Науковий керівник: к. б. н, ст. викл. Сілонова Н.Б. Автор магістерської роботи Бабич К.В.

1. Вивчення показників екологічної придатності сільськогосподарських угідь та розроблення схеми контролю відповідно до вимог нормативних документів Науковий керівник: к. б. н, ст. викл. Сілонова Н.Б. Автор магістерської роботи Бабич К.В. Київ 2012

2. Актуальність роботи За оцінкою представників різних галузей науки, нині близько 25 % населення України потребує високоякісних, екологічно безпечних продуктів, особливо дитячого та дієтичного харчування. Слайд

3. Актуальністьроботи • У сукупності негативні екологічні наслідки значно погіршують умови сільськогосподарського виробництва, знижують продуктивність та економічну ефективність використання аграрно-ресурсного потенціалу, а тому екологізація сільськогосподарського виробництва має бути спрямована, насамперед, на постійне нарощування виробництва екологічно чистої продукції рослинництва, що в свою чергу залежить від використання екологічно чистих ґрунтів. • Тому розроблення схеми контролю екологічної придатності сільськогосподарських угідь для створення спеціальних сировинних зон є важливим завданням.

4. Метароботи • Вивчення показників екологічної придатності сільськогосподарських угідь • розроблення схеми контролю показників екологічної придатності сільськогосподарських угідь Слайд

5. Об'єкт дослідження – сучасні тенденції розвитку органічного аграрного виробництва та підходів до оцінки придатності земель • Предмет дослідження – вивчення показників та схем контролю при оцінюванні екологічної придатності сільськогосподарських угідь для створення спеціальних сировинних зон Слайд

6. Методи і методика дослідження Слайд

7. Екологічна безпека: • стан довкілля, при якому унеможливлюється погіршення екології та виникнення небезпеки для здоров'я людей Слайд

8. Складовими елементами екологічної безпеки є: • екологічно чиста продукція - матеріали або продукти (харчового, технічного призначення), що не містять у собі шкідливих домішок у концентраціях, небезпечних для природного середовища, тварин і рослин, здоров'я людей. Надходження шкідливих речовин у навколишнє середовище при цьому також має бути цілком виключене; • екологічно чисті ґрунти - такі, які не містять шкідливих домішок у кількостях, що загрожують стану ґрунтової біоти і здоров'ю людини; • екологічно чисте виробництво - забезпечення такого рівня організації виробництва, при якому встановлюється відповідність екологічним вимогам, нормам і нормативам.. Слайд

9. Нормативно-правові акти щодо оцінки екологічної придатності сільськогосподарських угідь • Керівний нормативний документ „Еколого-агрохімічна паспортизація полів та земельних ділянок" (1996 р.) • „Оцінка придатності сільськогосподарських земель України для створення екологічно чистих сировинних зон і господарств по виробництву продуктів дитячого та дієтичного харчування" (1998 р.) • „Агроекологічний моніторинг та паспортизація сільськогосподарських земель" (2002 р.) • „Бонитировка и качественная оценка пахотных земель Украины" (2006 р.); • „Оцінка придатності сільськогосподарських угідь вимогам спеціальних сировинних зон”(2006 р.) • „Агроекологічна оцінка відповідності сільськогосподарських підприємств вимогам органічного агровиробництва (2007 р.) • „Методичні рекомендації з комплексної агроекологічної оцінки земель сільськогосподарського призначення (2008 р.)" Слайд

10. Спеціальні сировинні зони – регіони або окремі господарства, що відповідають умовам виробництва продукції рослинництва придатної для виготовлення продуктів дитячого та дієтичного харчування Слайд

11. Згідно ДСТУ 7244:2011 залежно від значення показників землі сільськогосподарського призначення поділяють на 3 класи: • Придатні – землі сільськогосподарського призначення агроекологічний стан яких не перешкоджає одержанню високоякісної сировини для виробництва продуктів дитячого, дієтичного харчування та фармакологічної сировини; • Обмежено придатні – землі сільськогосподарського призначення агроекологічні показники ґрунтової родючості, екологічної стійкості та показники санітарно-гігієнічного стану ґрунту яких дають змогу одержати одержанню високоякісної сировини для виробництва продуктів дитячого, дієтичного харчування та фармакологічної сировини лише деяких сільськогосподарських культур найбільш толерантних до токсичних речовин; • Не придатні - землі сільськогосподарського призначення на яких не можливо одержати сировину придатну для виробництва продуктів дитячого, дієтичного харчування та фармакологічної сировини; Слайд

12. Показники санітарно-гігієнічного стану грунту • Щільність забруднення радіоактивними елементами; • Рухома форма важких металів • Залишки пестицидів; • Показник “санітарне число” • Вміст яєць гельмінтів; • Вміст патогеннихмікроорганізмів, вірусів у грунті Слайд

13. Показники екологічної стійкості грунту • Глибина гумусового шару; • Вміст гумусу в основному шарі • Гранулометричний склад • Реакція грунтового розчину • Ступінь насичення обміними основами • Протиерозійна стійкістьза вмістом агрегатів • Щільність грунту Слайд

14. Агрохімічні показники ґрунтової родючості • Азот за нітрофікаційною здатністю ґрунту; • Рухомий фосфор грунту; • Рухомий калій грунту • Рухомі форми мікроелементів; Слайд

15. Слайд

16. Схемаконтролю– це встановлений порядок і послідовність здійснення контролю Слайд

17. Порядоквизначенняпридатностісільськогосподарськихугідьвимогамспеціальнихсировиннихзоннарегіональномурівніпередбачаєнаступніосновніетапироботи:Порядоквизначенняпридатностісільськогосподарськихугідьвимогамспеціальнихсировиннихзоннарегіональномурівніпередбачаєнаступніосновніетапироботи: • Оцінювання рівня родючості ґрунтів за окремими показниками, розрахунок інтегрального показника родючості, віднесення певної території до відповідної категорії придатності, побудова картосхем. • Визначення територій, забруднених радіонуклідами і таких, що можуть підпадати під вплив інших джерел забруднення; побудова картосхем. • Комплексне оцінювання агроекологічного стану сільськогосподарських угідь регіону; побудова комплексних картосхем. • Комплексні картосхеми, розроблені за таким принципом, доцільно використовувати при складанні перспективних планів розвитку регіону з метою визначення місць розташування спеціальних сировинних зон і переробних підприємств з виробництва продуктів дитячого харчування. Слайд

18. Слайд

19. Порядок визначення придатності сільськогосподарських угідь для створення спеціальних сировинних зон на місцевому рівні передбачає • всебічну оцінку суб’єкту господарювання на предмет його відповідності статусу спеціальної сировинної зони. • застосовують процедуру екологічної експертизи Слайд

20. Для цього застосовують на місцевому рівні процедуру екологічної експертизи • оцінювання антропогенного впливу на територію спеціальної сировинної зони внаслідок промислової та іншої діяльності; • рівня родючості ґрунтів за комплексом агрохімічних і фізико-хімічних показників; • рівня забруднення ґрунтів радіонуклідами, важкими металами, залишковими кількостями пестицидів; • агротехнологій, які використовуються для отримання сировини і продуктів дитячого харчування. Слайд

21. Процес проведення екологічного аудиту спеціальної сировинної зони доцільно здійснювати в 3 етапи • аналіз наявної документації господарства (екологічного паспорта, матеріалів суцільного агрохімічного обстеження сільськогосподарських угідь, планів землекористування та інших картосхеми господарства; довідок щодо надходження та застосування в господарстві різних видів мінеральних та органічних добрив, сидератів, засобів захисту рослин, біологічно активних речовин; технологічних карт; довідок ветеринарної служби та ін.); • обстеження об’єкта екологічного аудиту (візуальне обстеження з метою ідентифікування видимих проявів забруднення навколишнього природного середовища; визначення джерел реального та потенційного забруднення; огляд виробничих процесів, стану інфраструктури господарства, господарських приміщень, природоохоронних споруд та ін.; відбирання та аналіз зразків ґрунту, сільськогосподарських рослин, кормів та сировини, що йде на виготовлення продуктів дитячого харчування); • формування висновків екологічного аудиту та подальше надання рекомендацій, щодо усунення недоліків. Слайд

22. ВИСНОВКИ • Важливою складовою методологічної основи якісної оцінки земель є система показників, вибір яких зумовлений необхідністю адекватної характеристики основних функцій грунтів, ґрунтоутворювальних -або грунторуйнівних процесів, а також основних режимів і параметрів найважливіших для рослин. • Оцінка земель набуває практичного змісту в тому разі, коли її критерії мають кількісні показники. Головними показниками ступеня екологічного неблагополуччя ґрунтів є критерії фізичної деградації, радіаційного, хімічного та біологічного забруднення. • В Україні експериментальним шляхом встановлено нормативні показники придатності сільськогосподарських земель для створення екологічно-чистих сировинних зон. В основу оцінки покладено три групи показників: екологічної стійкості, агрохімічного та санітарно-гігієнічного стану ґрунтів. Слайд

23. ВИСНОВКИ • Оцінка якості земель повинна бути комплексною, адже фактори родючості грунтів незамінні і рівнозначні. Це в свою чергу вимагає визначення значної кількості показників, що зв’язано з відповідними затратами часу і коштів. Тому показники вибирають за принципом “розумного мінімуму і реального максимуму” в той же час ця кількість є мінімальною (звуженою) для комплексної екологічної оцінки територій. • Перевірку дотримання суб’єктами господарювання загальних вимог до спеціальних сировинних зон доцільно проводити у межах процесу екологічного аудиту, який найбільше подібний до міжнародних процедур сертифікації та інспектування. Слайд

24. ДЯКУЮ ЗА УВАГУ! Слайд