E N D
Тема: Любов і вічність у майбутньому злились!
Мета: Формувати в учнів почуття єдності,спільності і наступності поколінь;ознайомити з митцями України , їх творчим шляхом , досягненнями ; ознайомити з віршами відомих Українських поетів Первомайщини ; пробуджувати пізнавальний інтерес до історії свого народу ; бажання зберігати традиції Українського народу.. • Обладнання: презентація,картини,книги,проектор,вислови,вірші. Є люди - зорі , це світ і велич, Є люди – море , страшне й веселе А є такі ще – мов шовк з поверхні, А зіштовхнешся – і світ померкне… Усі ми різні. Галина Педченко
Вчитель:Добрий день шановні діти.Сьогодні ми поговоримо про любов і вічність у поезії,музиці та мистецтві. • Александра: Добрий день.Ми раді вас вітати у нашому класі.Сподіваємося що і в цій кімнаті і в душах наших буде світло і радісно від тієї великої любові,яка підносить людину над усе,заповнює серце і робить її творцем. Боюсь,о люди,ярої любові, Вона - що промінь! Може спопелить. Вона - у серці,в помислах,у слові, Вона - як вічна,а не просто - мить! • Катерина: А мову поведемо про велику любов до рідної поезії,пісні,слова. Український письменник Михайло Стельмах казав: « Є прадавні скарби, що намертво лежать у землі, і є живі скарби,що йдуть по землі, ідуть від покоління до покоління,огортаючи глибинним чаром людську душу…». Давайте послухаємо представлення про любов і вічність у поезії: Лариси Лисогурської,Людмили Чижовоїта Галини Педченко.
« Театр – це кафедра з якої можна багато добра сказати людям» – М.Гоголь Недарма так уклалося,що на підтвердження вічності і неповторності театрального мистецтва – духовність і талант. Якось незримо і назавжди , впевнено увійшов у життя українського народу театр. Театральні дійства задаровували глядачів , що разом з акторами плакали і сміялися,раділи і страждали.
Було і буде так у всі часи: Любов,як сонце,світу відкриває Безмежну велич людської краси І тому світ завжди благословляє І сонце,що встає,і серце,що кохає.. Василь Симоненко Любов і вічність не лише у віршах і прозах , не лише до чоловіка або до жінки, любов до рідного краю,рідної стежинки, що веде до батьківської хати; Любов до оточуючих..
Пісне! Велична,рідна Пісне! В тобі є все : і древня наша слава, Володимира хист і мудрість Ярослава, І наших прабатьків ворогування злісне. І Богдана розвага, і Богуна відвага, І Дорошенка ум, і хитрощі Мазепи. І гомін гір, і блиски зір, І шум лісів, і розговори степу. Роман Купчинський « Ода Пісні» Добрі люди кажуть,що українець співає цілий рік і цілий вік.Так нам від Бога дано. Було заборонено мову,письмо, щепили до нашої культури те, що їй зроду-віку невластиве. Але нація збереглася. І чи не завдяки тому півмільйонному пісенному вінку, котрим була заквітчана Україна, єдина держава в світі , яка має таку багату пісенну спадщину.