Робота На тему: “Журналістика та її роль у житті. “

1. Робота На тему: “Журналістика та її роль у житті. “ «Журналістика-цемистецтвопояснитиіншим те, чого сам не розумієш» А.Нортклиф Виконали Учениці 10 класу Солоницівської гімназії №3 Сич Валерія та Сітченко Анастасія

2. Означення • Журналі́стика — це соціальний інститут, створений з метою забезпечення всебічного й об'єктивного інформування всіх суб'єктів суспільного життя про соціальну дійсність, що необхідне для оптимального функціонування всіх інших соціальних інститутів і суспільства в цілому як саморегульованої системи. Журналі́стика — це соціальний інститут, створений з метою забезпечення всебічного й об'єктивного інформування всіх суб'єктів суспільного життя про соціальну дійсність, що необхідне для оптимального функціонування всіх інших соціальних інститутів і суспільства в цілому як саморегульованої системи.

3. Витоки журналістської справи • Політичну інформацію в Середні століття доставляли глашатаї, герольди, кур'єри і вісники, які зачитували укази, реляції і рескрипти, іноді з авторськими коментарями. • Але насправді зароджувалася журналістика ще раніше-в часи розвитку Єгипетської цивілізації. • Єгипетська цивілізація періоду появи папірусу в якості матеріалу для письма - це вже цивілізація з розвиненою книжкової культурою, коли писемність і читання стали надбанням не тільки одних жерців і служителів храмів. Культ письмового слова в Єгипті був досить високий. В одному з єгипетських текстів можна зустріти заповідь "поставити своє серце за книги і возлюбити їх, як матір свою, бо немає нічого вище книг"

4. Важливе місце в становленні публіцистичної ораторської мови займає школа Ісократа. Творча спадщина Ісократа в значній мірі наближене до європейської публіцистиці нового часу, так як в його риторскій школи акцент робився не на імпровізацію, а на ретельну обробку письмового тексту виступу. Ісократ не виступав публічно з причини слабкого голосу і невміння говорити перед численною аудиторією. Він звернув увагу на відмінність між усним і письмовим словом, де, як писав Аристотель, "один склад для мови письмової, інший для мови в суперечці, один для мови в зборах, іншої для мови в суді. Треба володіти обома"

5. Журналістика включає: • Систему творів, підготовлених у певних жанрах і формах для розміщення у засобах масової інформації; • Комунікаційний інститут суспільства, який організаційно складається із мережі профільних установ; • Сукупність творчих професій, необхідних для збирання, відбору, опрацювання, творення, розповсюдження соціальної інформації масовій аудиторії. • Спеціальні носії соціально-масової інформації (преса, телебачення, радіо, Інтернет). • Журналістика включає: • Систему творів, підготовлених у певних жанрах і формах для розміщення у засобах масової інформації; • Комунікаційний інститут суспільства, який організаційно складається із мережі профільних установ; • Сукупність творчих професій, необхідних для збирання, відбору, опрацювання, творення, розповсюдження соціальної інформації масовій аудиторії. • Спеціальні носії соціально-масової інформації (преса, телебачення, радіо, Інтернет).

6. Категорії журналістики: • Конвергентна журналістика • Мультимедійна журналістика • Комп'ютерна журналістика • Види журналістики: • пресова (газетно-журнальна) (газети, журнали, бюлетені, альманахи) • телевізійна (канали, програми, передачі, фільми, інше) • радійна (канали, програми, передачі, інше) • інтернетна (інтернет-видання, інтернет-версія видання, сайт-видання, інше) • агентська (для інформаційних агентств) • фотографічна (таблоїди тощо) • кінематографічна (кіноканал, кінохроніка, кіножурнал, кінопрограма тощо)

7. Тематичні спеціалізації журналістики: • соціальна журналістика; • політична журналістика; • ділова журналістика; • комерційна; • некомерційна; • міжнародна журналістика; • аграрна журналістика; • спортивна журналістика; • наукова журналістика; • правнича журналістика; • медична журналістика; • релігійна; • інша галузева журналістика

8. Аудиторні спеціалізації журналістики: • Жіноча • Чоловіча • Молодіжна • Дитяча • Пенсіонерська • Журналістику можна поділити на: • професійну (яку виконують журналісти) і непрофесійну; • пресову (для газет і журналів), агентську (для інформаційних агенцій), фото, радіо, телевізійну та Інтернет журналістику; • комерційну (спрямовану на отримання прибутків власниками медій) і некомерційну (для громадських, державних і релігійних організацій); • місцеву, загальнонаціональну і міжнародну; • політичну, економічну, спортивну, культурну й іншу соціальну.

9. Журналістська етика • Журналістські матеріали можуть подаватися з погляду окремої особи, та і з погляду людства. Журналіст повинен віддавати перевагу загальнозначущим гуманістичним цінностям як вищим. Журналіст постійно робить вибір між добром і злом, як і кожна людина. • Головні етичні принципи роботи ЗМК: • Ми дбаємо про моральність наших повідомлень. • Ми не втручаємося в чуже приватне життя. • Лише вирок суду дає нам право назвати людину винною. • Ми не завдаємо додаткових страждань жертвам злочину. • Ми до кінця захищаємо наші джерела інформації. • Ми збираємо інформацію лише в законний спосіб. • Ми збираємо відкриту і доступну інформацію. • Ми не крадемо чужих думок. • Ми не сортуємо людей за будь-якою ознакою. • Ми не беремо хабарів. • Ми особливо обережні з правами дітей. • Ми поважаємо чужу довіру.

10. Жанри журналістики • Інформаційні хроніка, інформація, розширена інформація, замітка, інтерв'ю, звіт, репортаж, спеціальний репортаж, прес-опитування та ін. • Аналітична кореспонденція, коментар, стаття, лист, рецензія, бесіда, експеримент, рейтинг, огляд, мемуари та ін. • Художньо-публіцистичні замальовка, есе, нарис, пасквіль, фейлетон, памфлет, історія, некролог і ін. • Шоу-жанр гри, конкурси, реаліті-шоу і ін. І

11. Дослідження • Ми займаємось у шкільному гуртку “Юнімузеїзнавці”. Нас дуже зацікавіла історія нашого селища, тож ми вирішили провести власне розслідування-дослідження Солоницівки. • На території поблизу селища знаходяться сліди поселень скіфського часу (V-III століття до н. Е.), А також Черняхівської (II-IV століття до н. Е.) І Салтівської (VIII-X століття) культур. Селище розташоване в козацькому краї - Слобожанщині. У давньоруських літописах і документах XVI-XVII століть цю місцевість називали “Дикимполем”, “південною околицею степових земель”. Активне заселення цих територій припадає на добу Богдана Хмельницького. У XVII столітті виник хутір Сіноліцевка. Тоді тут жило кілька сімей переселенців з Правобережжя. А пізніше серед мешканців слободи з'являються козаки.

12. У 1650 році з слободи Сіноліцевка сотенного містечка Пересічного харківського повіту утворюється село Сіноліцевка (потім - Солоницівка). У селі курили вино (виготовляли самогон), ліцевалі сіно перед продажем в Харкові.У 2-й половині XVIII століття в Солоницівці (тоді - слободі Сіноліцевка Харківського повіту) парафіяни збудували дерев'яну Миколаївську церкву.

13. На той момент в Сіноліцевке (Солоницівці) було 78 козацьких дворів, 229 чоловіків і 266 жінок.У першій половині XIX століття в селі з'являються перші підприємства (цегельний завод, гуральня, млин). • На початку XX на території селища працювала пивоварня (залізнична станція Куряж, Харківське товариство завод «Малоросія», марки пива «Імперіал», «Столове», «Чеське»). У трудовій колонії ім. М. Горького (з 1926 - на території селища Солоницівка в Куряжі в приміщенні колишнього Курязького монастиря) Антон Семенович Макаренко здійснив безприкладний в педагогічній практиці досвід масового перевиховання дітей-правопорушників вони жили та працювали в дитячій комуні ім. Ф. Е. Дзержинського (1927-35, в передмісті Харкова). • 9 травня 1926 Антон Семенович виїхав до Куряжу. 15 травня 1926 колектив колонії імені Горького прибув до Куряж у повному складі. 26 березня 1927 в Куряжі, де за 10 місяців сформувався новий, дружний колектив, святкували річницю народження М.Горького. Спочатку в Куряжі розташовувалася дитяча колонія, в якій було чотириста хлопців та десять дівчат.

14. «Пролетев километров шесть от города по песчаной скучной дороге, взобрались мы на пригорок и въехали в облезшие ворота монастыря. Посреди круглого двора бесформенная громада древнего, тем не менее безобразного храма, за ним что-то трехэтажное, а по окружности длинные приземистые флигеля, подпертые полусгнившими крылечками. Немного в стороне по краю обрыва деревянная двухэтажная гостиница в период перестройки. По углам и закоулкам попрятались черт его знает из чего слепленные домики, сарайчики, кухоньки, всякая дрянь, скопившаяся за триста молитвенных лет...» Антон Семенович Макаренко «Педагогічна поема»

15. Це дослідження було для нас дуже цікавим тим, що збагатився наш кругозір, ми відчули себе справжніми детективами, зрозуміли, що журналістика – це захоплююча професія. • Фантастично цікаво здобувати інформацію про свій рідний край, про місце, де живеш ти і твоя родина.

16. Отже, завдякижурналістиціви навчитесь: • Писати захоплюючі тексти,дізнаватися першими про різні сенсаційні новини; • Підготовлена вами інформація буде: • цікавою • своєчасною • коректною

17. ДЯКУЄМО ЗА УВАГУ!