КАФЕДРА ТОЗНТ

1. КАФЕДРА ТОЗНТ ЄЛІСЄЄВ Валерій Никонорович

2. Кількість НС, які мали місце в Україні в 1997 – 2011 р.р.

4. Кількість загиблих внаслідок травматизму невиробничого характеру за причинами загибелі у 2008 – 2011 роках

5. Кількість загиблих внаслідок суїциду, ДТП у світі Суїциди – 2011 ДТП - 2008 Ризик (R) – кількість загиблих на 100 000 тис. населення

6. Таблиця порівняння ризиків загибелі людини за рік

7. Організація життєзабезпечення населення у надзвичайних ситуаціях

8. Надзвичайна ситуація( НС ) - порушення нормальних умов життя і діяльності людей , спричинене небезпечною подією, яке призвело (може призвести) до загибелі людей та/або значним матеріальним втратам. Життєзабезпечення населення- в широком смысле слова обеспечение людей, населения жизненными благами; в узком смысле — система обеспечения жизнедеятельности в конкретных условиях, например экстремальных. Райзберг Б. А., Лозовский Л. Ш., Стародубцева Е. Б. Современный экономический словарь. 5-е изд., переработ. и доп. - М.: ИНФРА-М, 2007. - 495 с. - (Б-ка словарей "ИНФРА-М").

9. Типова навчальна програма нормативної дисципліни "БЖД" для ВНЗ Тема 7. Управління силами та засобами ОГ під час НС. Зміст професійної складової Спеціальні відомчі та позаштатні формування, які залучаються до проведення рятувальних та інших невідкладних робіт (РІНР). Визначення порядку їхнього приведення до готовності та організації управління діями у процесі виконання завдань. Основні засоби, тактика дій і способи виконання робіт у зоні НС в залежності від профільного напряму ВНЗ. Матеріально-технічне, медичне та інші види забезпечення при проведенні РІНР на об’єктах галузі. Організація життєзабезпечення населення у НС та надання гуманітарної допомоги потерпілим.

10. Навчальні питання: • 1. Спеціальні відомчі та позаштатні формування, які залучаються до проведення рятувальних та інших невідкладних робіт (РІНР). • 2. Організація робіт з ліквідації наслідків НС. Види забезпечення при проведенні РІНР на об’єктах галузі. • 3. Організація життєзабезпечення населення у НС та надання гуманітарної допомоги потерпілим.

11. Література: 1. ЗУ № 2974_93р. “Про Цивільну оборону” . 2. № 1809_2000р. "Про захист населення і територій від НС техногенного та природного характеру" . 3. ЗУ. № 1859_04 р "Про правові засади ЦЗ". 4. Кодекс ЦЗ України. 2012 р. 5. Методичні рекомендації керівникам Ц і МОВВ по практичному застосуванню законодавства України у сфері ЦЗ при організації дій у випадку загрози та виникнення найбільш характерних для території України НС техногенного та природного характеру. МНС. 2003 р. 6. Типова навчальна програма нормативної дисципліни Безпека життєдіяльності" для ВНЗ. Київ. 2011 р. 7. Національна доповідь про стан техногенної та природної безпеки в Україні. 2011.

12. Спеціальні відомчі та позаштатні формування, які залучаються до проведення РІНР. Сили цивільного захисту Оперативно-рятувальна служба ЦЗ (ОРС ЦЗ) Аварійно-рятувальні служби (АРС) Формування ЦЗ Спеціалізовані служби ЦЗ Пожежно-рятувальні підрозділи (частини) Добровільні формування ЦЗ “Кодекс цивільного захисту”

13. Оперативно-рятувальна служба ЦЗ ОРС ЦЗ функціонує у системі МНС, і складається: орган управління ОРС ЦЗ; - ДУРС МНС аварійно-рятувальних формувань центрального підпорядкування; аварійно-рятувальних формувань спеціального призначення; спеціальних авіаційних, морських та інших формувань; державних пожежно-рятувальних підрозділів (частин); навчальних центрів, формувань та підрозділів забезпечення.

14. ОПЕРАТИВНО-РЯТУВАЛЬНА СЛУЖБА ЦИВІЛЬНОГО ЗАХИСТУ (ОРС ЦЗ) - (9623) СИЛИ ЦЕНТРАЛЬНОГО ПІДПОРЯДКУВАННЯ ( 2538 ) СИЛИ ТЕРИТОРІАЛЬНОГО ПІДПОРЯДКУВАННЯ (7085) Спеціальний РЦ швидкого реагування (м. Київ) 27 ГАРНІЗОНІВ ОРС ЦЗ Спеціальний РЦ швидкого реагування(м. Дрогобич) Спеціальний РЦ швидкого реагування(м. Ромни) 25АВАРІЙНО-РЯТУВАЛЬНИХ ЗАГОНІВ СПЕЦІАЛЬНОГО ПРИЗНАЧЕННЯ Мобільний рятувальний центр (м. Козін) Спеціальний морський загін (м. Керч) База ремонту техніки та АРР (с. Жеребкове) Спеціальний авіаційний загін (м. Ніжин) 1182 ПОЖЕЖНО-РЯТУВАЛЬНИХ ПІДРОЗДІЛІВ

15. Аварійно-рятувальні служби АРС поділяються на: державні, регіональні, комунальні, об’єктові та громадських організацій; спеціалізовані та неспеціалізовані; професійні та непрофесійні.

16. АРС створюються: державні — ЦОВВ, НАК “Нафтогаз”; регіональні — Радою міністрів АРК, місцевими державними адміністраціями в АРК, області, містах Києві та Севастополі; комунальні — органами місцевого самоврядування у місті, районі міста, селищі; об’єктові — керівником , що експлуатує ОПН ; громадських організацій — громадською організацією згідно із Законом України “Про об’єднання громадян”. АРС, які створені на професійній основі, є юридичними особами.

17. Спеціалізовані та неспеціалізовані АРС Спеціалізована АРС — професійна АРС, яка призначена для проведення АРІНР з особливим ризиком для життя та здоров’я (гасіння газових фонтанів, проведення водолазних та гірничорятувальних робіт). Спеціалізовані професійні АРС, діяльність яких пов’язана з організацією та проведенням гірничорятувальних робіт, є воєнізованими. Неспеціалізована АРС — професійна або непрофесійна АРС, яка має підготовлених рятувальників та відповідні засоби ЦЗ і призначена для проведення АРІНР, які не потребують відповідної спеціалізації.

19. Професійні та непрофесійні АРС Професійна АРС — АРС, працівники якої працюють за трудовим договором, а рятувальники проходять професійну, спеціальну фізичну, медичну та психологічну підготовку. Непрофесійні об’єктові АРС створюються за рахунок інженерно-технічних та інших досвідчених працівників суб’єктів господарювання, які одержали необхідні знання та навички у проведенні АРІНР і здатні за станом здоров’я виконувати роботи в екстремальних умовах.

20. Формування ЦЗ Формування ЦЗ поділяються на об’єктові і територіальні та утворюються для проведення великих обсягів робіт з ліквідації наслідків НС, воєнних дій та терористичних актів, а також проведення великих об'ємів відновлювальних робіт. Формування утворюються: об’єктові— на СГ – керівником СГ (при наявності спецтехніки та підготовлених працівників); територіальні: в АРК — Радою міністрів АРК; в області, містах Києві та Севастополі, районі — місцевою державною адміністрацією; у місті обласного значення — органом місцевого самоврядування.

21. Спеціалізовані служби ЦЗ Спеціалізовані служби ЦЗ (енергетики, захисту сільськогосподарських тварин і рослин, інженерні, комунально-технічні, матеріального забезпечення, медичні, зв’язку і оповіщення, протипожежні, торгівлі та харчування, технічні, транспортного забезпечення, охорони громадського порядку) утворюються для проведення спеціальних робіт і заходів ЦЗ: об’єктові — на СГ — керівником СГ; галузеві — у системі ЦОВВ — ЦОВВ. Перелік ЦОВВ, в яких утворюються спеціалізовані служби ЦЗ, визначається Положенням про ЄДС ЦЗ; територіальні в АРК — Радою міністрів АРК; в області, містах Києві та Севастополі, районі — місцевою державною адміністрацією; у місті обласного значення — органом місцевого самоврядування.

22. Пожежно-рятувальні підрозділи (частини) Державні пожежно-рятувальні підрозділи (частини) ОРС ЦЗ утворюються в містах, районах у містах, районах в АРК, областях, у СГ відповідно до критеріїв та згідно з переліком, що визначається КМУ.

23. Добровільні формування ЦЗ Добровільні формування ЦЗ створюються під час загрози або виникнення НС для проведення допоміжних робіт із запобігання або ліквідації наслідків таких ситуацій за рішенням Ради міністрів АРК, Ц та МОВВ. Добровільні формування ЦЗ мають право на: отримання від МОВВ, СГ та АРС, що працюють у зоні НС, інформації, необхідної для проведення заходів і робіт з запобігання та ліквідації наслідків НС; безперешкодний доступ на об’єкти для виконання АРІНР з ліквідації наслідків НС; встановлення вимог щодо додержання заходів безпеки для всіх осіб, які перебувають у зоні НС.

24. 2. Організація робіт з ліквідації наслідків НС. Види забезпечення при проведенні РІНР на об’єктах галузі. Реагування на НС та ліквідація їх наслідків — скоординовані дії органів управління та сил ЦЗ, які здійснюються відповідно до планів реагування на НС, уточнених в умовах конкретного виду та рівня НС, і полягають в організації робіт з ліквідації наслідків НС, припиненні дії або впливу небезпечних факторів, викликаних НС, рятуванні населення і майна, локалізації зони НС, а також ліквідації або мінімізації ї наслідків НС, які становлять загрозу життю або здоров’ю населення, заподіяння шкоди території, навколишньому природному середовищу або майну.

25. При реагування на НС: використовуються пункти управління та центри управління в НС; застосовується система екстреної допомоги населенню за єдиним телефонним номером 112; утворюються спеціальні комісії з ліквідації наслідків НС; призначаються уповноважені керівники з ліквідації наслідків НС; утворюються штаби з ліквідації наслідків НС; визначається потреба у силах ЦЗ; залучаються сили ЦЗ до ліквідації наслідків НС.

26. Проведення АРІНР з ліквідації наслідків НС в мирний час та в особливий період включає: організацію і управління АРІНР; розвідку районів, зон, об’єктів проведення робіт; визначення та локалізацію зони НС; виявлення та позначення районів радіоактивного, хімічного забруднення та біологічного зараження (крім районів бойових дій); прогнозування зони НС та масштабів можливих наслідків; ліквідацію або мінімізацію впливу небезпечних чинників НС; пошук та рятування постраждалих, надання їм медичної допомоги та транспортування до закладів охорони здоров’я; евакуацію або відселення постраждалих; виявлення та знешкодження вибухонебезпечних предметів;

27. санітарну обробку населення та спеціальну обробку одягу, техніки, обладнання, засобів захисту, будівель, споруд і територій; утворення в умовах НС додаткових формувань Державної служби медицини катастроф; запровадження обмежувальних заходів, обсервації та карантину; надання психологічної та матеріальної допомоги постраждалим; забезпечення громадського порядку у зоні НС; проведення першочергового ремонту та відновлення роботи пошкоджених об’єктів життєзабезпечення населення, транспорту і зв’язку; здійснення заходів соціального захисту постраждалих унаслідок НС, проведення гуманітарних акцій; проведення інших робіт та заходів залежно від характеру та виду НС.

28. Види забезпечення при проведенні РІНР на об’єктах галузі. Мета забезпечення: оперативність та якість проведення РІНР у ході ліквідації НС;рятування життя людей та зниження збитків від НС. Види забезпечення: розвідка ; радіаційне та хімічне ; медичне ; психологічне; життєзабезпечення постраждалих у НС ; протипожежне ; охорона громадського порядку; транспортне та шляхове ; інженерне ; матеріально - технічне ; гідрометеорологічне ; метрологічне ; фінансове .

29. 3. Організація життєзабезпечення населення у НС та надання гуманітарної допомоги потерпілим. Життєзабезпечення населення при виникненні НС включає: захист населення та територій від наслідків НС; забезпечення населення питною водою, продовольчими товарами і предметами першої необхідності; житлове забезпечення і працевлаштування; комунально-побутове обслуговування; медичне обслуговування; захист продовольства, харчової сировини, фуражу, вододжерел від радіаційного, хімічного та біологічного зараження (забруднення) (РХБЗ);

30. навчання населення діям в умовах НС; розробка і введення режимів діяльності в умовах РХБЗ; санітарну обробку населення та спеціальну обробку одягу, техніки, обладнання, засобів захисту, будівель, споруд і територій; підготовка сил та засобів і ведення РІНР в районах НС; забезпечення населення інформацією про характер і рівень небезпеки, порядок поведінки; морально-психологічну підготовку і заходи, щодо підтримування високої психологічної стійкості людей в екстремальних умовах; заходи, спрямовані на запобігання або ослаблення несприятливих для людей екологічних наслідків НС і інші заходи.

31. Соціальний захист постраждалих Постраждалий у НС — особа, якій заподіяно моральну, фізичну або матеріальну шкоду внаслідок НС або робіт з ліквідації її наслідків. Заходи соціального захисту та відшкодування матеріальних збитків постраждалим унаслідок НС включають: надання матеріальної допомоги (компенсації); забезпечення житлом; забезпечення зайнятості та надання послуг з працевлаштування; надання медичної та психологічної допомоги; надання гуманітарної допомоги; надання інших видів допомоги.

32. Заходи соціального захисту та відшкодування матеріальних збитків постраждалим здійснюються за рахунок: коштів державного та місцевих бюджетів; коштів суб’єктів господарювання або фізичних осіб, винних у виникненні НС; коштів за договорами добровільного або обов’язкового страхування, укладених відповідно до законодавства про страхування; добровільних пожертвувань фізичних та юридичних осіб, благодійних організацій та об’єднань громадян; інших джерел.

33. HAPPY END