Національний науковий центр “ Інститут ґрунтознавства та агрохімії імені О. Н. Соколовського ”

1. НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ АГРАРНИХ НАУК УКРАЇНИ Національний науковий центр “ Інститут ґрунтознавства та агрохімії імені О. Н. Соколовського” Вплив мікродобрив на врожайність зернових та якість продукції

2. Критерії оцінки нестачі мікроелементів

3. Валовий вміст цинку в ґрунтах України Вміст мікроелементів в ґрунтах України

4. Валовий вміст міді в ґрунтах України

5. Валовий вміст марганцю в ґрунтах України Содержание подвижных форм меди в почвах Украины

6. Середній вміст рухомих форм мікроелементів в орному шарі ґрунтів

7. Баланс мікроелементів за тривалого внесення добрив у польовій сівозміні, г/га за рік

8. Запаси рухомих форм мікроелементів у основних ґрунтах України (у чисельнику) та їх винос із врожаєм сільськогосподарських культур (у знаменнику), кг/га

9. Групування грунтів за ступенем забезпеченості рослин мікроелементами (за І.Г.Важеніним)

14. Потреба мікродобрив під урожай сільськогосподарських культур, тис. т

15. Сучасна стратегія управління мікроелементним живленням рослин • На початкових етапах онтогенезу рослин наявних у ґрунті концентрацій мікроелементів (МЕ) недостатньо навіть за умови високих рівнів забезпеченості, тому обробка насіннєвого матеріалу має бути обов’язковим агрозаходом високої культури землеробства. Співвідношення окремих елементів повинно відповідати генетично запрограмованому в насінні, а найкращою формою є хелатна, яка зменшує непродуктивну фіксацію МЕ ґрунтом. • Максимальна кількість МЕ на насінині обмежується технологією обробки та порогом фізіологічно сприятливих концентрацій. Тому для забезпечення потреб сучасних високопродуктивних сортів та гібридів на ґрунтах, що не відповідають параметрам високої забезпеченості рухомими формами МЕ, доцільним є застосування збагачених на них мінеральних добрив, особливо шляхом створення позиційно доступних локальних осередків. • Останнім етапом коригування мікроелементного живлення є позакореневе підживлення, яке має комплексну дію завдяки підвищенню стійкості рослин до абіотичних стресорів і фітопатогенів. За сприятливих погодно-кліматичних умов цей агрозахід позитивно впливає переважно на якість продукції, за несприятливих – добре діє і на врожайність. Доцільне комплексне застосування МЕ із стимуляторами росту та засобами захисту рослин за умови їхньої взаємосумісності.

16. Вплив мікроелементів на зимостійкість озимої пшениці

17. Оптимальні строки проведення позакореневого підживлення рослин Озима пшениця: • кущіння-початок трубкування, коли відбувається закладання колосу та його диференціація; • колосіння-початок цвітіння, для збільшення білка у зерні та покращення якості клейковини. Яра пшениця: • на початку наливу зерна на фоні основного удобрення і підживлення азотом у роки з достатньою вологозабезпеченістю Ячмінь: • кущіння, для стимулювання ростових процесів. Кукурудза: • 2-3 листків, коли диференціюються початочні стебла; • 6-7 листків, коли йде закладання початків. Соняшник: • 2-5 пар листків, для стимулювання росту і повноцінному закладення корзинки

18. Вартість продукції на українському ринку мікродобрив (станом на 01.06.2011 р.)

19. Вплив комплексних мікродобрив „Реаком” на врожай сільськогосподарських культур

21. Окупність мікродобрив «Реаком» на зернових культурах

22. Вплив мікродобрив на накопичення білка у зерні ячменю на чорноземі типовому