«Магічний Гоголь» (із циклу «Слава і гордість України»)

1. «Магічний Гоголь» (із циклу «Слава і гордість України») слайд-лекція за матеріалами бесіди- літературного портрету

2. «Поэты берутся не откуда же нибудь из-за моря, но исходят из своего народа. Это - огни, из него же излетевшие, передовые вестники сил его» Микола Васильович Гоголь У квітні 2013 року виповнилось 114 років від дня народження великого письменника, нашого земляка Миколи Васильовича Гоголя. У чому загадка його генія? Яскравого, таємничого, глибокого, іронічного? Можливо таємниця у тому краї, що подарував світові цього генія? Саме ця земля за словами Олеся Гончара «…вигодувала його духовно, з дитинства обдарувавши красою своєї поезії, розливом пісенної творчості, епічною величчю дум, фантастикою казок, переказами, легендами, яскравою образністю - всіма плодами народного духу...». І геній з такою вдячністю і так «соковито» розповідав про свою батьківщину та її людей, що й по сьогодні ми знаходимось у полоні чарівних «Вечорів на хуторів біля Диканьки» і «Миргорода».

3. Микола Гоголь немов заново відкрив Україну, «північну Італію», як поетично тоді її називали, для величезної аудиторії читачів. Микола Васильович так яскраво розповів про своїх колоритних земляків – добрих і смішних, розумних і кмітливих, танавіть героїчних, але й водночас зарозумілих і марнославних, лінивих і хвалькуватих, що персонажі Гоголя ніби й сьогодні серед нас, це наші «знайомі незнайомці». Гоголівська Україна в ХІХ столітті була представлена світу як країна з високою народною культурою побуту, унікальною природою та героїчним минулим.

4. Микола Гоголь народився у Великих Сорочинцях у дворянській родині Василя Панасовича та Марії Іванівни Гоголь-Яновських. У сім’ї панувала атмосфера любові та турботи. Напевне саме тому Микола Гоголь так важко розлучався з рідною домівкою. Навчався він у Полтаві, потім у Ніжині. Після закінчення гімназії Гоголь їде до Санкт-Петербурга. Тодішня столиця зустріла його непривітно і була першим жорстоким розчаруванням.

5. Додались ще перші літературні невдачі. Романтична ідилія «Ганс Кюхельгартен», опублікована у 1829 році викликала багато негативних відгуків. Після цього Гоголь купив всі видання власної поеми і спалив їх. Тому перше видання поеми є бібліографічною рідкістю. Цей твір було написано ще у Ніжині під псевдонімом В. Алов. Гоголь у передмові до поеми написав, що це твір молодого автора, який потребує грошей. Але сильний характер та наполегливість допомогли йому не розгубитися та вистояти у великому, холодному місті.

6. Аж раптом… Напевне у кожного таланту буває своє «раптом». Неймовірний успіх «Вечорів на хуторі біля Диканьки». Гоголь звернувся до цілющих джерел, подумки повернувся на малу батьківщину і створив цей шедевр, котрим ми насолоджуємося і дотепер. Увага Гоголя зосередиться тут передусім на тих духовних проблемах, котрі не полишатимуть письменника до кінця життя - це втручання злих духів у долю людини, що часто робить її безпорадно трагічною, несе спокушеному грішнику жорстоку розплату за скоєний переступ. Обдарований талантом великого сатирика у змалюванні спотворених бісівщиною сучасників Гоголь - глибоко трагічний у відтворенні боротьби добра зі злом. Гоголь був схильний до містифікації дійсності. Він бачив непізнане, прояв демонічних сил в усьому, що його оточувало. У всіх людях він вгадував боротьбу темних страхів і світлої любові. Весь художній світ Гоголя, зокрема раннього, ніби стоїть на межі буття і небуття.

7. Подальший розвиток таланту Гоголя пов'язаний з драматургією. Етапною стала його соціальна комедія «Ревізор», котра не втратила своєї актуальності і дотепер. Невдовзі після прем'єри п'єси Гоголь виїхав на досить тривалий час за кордон, відвідав Німеччину, Швейцарію, Францію, Італію. В Італії пише перший том поеми-роману «Мертві душі». Саме цей твір Гоголь вважає найзначнішим у своїй творчості.

8. Останні роки життя письменника сповнені драматичних пошуків себе в Істині. Тонке відчуття геніального художника збурювалось нежиттєвістю створюваних ним образів. 1848 року Гоголь повернувся до Росії, посилено працював над другим томом «Мертвих душ», але (за однією з відомих версій) незадовго до смерті спалив рукопис.

9. Невдовзі після цього Микола Васильович Гоголь помер. Геній Гоголя заявив про себе сильно, яскраво, глибоко. І на літературній карті світу завжди буде сяяти невелике містечко Великі Сорочинці, що на Полтавщині, яке подарувало світу цього генія.