С ава Чалий

1. Сава Чалий

2. Ча́лийСа́ва († 1741) — козацький полковник родом з села Комаргорода на Вінничині. Син Івана Дмитровича Чалого (Сірка),Дума про Саву Чалого свідчить про те що він був сином Кошового Чалого (чалий - кінь сірої масті у народі Сірко) Перебував якийсь час на Запорозькій Січі, згодом служив сотником надвірного загону у польських князів Четвертинських. 1734року брав участь у повстанні гайдамаків на боці сотника Верлана. Після придушення повстання знову перейшов на польський бік і став на службу маґнатівПотоцьких як полковник надвірного війська. Батько Юзефа Сави-Цалінського, маршалка вишогродського Барської конфедерації. Герой "Думи про Саву", записаної Оскаром Кольбергом. Був страчений гайдамаками з загону Гната Голого за зраду. Постать Чалого стала сюжетом трагедії Івана Карпенко-Карого «Сава Чалий» (1899).

3. Саві Чалому судилось увійти в історію України під ярликом зрадника. Його ім'я, його постать і досі виступають як символ зрадництва. Що елемент зрадництва в його вчинках таки був, то це безперечно. Дивує тільки, що в історії України в ідеалізованому образі зрадника постає лише він. Перевершує в тій антиславі навіть козацького полковника Гната Галагана, який допомагав росіянам знищувати Чортомлицьку Січ, зрівнюючи її з землею. Та, власне, описуючи дії Галагана, ніхто особливо й не наполягає на його зрадництві. Отак собі, констатують факти... Зате Сава Чалий... О, той зрадник із зрадників Сава Чалий!

4. Було б тобі, пане Саво, шкоди не робити Запорозьким козаченькам голів не лупити, А піймавши у неволю, — в кайданах не водити Ой, кинувся да пан Сава до ясної зброї. Та підняли пана Саву на ратища вгору.

5. Людина, яка перекреслила своє добре ім’я зрадою народних інтересів, лихими вчинками – постать справді трагічна. Ні внуки, ні правнуки не зможуть пишатися своїм предком. Це трагедія цілого роду і народу. Особистість, що втратила народну повагу, вимагає співчуття і осуду.