку варіант правильного заповнення гральної карти. Перевіряють правильність розташування карток по стовпчиках. Обговорення.

50. В дві колонки виписати оксиди, кислоти. В окрему колонку виписати тих, хто лишився. Сu(OH)2 CO2 P2O5 HNO3 KOH Na2O H2SO4 Al2O3 Al(OH)3 Гра “Хрестики – нулики”