Малі тіла сонячної системи

1. Підготували учениці 11А класуБорисюк Каріна, Волос Інна, Горбатюк Анастасія Малі тіла сонячної системи

2. Малі тіла сонячної системи • Малітіла Сонячної системи — астрономічніоб'єкти Сонячної системименші за планети. Малі тіла сонячної системи космічне сміття астероїдикомети метеороїдиміжпланетний пил

3. Астероїди • Астеро́їд, або мала́ плане́та,  — невелике небесне тіло діаметром від 50 м до 544 км,що складається зі скельних порід або заліза та нікелю, а також має орбіту навколо Сонця. • Термінастероїдбуло введено Вільямом Гершелем, оскількипершівиявленіастероїдивиглядали на небі, як зірки (або точки), на відмінувід планет, якіпід час спостереження у телескоп виглядаютьдисками. Водночасастероїди, на відмінувідзір, рухалися. Точневизначеннятерміна «астероїд» досі не встановлено.

4. Астероїди • Найвідомішіастероїди: Паллада, Юнона, Веста, Ероc, Амур, Гідальго, Ікар. • Церера – перший і найкрупніший із виявлених астероїдів. Завбільшки з Ірландію. • Найяскравіший Астероїд – Веста, єдиний астероїд, видимий неозброєним оком. Астероїд Веста. Знімоккосмічного телескопа Хаббл.

5. Астероїди Описосновнихсімей астероїдів

6. Головний пояс астероїдів, греки, троянці та гільди

7. Астероїди. Дослідження. • Першідетальніфотографії схожих на астероїдиоб'єктівбулоотримано 1971 року Марінером 9. Марінерзробив фото двохсупутників Марса — Фобоса йДеймоса, які, імовірно, єастероїдами, захопленими полем тяжінняпланети. На зображеннях видно нерівну, схожу на картоплину, форму, властивубільшості астероїдів. • Першим справжнімастероїдом, сфотографованим 1991 року зблизька, стала 951 Гаспра. ФотографіїбулозробленокосмічнимапаратомГалілео, який на той час пролітавпорядзастероїдом на шляху до Юпітера. Галілеосфотографувавтакож 243 Ідузїїсупутником Дактилем. Обертанняастероїда 951 Гаспра.

8. Астероїди. Характеристика • Об'єкти поясу астероїдів дужерізні за розмірами, від 544 км у діаметрі, як Палада, до 10 м. Кільканайбільшихмаютьблизьку до сферичної форму, вони дужесхожі на мініатюрніпланети. Така форма пояснюєтьсятим, щоречовина, зякої вони утворені, переплавиласяпісляутворенняВонимаютьсформованевнутрішнє ядро та зовнішню кору. Однакбільшість астероїдів невеликі і маютьнеправильну форму. Порівняльнірозміри Вести, Церери та Місяця.

9. Метеороїд • Метеоро́їдабометео́рнеті́ло — порівняноневеликетверде небесне тіло, щорухається у міжпланетномупросторі Видимийслідметеороїда, якийувійшов у атмосферу Землі, називається метеором, а метеороїд, що впав на поверхню Землі — метеоритом.

10. Метеор • Метеор (грец. "небесний"), "зорепад" - явище, щовиникає при згорянні в атмосфері Землі дрібнихметеорнихтіл (наприклад, уламків комет чи астероїдів). Аналогічнеявищебільшоїінтенсивності (яскравіше -4 зоряної величини) називається болідом. Давняназва - "літавець". • Першідокументальнівідомості про метеоривиявлено у давньоєгипетському папірусі, якийзберігається в Ермітажі. • Розрізняютьспорадичніметеори та потокові — метеорні дощі Метеорнийпотік

11. Метеорити • Метеори́т (від грец.«підвішений у повітрі») — тверде тіло небесного походження, що впало на поверхню Землі з космосу. • Вважають, що за добу падає 5-6 тонн метеоритів, або 2 000 тонн на рік. Крім того, за добу на земну поверхню падає від 300 до 20 000 тонн метеоритного пилу.Найбільший зі знайдених метеоритів — Гоба, маса якого (за оцінками, оскільки метеорит ніколи не зважувався) сягала майже 90 тонн. Найбільший зі знайдених метеоритів - Гоба Метеорит Вілламетт

12. Метеорити • Основними компонентами метеоритноїречовиниєзалізо-магнезіальні силікати йнікелистезалізо.

13. Метеорити. Кам`яні • Хондрити названо так через наявністьнезвичайнихвключеньсферичноїабоеліптичноїформи — хондр — яких не виявлено в земних породах. Розмірхондрзазвичай становить близько міліметра, хочабуває і декількаміліметрів. Група кам'янихметеоритів (близько 10%) — ахондрити. Ахондритистановлять ряд відмайжемономінеральнихолівіновихабопіроксеновихпорід до об'єктів, подібних за структурою йхімічним складом ізземнимиймісячними базальтами. Вони біднізалізом і сидерофільнимидомішковимиелементами, у них дещорізнийвмістFe, Mg йCa. Здебільшогоціметеоритисхожі на вивержені породи Землі та Місяця, щопройшлимагматичнудиференціацію.

14. Метеорити. Залізні. • Залізні метеоритимайжецілкомскладаютьсязнікелистогозалізаз невеликими домішками фосфору та кобальту, можутьміститиневеликікількостімінералів у виглядівключень.Нікелистезалізо (FeNi) — цетвердийрозчиннікелю в залізі.

15. Метеорити.Залізо-кам`яні • Залізо-кам'яніметеоритиподіляють на два типи, щорозрізняютьсяхімічнимийструктурнимивластивостями: паласити та мезосидерити. Паласитаминазиваютьтіметеорити, силікати якихскладаютьсяізкристалівмагнезіальногоолівінуабоїхніхуламків, укладених у суцільнійматрицізнікелистогозаліза. Мезосидеритаминазиваютьзалізо-кам'яніметеорити, силікати якихявляють собою в основному перекристалізованісумішіз різних силікатів, щовходятьтакож до складу металу.

16. Тунгуський метеорит Приблизне місце події

17. Тунгуський метеорит • Тунгу́ський метеори́т — великий метеорит, що впав 30 червня 1908 року в районі басейну річки Підкам'яна Тунгуска (Росія, Сибір). • За свідченнями 30 червня 1908 року о 7 годині 14,5±0,8 хвилин за місцевим часом (0 год 14,5 хв за Грінвічем) над басейномЄнісеюзпівденного сходу на північнийзахідпролетіла велика вогняна куля. Політзавершивсявибухом на висоті 7—10 км над незаселенним районом тайги. Потужністьвибухуоцінюється у 10—20 мегатон[1], щовідповідаєенергіїнайпотужнішихводневих бомб. • В результатівибухубуло повалено дерева на територіїпонад 22 000 км², вибитовікна в будівлях у радіусікількохсотенькілометріввід епіцентру вибуху. На нічномунебі над територієювід Атлантики до центрального Сибіруспостерігалосьінтенсивнесвітінняхмар.

18. Тунгуський метеорит • На місціподії не буловиявлено кратерів чизначнихзалишків метеорита. Не буловиявленоніякихслідіврадіоактивногозабруднення. Однакподальшийаналізчастинок на місціпадіння (у торфі) виявивдрібніоплавлені кульки силікатів та магнетиту зпідвищенимвмістомалюмінію, брому, цезію, кобальту та іридію[2]. Останнійєзвичайним для метеоритів, аледужерідкотрапляється на поверхні Землі. Альтернативніверсії • Куля, щоїїбачилиочевидці, є антиматерією. Під час зіткненняз Землею відбувсяпроцесанігіляції, внаслідокякоїставсявибух. • ДослідисербськоговченогоНіколиТесли. • Земля зіткнуласяз невеликою чорною дірою.

19. Комети • Коме́та — мале тіло Сонячної системи, яке обертається навколо Сонця і має так звану кому (атмосферу) і/або хвіст. Кома і хвіст комети — це наслідки випаровування ядра комети під дією сонячного випромінювання. Ядро являє собою малу планету, що складається з каменю, пилу і криги. Комета Гейла — Боппа. Спостереження 29 березня 1997 року у Пазині, Хорватія.

20. Комети • Як правило, кометискладаютьсяз «голови» — невеликого яскравогозгустку-ядра, що оточена світлою туманною оболонкою (комою), яка складаєтьсяз газу та пилу. • У комет знаближенням до Сонцяутворюється «хвіст» — слабкасвітнасмуга, що у результатідії сонячного вітрунайчастішеспрямована у протилежнувідСонця сторону. Видимийхвістможескладатисяздвохчастин: газового і пилового Хвости комет розрізняютьсязавдовжки і формою. У деяких комет вони тягнуться через все небо. Наприклад, хвісткомети, щоз'явилася в 1944 році, бувзавдовжки 20 млн км. А комета C/1680 V1 мала хвіст, щопротягнувся на 240 млн км. Такожбулизафіксованівипадкивідділення хвоста відкомети.

21. Комети • Маси комет приблизно в мільярдразівменше маси Землі (5,9737×1024 кг), щільністьречовинихвостів комет наближається до нуля. Хвости «небесних гостей» майже не впливають на планети Сонячної системи. У травні 1910 Земля проходила крізьхвісткомети Галлея, ніякихпов'язанихзцімзмін на планеті та в русіпланети не відмічено. • Маси комет приблизно в мільярдразівменше маси Землі (5,9737×1024кг), щільністьречовинихвостів комет наближається до нуля. Хвости «небесних гостей» майже не впливають на планетиСонячної системи. У травні1910 Земля проходила крізьхвісткомети Галлея, ніякихпов'язанихзцімзмін на планеті та в русіпланети не відмічено. • Зіткненнявеликоїкометиз планетою призводить до великомасштабнихнаслідків в атмосфері, магнітосфері, кліматіостанньої. Гарним і доситьякіснодослідженим прикладом такого зіткненнябулозіткненняуламківкометиШумейкер-Леві 9 зЮпітером в липні1994 року. Ця комета підійшлазанадтоблизько до Юпітерайбула попросту розірванайогогравітаційним полем на 23 фрагмента розміром до 2 км. Ціуламки, розтягнувшись в одну лінію 1,1 млн км (цевтроєбільше, ніжвід Землі до Місяця), продовжувалисвійполітназустрічЮпітерові, поки не зіштовхнулисяз ним. Цілийтиждень, з 16 по 22 липня 1994 року, тривавкометопад. Один за одним відбувалисягігантськіспалахи, коли черговийуламоккомети входив в атмосферу Юпітеразгігантськоюшвидкістю 64 км/с (230 тисяч км/год). У процесіпадінняпорушення в структурірадіаційнихпоясівнавколопланетидосягли такого ступеня, що над Юпітеромз'явилосядужеінтенсивнеполярнесяйво.

22. Використані джерела • http://uk.wikipedia.org/wiki/ • http://space.vn.ua/son_sys/Comet.html • http://shkolyar.in.ua/wiki/asteroidy • http://www.lnu.edu.ua/faculty/geology/ • www.ng.ru/science/