Людський розвиток та вразливість в Україні

1. Людськийрозвиток та вразливість в Україні Лібанова Е.М., Інститут демографії та соціальних досліджень імені М.В.Птухи НАН УКраїни

2. Більшість українців завдяки економічному зростанню і підвищенню рівня освіти просуваються у своєму розвиткові За цей час ІЛР зріс по країнах І групи на 0,092 по країнах ІІ групи на 0,142 по країнах ЄЦА на 0,087 по світу на 0,105

3. Однак за даними 2014 року Україна • має ІЛР=0,734 з яким посідає 83 місце в світі • відноситься до другої групи країн за ІЛР – групи з високим рівнем людського розвитку (перше місце в цій групі посідає Уругвай з ІЛР=0,790; останнє – Домініканська республіка з ІЛР=0,700; середній показник становить 0,735) • має 9 рейтинг серед колишніх республік СРСР після • Естонії з ІЛР=0,840 (33 рейтинг) • Литви з ІЛР=0,834 (35 рейтинг) • Латвії з ІЛР=0,810 (48 рейтинг) • Білорусі з ІЛР=0,786 (53 рейтинг) • Росії з ІЛР=0,778 (57 рейтинг) • Казахстану з ІЛР=0,757 (70 рейтинг) • Азербайджану з ІЛР=0,747 (76 рейтинг) • Грузії з ІЛР=0,744 (79 рейтинг) • має 18 рейтинг серед колишніх країн соціалістичного табору; крім перелічених випереджають • Словенія з ІЛР=0,874 (25 рейтинг) • Чехія з ІЛР=0,861 (28 рейтинг) • Польща з ІЛР=0,834 (35 рейтинг) • Словаччина з ІЛР=0,830 (37 рейтинг) • Угорщина з ІЛР=0,818 (43 рейтинг) • Хорватія з ІЛР=0,812 (47 рейтинг) • Чорногорія з ІЛР=0,789 (51 рейтинг) • Румунія з ІЛР=0,785 (54 рейтинг) • Сербія з ІЛР=0,745 (77 рейтинг)

4. Україна: + та – • За показником СТЖ (68,5 роки) Україна посідає 120 місце, поступаючись всім без винятку країнам І групи (з дуже високим рівнем ЛР), 51 з 53 країн ІІ групи (з високим рівнем ЛР) – виняток становлять РФ (68,0 року) і Казахстан (66,5 року), 19 з 42 країн ІІІ групи (із середнім рівнем ЛР), середньому показникові по Європі та Центральній Азії (71,3 року) і навіть середньому показникові світу (70,8 року) • За показником ФТН (11,3 року) Україна посідає 27 місце, поступаючись лише 23 з 49 країн І групи, лише 4 країнам ІІ групи та середньому показникові по країнах І групи (11,7 року), істотно випереджаючи середній рівень по країнах ІІ групи (8,1 року) і по країнах регіону ЄЦА (9,6 року) • За показником ОТН (15,1 року) Україна посідає 45 місце, поступаючись 36 країнам І групи і 8 країнам ІІ групи, істотно випереджаючи середній рівень по країнах ІІ групи (13,4 року) і по країнах ЄЦА (13,6 року) • За часткою населення із принаймні середньою освітою (93,5%) Україна посідає 21 місце, випереджаючи 31 країну з І групи, 51 країну з ІІ групи, і навіть середній показник по І групі ((86,9%) • За показником ВНП в розрахунку на одну особу (8 215 дол. США за ПКС 2011 року) Україна посідає 105 місце і поступається всім 49 країнам І групи, 47 країнам ІІ групи і навіть 8 країнам ІІІ групи, звісно, середньому показникові по країнах ІІ групи (13 231 дол.), по регіону ЄЦА (12 415 дол.) і середньому показникові по світу (13 723 дол.) • Всупереч очікуванням в Україні – не такий вже високий рівень молодіжного безробіття (17,3%, 47 місце); кращі результати спостерігаються в 19 країнах І групи, 12 країнах ІІ групи і 16 країнах ІІІ групи. Цей показник – кращий за середній по країнах І групи (18,3%), дещо гірший за показник ІІ групи (16,2%) і кращий за показник по регіону ЄЦА (19,2%) Отже, єдиною – хоча і дуже вагомою перевагою України – є високий рівень освіти населення, хоча рівень задоволення населення її якістю (44%) Україна посідає 139 місце; попереду всі країни І групи, 51 з 53 країн ІІ групи і навіть 38 з 42 країн ІІІ групи.

5. Головною перешкодою прогресу людськості, що вимірюється ІЛР, є системна, вкорінена, віковічна вразливість окремих груп населення, комплексна нерівність Середні показники, що віддзеркалюють загальну траєкторію розвитку, не дають навіть приблизного уявлення про те, яким чином розподіляються досягнення цивілізації між окремими індивідами, громадами, регіонами Необхідна їх диференціація принаймні за • віком • статтю • місцем проживання • статусом на ринку праці Необхідно визначити завдання державної політики щодо • зменшення нерівності і соціального відторгнення • інвестицій в освіту дітей 4-6 років • інституціонального спрощення переходу від навчання до роботи • поширення стандартів здорового способу життя, хоча б серед молоді • підвищення внутрішньої мобільності робочої сили

6. Прояви вразливості яквідсутності повсякденної безпеки і неможливості/ускладнення розвитку • Підвищена смертність • Бідність • Недоступність основних соціальних послуг • освіти • медичної допомоги • комфортних умов проживання • Відторгнення від • економічних ресурсів • участі в суспільному/політичному житті • можливостей культурного розвитку • зайнятості

7. Види вразливості в Україні • Пов'язана із віком • Перший рік /перші п'ять років життя • Похилий вік (75 років і старше) • Гендерна • Пов'язана із сімейним статусом • Багатодітні родини • Родини з дітьми до 3-х років • Багатопоколінні родини • Родини пенсіонерів-одинаків • Обумовлена поганим станом здоров'я • Пов'язана із місцем проживання • Невеликі міста із монофункційною економікою • Сільські поселення • Пов'язана зі статусом на ринку праці • Пошук першого робочого місця • Безробіття • Паліативна зайнятість • Зайнятість в шкідливих та небезпечних умовах • Вихід на пенсію

8. Очікувана тривалість життя населення при народженні, за статтю, років, Україна vs Польща Різниця 1991 рік Чоловіки - 1,6 року Жінки - 1,2 року 2012 рік Чоловіки - 6,6 року Жінки - 5,0 року З кожної 1000 40-річних чоловіків до 60 років не доживають Україна – 241 Польща – 154 Швейцарія – 55

9. Проблеми переходу від навчання до роботи • Проблема першого працевлаштування є надзвичайно гострою в усіх країнах • Причини • Неефективність системи профорієнтації • Низька адаптованість професійно-освітньої підготовки вимогам ринку праці • Відсутність у переважної частини молоді необхідного досвіду/стажування • Невідповідність наявних робочих місць очікуванням молоді • В Україні це ускладнюється шлюбом (для одружених імовірність швидкого працевлаштування є нижчою на 10%, а для розлучених – на 40% нижча, ніж для тих, хто ніколи не перебував у шлюбі) • Імовірність складного працевлаштування для молодих чоловіків юна 80% вища, ніж для жінок • Імовірність складного працевлаштування є найвищою у віці 25-29 років: 30,5% проти 15,1% у 20-24 роки і 6,9% у 15-19 років

10. Бідність в Україні, за відносним критерієм, % Польща 2005 рік – 45,3% 2010 рік – 27,8% Туреччина 2006 рік – 72,4% Швейцарія 2010 рік – 17,2%

11. Бідність в Україні, за наявністю дітей, % Що раніше здійснюються інвестиції (в освіту, фізичний та розумовий розвиток, культуру тощо), то вищим є потенціал розвитку і в майбутньому. Відсутність/брак своєчасних і довготривалих інвестицій може істотно звузити межі реалізації можливостей розвитку Подальші втручання можуть лише частково покращити ситуацію

12. Безробіття в Україні, % 2013 рік Польща 20-24 роки – 26,3 25-29 років – 13,6 20-34 роки – 8,7 35-39 років – 7,8 40-44 роки – 7,9 45-49 років – 7,8 Чехія 20-24 роки – 16,8 25-29 років – 8,1 20-34 роки – 7,2 35-39 років – 6,2 40-44 роки – 5,2 45-49 років – 5,2 Україна 20-24 роки – 16,2 25-29 років – 8,7 20-34 роки – 6,6 35-39 років – 6,1 40-44 роки – 6,8 45-49 років – 5,6

13. Безробіття населення віком 25-54/59 років, за рівнем освіти

14. Висновки – 1 Причини вразливості українського населення: • глибока соціальна та економічна нерівність, що межує з поляризацією суспільства • низька ефективність економіки, високий ступінь монополізації • відсутність розвиненої соціальної інфраструктури • недостатній розвиток громадянського суспільства Головним запобіжником вразливості українського населення є наявність вищої освіти. Це виявляється: • в доходах • в зайнятості • в умовах праці • імовірно в тривалості життя

15. Висновки – 2 • Кризи – економічні, політичні, воєнні, демографічні, екологічні – будуть завжди, за любої якості політики • Запобігання вразливості – це підготовленість до них, вміння їх витримувати та готовність долати наслідки • Формування соціальної відповідальності (влади, бізнесу і населення), зокрема, готовності та бажання вибирати свій шлях і відповідати за цей вибір • Головні інструменти • Побудова довгострокових і середньострокових стратегій розвитку з урахуванням існуючих ризиків • Децентралізація влади і розбудова громадянського суспільства • Пріоритетні інвестиції в людський розвиток • Освіта • Наука • Культура • Медицина • Формування та поширення стандартів здорового способу життя • Сучасна інфраструктура • Використання синергетичного ефекту