1 / 13

Ноосфера

Ноосфера. Вербівська Наталія Миколаївна, вчитель біології Шполянського навчально-виховного комплексу «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №3-гімназія» Шполянської районної ради Черкаської області. Ноосфера (в буквальному ”сфера розуму”) - сучасна стадія

maxine
Download Presentation

Ноосфера

An Image/Link below is provided (as is) to download presentation Download Policy: Content on the Website is provided to you AS IS for your information and personal use and may not be sold / licensed / shared on other websites without getting consent from its author. Content is provided to you AS IS for your information and personal use only. Download presentation by click this link. While downloading, if for some reason you are not able to download a presentation, the publisher may have deleted the file from their server. During download, if you can't get a presentation, the file might be deleted by the publisher.

E N D

Presentation Transcript

  1. Ноосфера Вербівська Наталія Миколаївна, вчитель біології Шполянського навчально-виховного комплексу «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №3-гімназія» Шполянської районної ради Черкаської області

  2. Ноосфера (в буквальному ”сфера розуму”) - сучасна стадія розвитку біосфери, пов'язана з появою в ній людства. Частина планети і навколопланетного простору зі слідами діяльності людини. Термін ноосфера запропонував французький математик Едуард Леруа.

  3. Так само, як біосфера утворюється взаємодією всіх організмів на Землі, ноосфера складається усіма розумами, що взаємодіють.

  4. Серед складових частин ноосфери виділяють:  -антропосферу (сукупність людей як організмів) -техносферу (сукупність штучних об'єктів, створених людиною, та природних об'єктів, змінених в результаті діяльності людства) -соціосферу (сукупність соціальних факторів, характерних для даного етапу розвитку суспільства і його взаємодії з природою).

  5. На думку О. Т. Звєрєва, основними законами ноосфери є: -Історичні передумови (закономірності) виникнення ноосфери (В. І. Вернадський) -Закон ноосфери В. І. Вернадського -Фундаментальна константа ноосфери - моральність -Закон необхідності перемоги екологічного світогляду -Закон неминучості збільшення ролі екополітики

  6. -Принципи наростання цілеспрямованого впливу людей на систему людина - суспільство - природа -Закон гармонійного примирення свободи і національних особливостей з плануванням і об'єднанням (П. Тейяр де Шарден) -Закон єднання дій та ідей людства (В.І. Вернадський)

  7. В.І.Вернадський, який був переконаний, що поява на Землі носія Розуму підготовлена всією її попередньою геологічною історією. «Людина, — писав він, — є геологічною силою більшого значення, ніж ми це собі уявляємо. І ця сила, створена всім попереднім життям, не може ні зникнути, ні повернути назад».

  8. Сам термін «ноосфера» В.І. Вернадський, як відомо, взяв з праць французького вченого Е. Леруа. Г.С. Левіт писав: «Вернадський запозичив слово «ноосфера», яке йому сподобалося, але аж ніяк не його смисл». Справа в тому, що Леруа стверджував, ніби з появою людинибіологічна еволюція завершилася і почалась її нова стадія — еволюція духовна, тобто стадія ноосфери.

  9. В. Вернадський, на відміну від Е. Леруа, вважав, що біологічна еволюція не завершена, а триває і в період своєї найвищої стадії — ноосфери, яка вже настала. Рушійною силою такої еволюції, або,точніше, трансформації біосфери в ноосферу, він бачив людський розум, або наукову думку як «планетне» явище.

  10. Згідно з поглядами В. Вернадського, людина спроможна взяти на себе роль свідомого регулятора всіх глобальних процесів — від екологічних до соціальних, визначивши подальшу долю біосфери. На переконання вченого, людська діяльність має неминуче привести до «тріумфу розуму і гуманізму» на Землі.

  11. Уявлення В. Вернадського щодо ролі ноосфери у визначенні близьких і віддалених перспектив розвитку біосфери викликають у нас захоплення і глибоку віру в те, що врешті-решт ноосфера відіграє таку роль. Разом з тим сьогоднішні реалії дають мало підстав для оптимізму, деякі вчені взагалі зазначають, що погляди Вернадського на ноосферу мають риси утопії.

  12. Цілком очевидно, що сьогодні громадські організації, національні уряди, всі структури ООН, а також регіональні економічні, політичні та екологічні інституції повинні мати національні і глобальну стратегії переходу на збалансований розвиток, постійно узгоджуючи їх між собою. У цій важливій справі ноосферні ідеї Вернадського можуть стати надійним підґрунтям, на якому вибудовуватимуться засади сталого розвитку.

  13. Використані джерела: 1. Білявський Г. О., Падун М. М., Фурдуй Р. С. Основи загальної екології. — К.: Либідь. 1995 — 368 с. 2. Екологічний словник: Навч. посібник /В.В.Прежко та ін. – Харків: ХДАМГ, 1999. – 416 с. 3. Злобін Ю.А. Основи екології.- К.: Лібра, 1998. – 249. 4. Корсак К.В., Плахотнік О.В. Основи екології, - К.: МАУП, 2000. – 238с. 5. Кучерявий В.П. Екологія, - Львів: Світ, - 500 с. 6. Л.П. Царик, П. Л. Царик, І.М. Вітенко Екологія, Київ «Генеза» 2011. Інтернет-ресурси: journalagroeco.org.ua/index.php/ua/kontakti-golovne/8-a., (http://ecoclubua.com/ , http://pryroda.in.ua ,  ispu.ru-Экология., http://uk.wikipedia.org/, http://www.nenc.gov.ua/, http://uk.wikipedia.org/, http://pryroda.in.ua .

More Related