. Європейський харіус – Thymallus thymallus (L)

1. ЖИВЛЕННЯ ХАРІУСА (Thymallusthymallus) У РІЧКАХ ЗАКАРПАТСЬКОГО РЕГІОНУІнститутрибногогосподарства НААН,м. КиївС. Кружиліна, О.Діденко, І. Великопольський, А. Мрук

2. Річки Закарпаття є унікальним природним комплексом з широким видовим різноманіттям, де на даний час збереглись популяції європейського харіуса (Thymallus thymallusL.)

3. Мета роботи: дослідити кормову базу та живлення європейського харіуса в річках Закарпатського регіону. • . Європейський харіус – Thymallus thymallus (L)

4. Рис.1Схема річкової мережі Закарпатських річок

5. Матеріал збирався в літньо-осінній період 2009 р. на річках Теребля (серпень), Лютянка та Шипот (вересень). • Відбір проб зообентосу проводили сіткою Surber ( 25 × 25 см) в місцях мешкання риб, Відбір проб проводили на різних біотопах рік з різною швидкістю потоку води. Проби фіксували 4% розчином формаліну. • Збір матеріалу по живленню риб, обробку проб і розрахунки проводили відповідно загальновизнаних методик [Пирожников П.Л., 1953, Методическое пособие по изучению питания и пищевых отношений рыб в естественных условиях. – М.: Наука, 1974]. • Індекси уникнення-переваги розраховували по Івлеву. • Е= ,де: • r1% – відносне значення компоненту в поживі; • P1% – відносне значення компоненту в кормовій базі річки. Матеріали та методи:

6. Рис.2 Складові макрозообентосних угруповань у річках Теребля , Шипот та Лютянка, г/м2

7. Рис. 3. Живлення харіуса (19-22 см) в р. Теребля у літній період р. Теребля

8. Рис. 4. Живлення харіуса в р. Лютянка (16-26 см) та Шипот (11-20 см) у осінній період р.Лютянка р. Шипот

9. Табл. 1. Показники інтенсивності живлення досліджених риб.

10. Висновки • Основу біомаси "м'якого" зообентосу у р. Теребля формували личинки двокрилих, становлячи 60,0 % від його біомаси та в значно меншій мірі личинки одноденок – 24,9% , у р. Лютянка в осінній період - личинки волохокрильців (36,5%) і веснянок (30,5 %), а у р. Шипот – бокоплави (21,5%) та личинки двокрилих (32,8%) • Основною поживою харіуса в р. Теребля у літній період як за чисельністю, так і за масою були повітряні комахи, які були представлені в основному мошками та крилатими мурахами (самці в період розмноження). • В осінній період основу живлення харіуса в р. Лютянка та Шипот складали личинки комах при домінуванні в складі поживи личинок волохокрильців. Також порівняно з літнім періодом в його живленні збільшилась роль личинок одноденок, хірономід та веснянок.

11. Дякуємо за увагу!