лініЇ лангера

1. Рани, класифікація. Раневийпроцес. Гнійні рани. ас. І.Р. Копитчак кафедра загальної хірургії

2. РАНА – будь яке механічне пошкодження організму, яке супроводжується порушенням цілосності покривних тканин – шкіри або слизових оболонок.ОСНОВНІ ОЗНАКИ РАНИБІЛЬ– залежить від локалізації рани, пошкодження нервових структур, характеру травмуючого чинника, нервово-психічного стану постраждалого.КРОВОТЕЧА – залежить від виду судин та характеру їх травмування, локалізації рани, стану місцевої та загальної гемодинаміки, стану згортальної системи крові.ЗІЯННЯ – визначається спрямуванням рани відносно ліній лангера.

3. лініЇлангера

4. Класифікація ран за характером поранення -Різані - vulnusincisum -Колоті - vulnuspunctum -Рубані - vulnuscaesum -Забійні - vulnuscontusum -Розчавлені - vulnusconguassatum -Вогнепальні - vulnussclopetarium -Укушені - vulnusmorsum -Рвані - vulnuslacerum -Змішані - vulnusmixtum -Скальповані- vulnus -Отруйні - vulnusvenenatum -Осаднені- vulnus

7. Класифікація ран За ступенем інфікування: - асептичні, свіжоінфіковані, гнійні. По ходу раневого каналу: - сліпі, наскрізні, дотичні. По відношенню до порожнин тіла: - проникаючі, непроникаючі. По складності: - прості, складні. По ділянці пошкодження – анатомічна ділянка тіла. За глибиною: -поверхневі, глибокі; Комбіновані поранення.

8. Особливості вогнепальних ран 1. Наявність 3-х зон пошкодження: -зонараневого каналу; -зона прямого (первинного) травматичного некрозу; -зона молекулярного струсу (вторинного травматичного некрозу). 2. Складний анатомічний характер пошкоджень. 3. Висока ступінь інфікування.

12. 4-та доба після травми

15. Фази заживлення ран І – фаза запалення (1-5 діб) - період судинних змін - період очищення рани ІІ – фаза регенерації (6-14 діб) ІІІ – фаза утворення та реорганізації рубця (з 15 доби від моменту травми до 6 міс.).

16. Фактори що впливають на загоєння ран: - характер рани - вік постраждалого; - стан живлення та маса тіла; - наявність вторинного інфікування рани; - імунний статус постраждалого; - стан кровообігу в зоні ураження і організмі в цілому; - хронічні супутні захворювання. В залежності від цього виділяють 3 основні типи загоєння ран: -первинним натягом -вторинним натягом -під струпом.

17. Умови загоєння ран первинним натягом • Відсутність в рані іфекції • Щільне співставлення країв рани • Відсутність в рані гематом, чужорідних тіл та некротичних тканин • Задовільний загальний стан хворого. Умови загоєння ран вторинним натягом • Значне мікробне забруднення рани • Значний дефект шкірного лоскуту • Наявність в рані чужорідних тіл, гематом та некротичних тканин • Несприятливий загальний стан хворого

18. Наявність грануляцій в рані – загоєння рани відбувається вторинним натягом Будова грануляційної ткани: • Поверхневий лейкоцитарно-некротичний шар • Шар судинних петель • Шар вертикальних судин • Дозріваючий шар • Шар горизонтальних фібробластів • Фіброзний шар Функції грануляційної тканини 1. Заміщення раневого дефекту 2. Захист ран від проникнення мікроорганізмів та сторонніх тіл 3. Секвестрація та відторгнення некротичних тканин

19. Ускладнення заживлення ран • Розвиток інфекції • Кровотеча • Розходження країв рани Рубці та їх ускладнення • Злежність від характеру загоєння (первинним, вторинним натягом) • Гіпертрофічний рубець • Келоїд – рубець Ускладнення: - рубцеві контрактури - ерозивно змінені рубці - папіломатоз рубця - малігнізація (пухлинне переродження рубцевої тканини)

20. Келоїд - рубець

21. Контрактури

22. Диференційно-діагностичні ознаки загоєнняння рани первинним натягом при неускладненому перебігу ранового процесу та при нагноєнні рани.

23. Диференційно-діагностичні ознаки загоєнняння рани первинним натягом при неускладненому перебігу ранового процесу та при нагноєнні рани.

24. Диференційно-діагностичні ознаки загоєнняння рани первинним натягом при неускладненому перебігу ранового процесу та при нагноєнні рани.

25. Хірургічне лікування Радикальна хірургічна обробка рани передбачає абсолютно повне висічення всіх змінених або уражених гнійно-запальним процесом тканин – „запливів” та „кишень”, з ретельним гемостазом, обробкою антисептиками та закриттям ранового дефекту, швами, або одним з методів пластичної хірургії. Частковахірургічнаобробкавиконуєтьсяу випадках, коли анатомічніумови (розташуванняжиттєвоважливихсудинних та нервовихстовбурів, локалізаціясамої рани) абозагальний стан хворого (шок, ендотоксикоз, декомпенсаціядіабету) не дозволяють провести радикальнеоперативневтручання. Останнє повинно виконуватисьдосвідченою бригадою хірургів, підзагальнимзнеболенням в умовахопераційної, ні в якомуразіне в палатах чиперев”язувальній.

26. Види хірургічної обробки рани:  • Первиннахірургічнаобробкарани (ПХО): - рання до 24 год; - відстрочена проводиться в термін 24-48 год; - пізня проводиться в термін48-72 год. • Вториннахірургічнаобробкарани (ВХО).

27. ПРИНЦИПИ ВИКОНАННЯ ХІРУРГІЧНОЇ ОБРОБКИ РАНИ Розсічення рани; ревізія раневого каналу; висічення нежиттєздатних країв рани, її стінок та дна (некректомія); гемостаз; відновлення цілісності пошкоджених органів та структур (за показаннями); накладання швів на рану з можливим дренуванням: пасивним, активним, проточно-промивним (за показаннями).

31. Відмінності первинної та вторинної хірургічної обробки ран

32. Методи удосконаленої хірургічної обробки ран • Обробка рани пульсуючим струменем антисептиків. • Вакуумна обробка гнійної рани. • Обробка гнійної рани променем лазера. • Обробка гнійної рани ультразвуком. • Кріохірургія гнійної рани.

33. ВИДИ ШВІВ • Первинні шви (накладають до початку розвитку грануляцій): - провізорні шви; - первинно відстрочені шви. • Вторинні шви (накладають на гранулюючі рани): - вторинні ранні шви (6-20 доба) - до початку утворення по кутах рани рубцевої тканини; - вторинні пізні шви (після 21 доби) - по кутах рани наявнарубцева тканина, яку необхідновисікти (освіжити рану).

37. Терміни заживлення ран в залежності від локалізації

38. Основнівимогидля місцевоголікування в І фазі раневого процесу • Засоби з широким спектром антибактеріальної дії, що обумовлено: - поліморфністю мікроорганізмів в осередках ураження; - наявність шпитальних штамів бактерій; - полірезистентністю до багатьох антибіотиків; - відносно тривалими термінами ідентифікації збудників гнійно-запальних процесів та встановлення їх чутливості до хіміопрепаратів; • Місцевоанестезуюча та протизапальна дія. • Гідрофільна гіперосмолярна основа, яка спроможна поглинати рановий ексудат на протязі 20 - 24 год. • Препарати не повинні викликати осмотичного шоку в здорових клітин • Відсутність місцевоподразнювальної та алергізуючої дії. • Відновлення мікроциркуляції в рані, стабілізація клітинних мембран • Добре розтікання по рановій поверхні, змочування її та проникнення в ранові порожнини • Інгібіція протеолітичних ферментів та попередження вторинних некрозів

39. З ЦІЄЮ МЕТОЮ В І ФАЗІ (ЗАПАЛЕННЯ) РАНЕВОГО ПРОЦЕСУ ЗАСТОСОВУЮТЬ -період судинних змін водорозчинні антисептики: - 1% розчин діоксидину; - 1% розчин йодолірону; - 0,02% розчин хлоргексидину та інш. При збільшенні ексудації препаратами вибору є багатокомпонентні мазі на водорозчинній основі: - Левосин - Левомеколь - Діоксизоль - Офлокаїн - Нітацид та інш. - період очищення рани: сорбентів (Аеросіл, Телевін, Дебрізан, Регенкур) та протеолітичних ферментів (Трипсин, Хімопсин, Террілітін).

40. Основні вимоги для місцевого лікування в ІІ фазі раневого процесу • Надійний захист грануляційної тканини від механічного ушкодження та дії інших негативних чинників. • Профілактика вторинного інфікування рани. • Помірна підсушувальна дія. • Нормалізація обмінних процесів завдяки відновленню мікроциркуляції. • Направлена циркуляція репаративних процесів в рані

41. Цим вимогам відповідають лініменти та емульсії: Сінтоміцинова мазь Тетрациклінова мазь Гентаміцинова мазь Препарати які стимулюють регенерацію: 5%-10% метилурацилова мазь Солкосерил Актовегін та інш. Аерозолі з протизапальною та стимулюючою дією: Оксициклозоль Левовінізоль Олазоль Пантенол.

42. Основні вимоги для місцевого лікування в ІІІ фазі раневого процесу • Профілактика аномальної проліферації та диференціювання фібробластів з формуванням гіпертрофічних та келоїдних рубців. • Прискорення швидкості епітелізації та зниження інтенсивності контракції рани. • Спрямована стимуляція та регуляція репаративних процесів в рані із забезпеченням оптимальних умов для реорганізації рубця

43. Цим вимогам відповідають: • Препарати на основі декспантенолу. Декспантенолшвидко абсорбується шкірою, забезпечує оптимізацію регенераторних процесів ділянки ураження з формуванням повноцінного регенерату (з упорядкованим розташуванням колагенових волокон та формуванням епітеліального шару із чітким диференціюванням його шарів). • Фізіотерапія: - УВЧ - УФО – ерітемні дози - Електро – и фонофорез - Дія пульсуючого магнітного поля • Гіпербарична оксигенація

44. Загальне лікування гнійних ран • Антибактеріальна терапія • Детоксикаційнатерапія - Інфузія кристалоїдів - Метод форсованого діурезу. - Застосування дезінтоксикаційних препаратів. - Екстракорпоральні засоби детоксикації. • Імунокорегуюча терапія (специфічна, неспецифічна). • Протизапальна терапія • Симптоматична терапія

45. 2