Загальне слов’янське термінознавство: основні напрями досліджень

1. Загальнеслов’янське термінознавство:основнінапрямидосліджень В. ІВАЩЕНКО, Л. ТУРОВСЬКА,І. КАЗИМИРОВА, Н. ЯЦЕНКО

2. Загальне термінознавство − розділ термінознавства, що сформувався в тісній взаємодії зтипологічним термінознавствомна основізагальної теорії,а також на результатах часткових досліджень особливостей розвитку всіх сфер термінології та наявної між ними різниці (С.В. Гриньов-Гриневич)

3. Дослідницькі парадигми / парадигмальні напрями досліджень у термінознавстві: • [системно-]структурне / терміноцентричне / традиційне термінознавство − на постпарадигмальному етапі; • функціональне термінознавство− на парадигмальному етапі; • когнітивне термінознавство− на допарадигмальному етапі.

4. І. Загальнеслов’янське термінознавство системно-структурної дослідницької парадигми Теоретичніпоняття: • “термін / номен = мовний знак / мовна [інваріантна] одиниця”, • “термінологічна норма” // “стандарт”, • “термін / номен / спеціальна лексема = структурний елемент системи”, • “зв’язки / відношення між термінами / спеціальними лексичними одиницями = зв’язки / відношення між елементами системи”, • “опозиції термінів / спеціальних лексичних одиниць = опозиції елементів системи”, • “ієрархія термінів / спеціальних лексичних одиниць = ієрархія елементів системи”, • “формальна / змістова структура терміна”, • “статична / динамічна структура терміносистеми”, • “терміносистема / номенклатура = знакова система = існує в собі і для себе”, • “терміносистема / номенклатура = мовна підсистема”, • “ієрархія терміносистем = суперсистема / система / підсистема”, • “рівень терміносистеми” тощо.

5. І. Загальнеслов’янське термінознавство системно-структурної дослідницької парадигми Методологічніпоняття: • “семіологічний / семіотичний принцип аналізу”, • “принцип логіцизму” через “формалізацію (структурний, формальний опис / аналіз) терміна / терміносистеми”, • “системний опис”, “системно-структурний аналіз”, • “математичні методи дослідження”, • “метод синхронного опису”, • “метод компонентного аналізу”, • “метод семантичного поля”, • “метод опису за лексико-семантичними групами”, • “порівняльний аналіз (метод)”, • “зіставний аналіз (метод)”, • “семантичний аналіз”, • “дефінітивний аналіз” тощо.

7. ІІ. Загальнеслов’янське термінознавство функціональної дослідницької парадигми Теоретичніпоняття: • “термінологізація / детермінологізація”, • “функція терміна”, “функціонування терміна в тексті / дискурсі”, • “терміновживання” – “варіювання терміна / термінологічна варіантність”, • “фаховий / спеціальний / науковий / професійний текст / дискурс”, • “фахова / професійна мова / мова спеціального призначення (LSP)” – “підмова” – “метамова” = функціональна система [засобів вираження]”, • “функціонування фахової / професійної мови / підмови / метамови / мови спеціального призначення (LSP)”, “ • “фахова / професійна / спеціальна комунікація”, • “науковий стиль = функціональний стиль як різновид мови”, • “функціональна типологія / стратифікація фахових мов / підмов / мов спеціального призначення (LSP)”, • “професійний жаргон”тощо.

8. ІІ. Загальнеслов’янське термінознавство функціональної дослідницької парадигми Методологічніпоняття: • “функціональний аналіз” – “формальний аналіз”, • “кількісний метод / метод підрахунків / статистичний метод”, • “принцип дискурсивної / текстової мотивації”, • “принцип діахронічності / історичності” // “діахронний опис”, • “синтаксичний аналіз”, • “дистрибутивний аналіз”, • “телеологічний принцип (цілеспрямованого функціонування мови LSP)”, • “метод суцільної вибірки”, • “контекстуальний аналіз”, • “дискурс-аналіз”, • “методи соціолінгвістичного аналізу”, • “синтагматичний аналіз” тощо.

10. ІІІ. Загальнеслов’янське термінознавствокогнітивної дослідницької парадигми Теоретичніпоняття: • “когніція” – “наукове / спеціальне / професійне знання // пізнання світу”, • “структури репрезентації спеціальних / наукових / професійних знань”, • “когнітивна природа терміна”, “інформаційна природа терміна”, • “термінопростір” – “ментальний простір”, • “науковий / професійний концепт = смисл”, “науковий / професійний концепт = поняття”, • “зміст наукового / професійного / спеціального поняття – зміст наукового / професійного / спеціального концепту”, • “наукова / професійна концептосфера” / “концептосфера науки”, • “категоризація наукових / спеціальних / професійних знань”, • “концептуалізація наукових / спеціальних / професійних знань”, • “концептуальна / мовна [національна] наукова / професійна картина світу”, • “когнітивна здатність / когнітивний стиль фахівця” тощо.

11. ІІІ. Загальнеслов’янське термінознавствокогнітивної дослідницької парадигми Методологічніпоняття: • “метод [когнітивного] моделювання”, • “методологія структурації (моделювання) ситуації”, • “методи математичного моделювання / математичної логіки”, • “ментально-мовний опис-моделювання”, • “методика аналізу одних концептів за допомогою інших”, • “метод концептуалізації” = “концептуальний аналіз / концепт-аналіз”, • “концептуальне моделювання мовної картини світу”, • “методика реконструювання концепту”, • “фреймовий аналіз”, • “формальний аналіз”, • “статистичний аналіз”, • “інформаційно-логічний аналіз”, • “метод вільного / цілеспрямованого асоціативного експерименту”, • “пошук структур знань, які стоять за мовною формою як продовження дефінітивного аналізу” тощо.

12. ІІІ. Загальнеслов’янське термінознавство когнітивної дослідницької парадигми

13. Крос-парадигмальні напрями досліджень:1.Cтруктурно-функціональний

14. Крос-парадигмальні напрями досліджень:2.Функціонально-когнітивний

15. Крос-дисциплінарні напрями досліджень:

16. Загальнеслов’янське термінознавство кінця ХХ − початку ХХІ століття

17. Дякуємо за увагу!