350 likes | 959 Views
Тип Кільчасті черви ( Annelida ). Лектор: асист. Недошитко Х.Ю. Загальна характеристика кільчастих червів.
E N D
Тип Кільчасті черви (Annelida) Лектор: асист. Недошитко Х.Ю.
Загальна характеристика кільчастих червів • Їхнє тіло витягнуте, поділене на багато однакових члеників. У кільчастих червів є шкірно-м’язовий мішок з міцними кільцевими і поздовжніми м’язами. Кишечник наскрізний, з анальним отвором. Кровоносна система замкнута. Нервова система складається з черевного нервового ланцюжка і навкологлоткового нервового кільця.
СЕРЕДОВИЩЕ ІСНУВАННЯ мешкають у вологих середовищах, поширені у прісних водоймах, морях і ґрунті; деякі види пристосувалися до паразитичного способу життя
ЗОВНІШНЯ БУДОВА РОЗМІРИ кільчастим червам притаманнадвобічнасиметрія, але, на відмінувід нематод, їхнєтілоподілене на окремікільця - сегменти сегментаціятіла — метамерія – основнаознакакільчастихчервів сегменти — частинитіладеякихтварин (кільчастихчервів, членистоногих), розташованіуздовжтіла один за одним число сегментіврізне: від 5-6 до 500-600 завдякиподілутіла на сегментивононабуваєзначноїгнучкості маютьрозміривідчастокміліметра до понад 3 метрів
ПОКРИВИ ТІЛА шкірно-м’язовиймішок шар епітелію щільна тонка еластичнакутикула багатослизовихзалоз два шарим'язів: зовнішній – кільцеві; внутрішній - поздовжнім'язи параподія черевнийвусик спиннийвусик щетинки завдяки кільцевим м'язам тіло подовжується і стає тоншим, завдяки поздовжнім — вкорочується і потовщується; у рухах беруть участь і допоміжні придатки — параподії (група щетинкок), які розташовані поодиноко або пучками правильними поздовжніми рядами РУХ
ОСОБЛИВОСТІ ВНУТРІШНЬОЇ БУДОВИ порожнинатілавідмежованавідвнутрішніхорганіві тканин шаром епітеліальнихклітин – вториннапорожнина абоцелом кутикула спинна кровоносна судина шкірянийепітелій целом кільцеві м’язи кишка поздовжні м’язи черевна кровоносна судина щетинка метанефридій черевний нервовий ланцюжок рідина, яка заповнюєвториннупорожнинутіла, сприяєпідтриманнюйогоформи, виконуєфункціюгідроскелета, забезпечуєтранспортпоживнихречовинікінцевихпродуктівобміну
ТРАВНА СИСТЕМА слиннізалози, щовідкриваються в ротовупорожнину, та стінкисередньої кишки виділяютьтравні соки, щосприяютьперетравленнюїжі наскрізна переднійвідділ кишечнику складається зротовоїпорожнини, глотки, стравоходу та шлунка стравохід щлунок глотка воло кишечник ротовий отвір стравохідможеутворюватирозширення - воло, в якомуїжапевний час накопичується анальний отвір остаточно їжаперетравлюється в кишечнику шлунокмаєм’язистістінки, у ньомуїжаподрібнюється
СИСТЕМА ВИДІЛЕННЯ видільна система маєвигляддовгихзвивистих трубок - метанефридій, розташованих попарно в кожному сегменті. метанефридії
КРОВОНОСНА СИСТЕМА кровоносну систему, за якої кров рухаєтьсялише по судинахі не потрапляє до порожнинитіла, називаютьзамкненою кровообіг - циркуляціякрові - рідкоїтканинивнутрішньогосередовища “серця” спинна судина кільцеві судини черевна судина кровкільчастихчервівможе бути безбарвноюабозабарвленою у червонийчизеленийкольори, щоспричиняютьдихальніпігменти завдякикровообігузабезпечуєтьсяефективнішепостачання тканин іклітинпоживнимиречовинами та киснем
ДИХАННЯ у більшостівидівгазообмінздійснюється через зволоженушкіру, залозиякоївиділяютьслиз у водянихкільчастихчервівз’являютьсяспеціалізованіорганидихання – зябра – тонкостіннівиростипокривів з густою сіткоюкапілярів
НЕРВОВА СИСТЕМА навкологлоткове нервове кільце черевний нервовий ланцюжок надглотковийнервовийвузол – головниймозок, є центром, якийодержує та обробляєінформаціювідорганівчуттівірегулюєдіяльністьрізнихорганів від головного мозку та черевногонервовоголанцюжка – центральна нервова система –до всіхорганіві тканин відходятьчисленнінерви – периферичнанервова система
Нервова система складається з нервовоговузла, розташованого над глоткою (надглотковийнервовийвузол), та черевногонервовоголанцюжка, сполученого з ним.
ОРГАНИ ЧУТТІВ органидотику – вусики, щупальця органирівноваги организору – очі, розташовані по всьомутілу органи нюху – нюховіклітини, нюхові ямки органи слуху, побудовані за принципом локаторів у мешканцівґрунтів, наприкладдощовихчерв’яків, спеціалізованіорганичуттівзазвичай не розвинені. Їхніфункціївиконуютьнервовізакінчення у покривах
РОЗМНОЖЕННЯ є як роздільностатеві, так ігермафродити 1 – копуляція гермафродитних особин – взаємообмін сперматозоїдами 2 – відкладання яєць у поясок заплідненняможе бути як зовнішнім, так івнутрішнім 3 – запліднення яєць у пояску сперматозоїдами із сім'яприйомника; кокон рухається до голови черв'яка розвиток - прямийабонепрямий 4 – відкладання кокону розвитокморськихчервіввідбувається зістадією личинки багатьом видам притаманне йвегетативнерозмноження
РЕГЕНЕРАЦІЯ здатність до регенерації у кільчастихчервіввисока, алевиявляєтьсягірше, ніж у плоских
малощетинкові малощетинкові черви живуть у ґрунті (дощові черв’яки), прісних водоймах (трубочники), рідше у морях; більшість має розміри від 0,5мм до 40 см, а деякі види тропічних земляних червів досягають 3 м; особливостями зовнішньої будови малощетинкових червів є сегментація тіла, відсутність параподій (на їхньому місці є пучечки щетинок), наявність залозистого пояска в передній частині тіла у статевозрілих особин;
апоректода довга ейсенія трубочник дощовий черв'як
Якщо ви знайдете пухкий багатий на перегній грунт
Знайте , що до його створення причетна безліч дощовихчерв’яків
багатощетинкові - поліхети це, переважно, морськівільноживучітварини, щоживутьздебільшого на дні, рідше у товщі води; одніз них активно плаваютьізариваються в мул (нереїди), інші (піскожил), глибокозариваються в пісок, а серпуливедуть сидячий спосібжиття у звивистих, абоспіральних, вапнякових трубках; тілоскладаєтьсяз головного відділу, сегментованоготулубаіанальноїлопаті; голова утворена головною лопаттюіротовим сегментом, якийбуваєскладним у результатізлиття 2-3 тулубовихсегментів; на головієочі (2-4), органидотику — щупальця, органи нюху — нюхальні ямки, у деяких — органирівноваги (статоцисти); на тулубових сегментах єпараподії; у деякихвидів, зокреманереїд, єзябра; маютьличинковустадію у життєвомуциклі
біспіра коричнева нереїс зелений хетоптерусрізноногий міксікола лійковидна хлойя платинереїсДюмеріля спіробрахус гігантський протула чудова
довжиною 8-10 сантиметрів; хижак, живиться дрібнимитваринами, найчастішемолюсками; на полюванніпідкрадається до жертви морська миша
Клас Багатощетинков-поліхети Нереїда
п'явки мають сплощене тіло, яке зазвичай коричневого або зеленого кольору; на передньому та задньому кінці є присоски; довжина від 0,2 до 15 см; кровосисні; синтезуютьспеціальнуречовину – гірудин – яка перешкоджаєзсіданнюкрові; у кишечнику кров не псуєтьсядужедовго: п’явки можутьжити без їжінавіть 2 роки; параподії та щетинки відсутні; вторинна порожнина тіла редукована; мають 1-5 пар очей; гермафродити; мешкаютьпереважно у прісних водах, а в тропічних областях зустрічаються в ґрунтіі на деревах;
равликова п'явка тричастинна п'явка медична п'явка велика псевдокінська п'явка
нереїди та іншіморськібагатощетинкові єосновою живленнябагатьохпромисловихриб, крабів та іншихжителів моря; малощетинкові, зокрема трубочники, є хорошим кормом для багатьохвидівпрісноводнихриб; дощові черви — основнаїжакротів, їжаків, жаб, шпаків та іншихназемнихтварин ЗНАЧЕННЯ беруть участь у біологічномуочищенні води деякихбагатощетинкових, наприклад, тихоокеанськихчервівпалоло, людинавикористовуєв їжу дощові черви відіграютьвеличезну роль у процесахґрунтоутворення; вони збагачуютьґрунтперегноєм та розпушуютьйого, сприяючипроникненню в ґрунтповітряй води; крім того, беруть участь у перемішуванніґрунту, виносячи на поверхнюзглибшихшарівчастинкиземлі, якімістятьнеорганічнікомпоненти
гірудотерапія – лікування п'явками за спеціальними схемами; висмоктуючи кров, вони зменшують набряк, гірудинрозблоковуємікрокапіляриіпокращуєкровопостачання, іншіферментизнімаютьзапальнийпроцес медична п'явка
чи знаєте ви… загальна вага дощовихчерв'яків на 1 гектар родючоїземлі — 2-3 тони за добу вони можутьперерити 10-11 тон землі у сосновому бору підкожнимквадратним метром ґрунтуживуть 16 дощовихчерв'яків, у чагарнику — 460, а в городах — до 600
ПІДСУМОК особливості будови Кільчаків: поява вторинної порожнини тіла (целому), яка відрізняється від первинної тим, що має власну стінку, утворену епітелієм; виникнення кровоносної системи; організація нервової системи за типом черевного нервового ланцюжка; поява нового типу системи виділення — метанефридіальної; розчленовування тіла на сегменти (метамерія)