Об’єкт дослідження – безпечність продуктів харчування.

1. РЕГЛАМЕНТАЦІЯ БЕЗПЕЧНОСТІ М’ЯСА ТА М’ЯСОПРОДУКТІВ В УКРАЇНІ ТА ПРОПОЗИЦІЇ ЩОДО АДАПТАЦІЇ ДО МІЖНАРОДНИХ ВИМОГ І НОРМВиконав: Радевич В.І.Керівник: доктор біологічних наук,проф. Мельничук С.Д.

2. Об’єкт дослідження – безпечність продуктів харчування. • Предмет дослідження – регламентація показників безпеки м’яса і продуктів його перероблення. • Мета дослідження – провести порівняльний аналіз різних груп показників безпеки за вітчизняними та європейськими і світовими нормами, на основі аналізу дати рекомендації щодо оптимізації максимально допустимих рівнів показників безпеки м’яса і продуктів його перероблення у вітчизняних документах.

3. Методи дослідження – під час дослідження користувались такими методами як порівняння, аналіз, узагальнення, системний підхід. • Проаналізовані вітчизняні, європейські та міжнародні документи, які установлюють показники безпеки харчових продуктів. • На основі проведеного аналізу дані практичні рекомендації щодо оптимізації показників безпеки м’яса та продуктів його перероблення в Україні.

4. Безпечність м'яса та продуктів його перероблення забезпечують через дотримання максимально допустимих норм показників безпеки, які включають: ветеринарні препарати (антибіотики і гормональні препарати), токсичні елементи, нітрозаміни, пестициди та мікотоксини.

5. Станом на 1.01.2010 загальний рівень гармонізації ДСТУ на харчову продукцію за міжнародними вимогами складає 1,2%, причому на методи контролю показників якості та безпечності сировини та харчових продуктів є чинними 664 документа, в т.ч. ДСТУ – 365; ГОСТ – 299, що складає 41% від загальної кількості стандартів. • У галузі виробництва м’яса та м’ясних продуктів із 59 обов’язкових діючих стандартів лише 13 адаптовано до міжнародних та 2 – до європейських.

6. Не гармонізованими із законодавством ЄС залишаються вимоги щодо якості та безпечності всього асортименту українських ковбас, м’ясних консервів, напівфабрикатів, субпродуктів. • За даними Держспоживстандарту України, 20% м’ясної продукції не відповідає умовам, встановленим у нормативних документах.

7. Рівень гармонізації ГОСтів на м’ясо і м’ясопродукти ще нижче та складає 10,6% від загальної кількості. • Згідно даним Комітету ISO на м’ясо та м’ясну продукцію ( код 67.120) існує 40 НД, на методи виявлення норм небезпечних чинників 19 (СEN) та 16 (ISO) нормативних документів, але підвищення якості та безпечності агропродовольчої продукції тваринного походження шляхом регулювання триває.

8. Значна невідповідність норм безпеки для м’яса/м ’ясопродуктів у порівнянні з міжнародними вимогами знайдена у нормативних вітчизняних документах. • За МБТ 5061 залишки антибіотиків контролюють для м’яса та птиці свіжих, охолоджених та морожених. Загальна кількість препаратів, призначених для контролювання – три.

9. Всього за CAC/MRL 02 контролюють 49 ветпрепаратів, за Директивами ЄС 2377/90 та  1815/2001 – 124 та 3 відповідно. Спільними антибіотиками для контролювання є препарати тетрациклінової групи. МБТ 5061 регламентує вміст гормональних препаратів як у сировині (м’ясі та птиці свіжих, охолоджених та морожених), так і у продуктах перероблення.

10. Норми гормональних препаратів у національних та міжнародних НД

11. ДСанПіН 8.8.1.2.3.4.000-2001 установлює залишки пестицидів як у м’ясі, так і продуктах його перероблення. Всього до переліку внесено 65 препаратів. CAC/MRL 01 призначений для контролювання пестицидів здебільшого лише у сировині. За цим документом норми для пестицидів визначено залежно від виду забитої тварини (свинина, яловичина, телятина, тощо). Загальна їх кількість–62.

12. Перелік радіонуклідів, включений до стандарту Продовольчого Кодексу значно ширший ніж за ГН 6.6.1.1-130 (2 ізотопу: 90Sr та 137Сs ) і включає 20 ізотопів. • Вітчизняні норми свинцю у м’ясі у п’ять разів перевищують європейські (0,5 мг/кг проти 0,1); незначно перевищені ці норми і для їстівних відходів.

13. Висновки • 1. Вітчизняні документи, порівняно з європейськими і міжнародними, містять незначну кількість ветеринарних препаратів та радіонуклідів, але норми за цими показниками безпеки у вітчизняних документах жорсткіші. Тому оптимізація вітчизняних показників можлива через розширення переліків ветеринарних препаратів та радіонуклідів.

14. 2. Переліки пестицидів за вітчизняними та міжнародними документами співпадають лише частково, але вітчизняні норми жорсткіші за міжнародні. Оптимізація показників можлива через розширення переліку пестицидів. 3. За кількістю токсичних елементів, які підлягають контролюванню, вітчизняні документи перевищують закордонні, але за нормами свинцю поступаються. Оптимізація показників можлива через перегляд норм свинцю.

15. 4. Такі показники безпеки як афлатоксин В1 та нітрозаміни присутні у вітчизняних документах та відсутні у міжнародних і європейських. З цієї причини оптимізація цих показників на даний час недоцільна. • 5. За міжнародними документами контролюють вміст деяких синтетичних полімерів, які можуть міститися в пакованні. Враховуючі особливості надання дозволу для використання матеріалів у контакті з харчовими продуктами, внесення цих показників до вітчизняних документів на даному етапі є недоцільним.

16. ПРОПОЗИЦІЇ ТА РЕКОМЕНДАЦІЇ • Пропонуємо переглянути і розширити переліки ветеринарних препаратів, радіонуклідів, пестицидів. • Пропонуємо переглянути норми свинцю у свіжому м’ясі за міжнародними вимогами.