Вступ України до СОТ: вплив на АПК

1. Вступ України до СОТ: вплив на АПК Олександр Артюшинзаступник генерального директора Української Аграрної Конфедерації

2. Недоліки вступу до СОТ з точки зору АПК

3. Переваги вступу до СОТ з точки зору АПК

4. Доступ на ринки України після вступу до СОТ • Зменшення сільськогосподарських тарифів в середньому на 42,5% • Зменшення тарифів у харчовій промисловості в середньому на 66% • Високі тарифи тільки на окремі товари: цукор – 50%, соняшникова олія – 30% • Перехід на адвалерні тарифи (усувається специфічна складова), чимзбільшується привабливість заниження митної вартості.

5. Можливі наслідки* • Сільське господарство: Через зростання імпортузагальне виробництво може зменшитися на 1,1%. • Харчова промисловість: Загальне виробництво може зменшитися на 12,6% через зростання імпорту на 95,6%. • Споживачі: Більший вибір.Ціни? Якість і безпечність? * - моделювання Інституту економічних досліджень і політичних консультацій

6. Внутрішня підтримка АПК в умовах СОТ • Внутрішня підтримка розділена на дві основні категорії: підтримка, що є предметом зобов’язань по скороченню (“жовта скринька”), та підтримка, що звільнена від зобов’язань по скороченню. • Показник, який акумулює в собі суму підтримки, яка підлягає зв’язуванню та скороченню, має назву Сукупний вимір підтримки (СВП). • Приклади програм “жовтої скриньки”: компенсація кредитних ставок, компенсація вартості с/г техніки, дотації на 1кг живої ваги, погектарні платежі тощо. • Середній рівень СВП в Україні за 2004-2006 (базовий) розрахунковий період – 3 043 млн. гривень.

7. Зобов'язання України по скороченню СВП

8. Використання мінімальних рівнів підтримки (di minimus) Від країни-члена СОТ не вимагається включати в розрахунок загального СВП поточного періоду ине вимагається зменшувати: (і) внутрішню підтримку, зв’язану з конкретним товаром, якщо така підтримка не перевищує 5% від вартості базового с/г товару, виробленого такою країною впродовж відповідного року (продуктова підтримка); (іі) внутрішню підтримку, не зв’язану з конкретним товаром, якщо така підтримка не перевищує 5% від вартості загального с/г виробництва такої країни (непродуктова підтримка).

9. Непряма підтримка через пільговий режим оподаткування А) Згідно чинного законодавства (закон про бюджет), з 1 січня року наступного за роком вступу до СОТ перестають діяти: • режим акумуляції ПДВ; • нульова ставка ПДВ при постачанні м'яса і молока; • дотації за рахунок ПДВ на молоко і м'ясо у жив. вазі. Б) До ВРУ внесено законопроект про поширення режиму акумуляції ПДВ на поставки молока і м'яса у живій вазі з 1.04.2008 року або з моменту вступу до СОТ. В) СОТ-івський закон, що скасовує нульову ставку ПДВ з моменту вступу до СОТ. – правова колізія?

10. “Зелені” програми підтримки, що не підлягають скороченню • науково-дослідні роботи, як загального характеру, так і по конкретних продуктах; • послуги щодо створення інфраструктури; • боротьба з шкідниками і хворобами рослин та тварин; • поширення досвіду та консультативні послуги; • маркетинг, просування товарів на ринок; • підготовка та перепідготовка і підвищення кваліфікації спеціалістів і робочих кадрів для виробничої і соціальної сфери села;

11. “Зелені” програми підтримки, що не підлягають скороченню • створення державних резервів для забезпечення продовольчої безпеки; • сприяння структурним змінам за допомогою стимулювання інвестицій; • бюджетні виплати у разі стихійного лиха; • виплати по програмам охорони навколишнього середовища; • регіональні програми надання допомоги; • фінансова участь держави у програмах страхування доходів та гарантування безпеки доходів.

12. Зменшення протекціонізму окремих галузей (цукор)

13. Зменшення протекціонізму окремих галузей (соняшник)

14. Зменшення протекціонізму окремих галузей (молоко)

15. Система якості та безпеки продукції АПК • В Україні залишаються чинними “Санітарні норми і правила”, якими визначаються критерії безпеки продовольчих товарів, затверджені у 1989 році МОЗ СРСР. У Росії ці нормативи переглядались 3 рази. • Технічні регламенти: На продукцію чи процеси? Вертикальні чи горизонтальні? Які, коли і скільки? • Джерело проблем – відсутність координації політики в цій сфері на державному рівні.

16. Двоєдине завдання Мінімізувати недоліки– оптимізувати систему контролю безпеки продукції, удосконалювати структуру виробництва і постачання, допомогти підприємствам у сертифікації. Максимізувати переваги – забезпечити прогнозоване бізенес-середовище та використовувати можливості відстоювання інтересів держави в торгівельних суперечках. Негативні наслідки вступу до СОТ вже відчуваються(через зниження імпортних мит), у той час як переваги – справа майбутнього. У таких умовах затягувати час невигідно!

17. Конкурентноздатність ланцюга постачання с/г продукції • Скорочення витрат не ресурси (ВТО та перспективи договору про ЗВТ з ЄС) • Земельні ресурси (купівля/оренда) • Дешеві кредити, залучення інвестицій • Інформаційна підтримка, маркетинг • Людські ресурси (освіта, тренінги, дорадництво) та аграрний менеджмент • Використання новітніх технологій • Сприятливий податковий режим • Прогнозована державна політика • Сприятливі торгівельні режими (експорт) • Гарантування прав власниківпродукції Питання для дискусії: Чи потрібно адміністративно стримувати інфляцію за рахунок селянина чи дозволити ринку стимулювати нарощування виробництва? Не краще боротися із бідністю шляхом дотацій незахищеним верствам населення?

18. Резюме Вступ до СОТ необхідний, але не для формального вступу, а для того, щоб отримати переваги. Потрібно максимально швидко мінімізувати пов'язані з ним загрози.

19. Дякую за Вашу увагу! Українська Аграрна Конфедерація (044) 287-65-66 (044) 284-32-38 www.agroconf.org agroconf@agroconf.org