“Ми не отримали Землю в спадщину від батьків , ми взяли її в борг від наших дітей ”

1. “Ми не отримали Землю в спадщинувідбатьків, ми взяли її в борг від наших дітей”

2. Сталий ро́звиток - загальна концепція стосовно необхідності встановлення балансу між задоволенням сучасних потреб людства і захистом інтересів майбутніх поколінь, включаючи їх потребу в безпечному і здоровому довкіллі. Ряд теоретиків і прихильників сталого розвитку вважають його найбільш перспективною ідеологією21 століття і навіть усього третього тисячоліття. Сталий розвиток — це керований розвиток. Основою його керованості є системний підхід та сучасні інформаційні технології, які дозволяють дуже швидко моделювати різні варіанти напрямків розвитку, з високою точністю прогнозувати їхні результати та вибрати найбільш оптимальний.

3. Парадигма сталого розвитку включає в себе вимоги до захисту довкілля, соціальної справедливості та відсутності расової й національної дискримінації. У країнах, де на державному рівні зазначені вимоги ігноруються, в поняття сталого розвитку намагаються вкласти «зручний» зміст, вихолощуючи справжній. Так в Україні термін «сталий розвиток» часто вживають для означення лише неухильного зростання економічних показників країни, її регіонів, міст, сіл та окремих  галузей економіки. Інколи до цього додають здійснення безсистемних заходів щодо збереження довкілля та поліпшення санітарних умов проживання й праці людей.

5. Економічна складова • Ця концепція передбачає оптимальне використання обмежених ресурсів і використання екологічних — природо-, енерго- і матеріало-зберігаючих технологій, включаючи видобуток і переробку сировини, створення екологічно прийнятної продукції, мінімізацію, переробку і знищення відходів. • Соціальна складова • Соціальна складова стійкості розвитку орієнтована на людину і спрямована на збереження стабільності соціальних і культурних систем, в тому числі, на скорочення числа руйнівних конфліктів між людьми.  людина повинна брати участь у процесах, які формують сферу його життєдіяльності, сприяти прийняттю і реалізації рішень, контролювати їх виконання. Складові концепції сталого розвитку

6. Екологічна складова • З екологічної точки зору, сталий розвиток має забезпечувати цілісність біологічних і фізичних природних систем. Особливе значення має життєздатність екосистем, від яких залежить глобальна стабільність всієї біосфери. Основна увага приділяється збереженню здібностей до самовідновлення і динамічної адаптації таких систем до змін, а не збереження їх у деякому «ідеальному» статичному стані. Деградація природних ресурсів, забруднення навколишнього середовища і втрата біологічного розмаїття скорочують здатність екологічних систем до самовідновлення.

7. Концепція сталого розвитку ґрунтується на п`яти головних принципах: • Людство дійсно може надати розвитку сталого і довготривалого характеру, для того щоб він відповідав потребам людей, що живуть зараз, не втрачаючи при цьому можливості майбутнім поколінням задовольняти свої потреби. • Обмеження, які існують в галузі експлуатації природних ресурсів, відносні. Вони пов'язані з сучасним рівнем техніки і соціальної організації, а також із здатністю біосфери до самовідновлення.

8. Необхідно задовольнити елементарні потреби всіх людей і всім надати можливість реалізувати свої надії на більш благополучне життя. Без цього сталий і довготривалий розвиток просто неможливий. Одна з головних причин виникнення екологічних та інших катастроф — злидні, які стали у світі звичайним явищем. • Необхідно налагодити стан життя тих, хто користується надмірними засобами (грошовими і матеріальними), з екологічними можливостями планети, зокрема відносно використання енергії. • Розміри і темпи росту населення повинні бути погоджені з виробничим потенціалом глобальної екосистеми Землі, що змінюється.

9. Приклади впровадження концепції • Будівництво доріг, будівель має супроводжуватися відповідним зростанням зелених насаджень — щоб не погіршувати стан довкілля. • Зростання виробництва зерна не повинно супроводжуватися виснаженням чи іншим погіршенням якості ґрунту. • Видобування корисних копалин (наприклад металевих руд, вугілля) має супроводжуватися створенням підприємств, що не залежать від цього видобутку. Таким чином, щоб після вичерпання майбутні покоління (а часто й поточні) не мали економічних проблем

10. У приватному сенсі — заробітна плата повинна компенсувати витрати на відновлення здоров'я, погіршене через виконувану роботу. • Медичні препарати та хірургічні операції повинні не лише вирішувати поточну проблему, але й не призвести до погіршення стану здоров'я пацієнта у майбутньому, часто це включає і здоров'я наступних поколінь. • Навчання та використання праці жінок не повинне приводити до відмови від виконання основного обов'язку — народження дітей. Фактично найбільша шкода, яка може бути завдана майбутнім поколінням — це пряме їх знищення.

11. Історія розвитку концепції Автором інноваційної економічної теорії сталого розвитку, системно висвітленої в монографії «Поза зростанням: економічна теорія сталого розвитку» Дейлі Ґерман. Світ заговорив про сталий розвиток вісімнадцять років назад,після конференції в Ріо-де-Жанейро на якій було прийнято ряд міжнародних документів. Серед прийнятих документів були Ріо-де-Жанейровська декларація, до якої увійшли 27 принципів сталого розвитку та «Порядок денний на ХХІ століття». Саме в цих документах йдеться мова про сталий розвиток та про дії, які повинні вчинити країни для його досягнення. На Йооганесбурзькій конференції у 2002 році, присвяченій десятиліттю конференції в Ріо відзначалось, що завдання сталого розвитку не тільки не були досягнуті, але ще більше загострилися 2011 р Розвинуті країні різними темпами продовжують просуватися вперед  до цілей і завдань сталого розвитку, а от країни що розвиваються здається рухаються в зовсім інший бік.

12. Сьогодні відбувається глобальна трансформація на шляху до сталого розвитку На жаль, ні Копенгаген (Данія, 2009), ні Канкун (Мексика, 2010) не принесли істотних змін у розробці та прийнятті нової глобальної міжнародної угоди у сфері сталого розвитку. Нещодавно у Дурбані (Південна Африка) розпочалася 17-та зустріч Сторін Рамкової конвенції ООН зі зміни клімату, на якій світова спільнота намагається досягти домовленостей з питань запобігання негативним глобальним змінам клімату.Головною метою міжнародних переговорів зі зміни клімату у Дурбані, як стверджують правники – представники громадськості під час переговорів - є захист другого періоду зобов'язань за Кіотським протоколом, із встановленням юридичних норм до 2015 р

13. 4-6 червня 2012 роцівідбудетьсянайбільшаконференція в Ріо-де-Жанейро - Ріо - 2012. Саме 20 років тому на подібнійконференціївиниклосамепоняття «сталийрозвиток». Ключовими темами самітубудуть: «зелена» економікаіглобальнеуправліннязпитаньсталогорозвитку. Саміт у Канкуні-2010, після Копенгагена-2009, продемонструваввмінняурядіврізнихкраїндомовлятися. Цепідтвердилаіприйнята в листопаді 2010 року Конвенціязбіорізноманіття. Кіотський протокол бувнеобхіднимінструментомсвого часу, однак не всікраїниготовійоговиконувати. Нова світова угода має бути розроблена, швидше, знизу, віднаціональногорівня до глобального; включатипункти про структурованоїпідтримкикраїн, щорозвиваються в рамках Зеленого фонду та про ефективнуспівпрацюзприватнимбізнесом; провимірювання, звітності та верифікаціїнаціональнихвикидів.

15. Постсоціалістичні країни за індексом сталого розвитку займають відповідно такі місця: Естонія – 18 місце( I cp =0,662), Латвія – 24 ( I cp = 0,618), Чехія – 28 ( I cp = 0, 602), Словаччина – 29 ( I cp = 0,633), Угорщина – 30 ( I cp = 0,601), Польща – 38 ( I cp = 0,559), Болгарія – 39 ( I cp = 0,549), Молдова – 43 ( I cp = 0,506), Україна – 45 ( I cp = 0,485)

16. Екологізація освіти Концепція екологічної освіти вУкраїні затверджена у2002році МОН Українипередбачає чітку структуру формування екологічної освіти, що охоплює всі вікові, соціальні та професійні групи населення. Вній виділено два основні напрямки освіти — формальна і неформальна. Формальна освіта охоплює всі ланки загальної системи освіти яка існує вУкраїні: дошкільна, шкільна, позашкільна,професійно-технічна,вища та післядипломна. Другий напрямок — має просвітницький характер і спрямований наформування екологічної культури населення через засоби масової інформації, громадські екологічні об’єднання, партії тощо. Тому екологічна освіта і виховання всіх верств населення є одним із найважливіших і необхідних шляхів, що сприятиме ефективному вирішенні надзвичайно гострих екологічних ісоціальне-економічнихпроблем сучасної України.

17. Базовий компонент дошкільної освіти вУкраїні передбачає формування удитини почуття відповідальності зате, що відбувається навколо неї, засвої дії вдовкіллі. Програмний матеріал дитячих дошкільних закладівмістить певний обсяг інформації проживу та неживу природу, але він незавжди достатній дляформування екологічної культури. Натеперішній час вУкраїні розпочалась активна робота, особливопедагогами-новаторами,методистами постворенню дитячих садочківекологічного напряму Процес формування екологічних знань відбувається із дотримання принципів, концентричності, доступності, практичності тощо. Особливо важливе значення подається практичній діяльності дітей, зокрема, екскурсіям, спостереженням, екологічним іграм, виготовлення предметівта іграшок з природного матеріалу тощо. Проте екологічне виховання удитсадочках недостатньо розвинуте і потребує подальшого розвитку, з метою охоплення всіх дошкільних закладах

18. Шкільна екологічна освіта здійснюється задвома напрямками: викладання курсу «Основи екологічних знань» та екологізація навчальних дисциплін. 1993року Міністерством освіти Українизапроваджений добазового навчального плану школи варіативний курс «Основи екології». Було підготовлено програму і підручник «Основи екологічних знань» (автори — Г. О. Білявський, Р. С. Фурдуй). Крім того, дляшкіл з поглибленим вивченням екології видань підручники «Екологія» (автори — С. І. Дерій, В. О. Ілюха), «Екологія людини» (автори — О. М. Микитюк, О. 3. Злотін, В. М. Бровдій), проте впереважнійбільшості шкіл курс «Основи екології» невикладається. Тамже, де цей курс є, його викладають ентузіасти, або ж вчителі предметники:біологи, географи, історики, правознавці тощо, бовчителів-екологіввУкраїні практично немає і це вцілому незабезпечує формування високого рівня знань учнів.

19. Найпоширенішою формою екологізації шкільної освіти є насичення предметівприродничо-географічногоциклу, зокремабіології, географії, хімії та ін. екологоосвітнім матеріалом. Такий підхід невиправдовує себе всистемі формування екологічних знань. Як правило,вчитель-предметникповинен додатково відображати втемах базових курсівекологічну проблематику. Тому невсі педагоги приділяють належну увагу екологічним питанням. Мотивують вони це тим, що екологічні знання учні набудуть під час вивчення інших предметів. Це замкнуте коло, як правило, призводить дотого, що матеріал з екології ужодному із шкільних предметіввисвітлюється недостатньому.

21. Екологічне виховання та освіта за кордоном В Західній Європі екологічне виховання починається з трьох років. Важливе значення в цьому процесі мають спеціальні господарства, в яких діти можуть спілкуватися з тваринами, доглядати за ними.У різних країнах існують свої специфічні умови освіти і вихо­вання, що відбивається в цьому складному процесі. В дитячих сад­ках Болгарії дітей знайомлять із природою в процесі ігор, в їхній трудовій діяльності на присадибних ділянках.У Норвегії працівники дитячих садків зобов'язані мати спеці­альну підготовку. Вони повинні знати основи екології та охорони природи, знати стан природних ресурсів своєї країни, володіти мето­диками екологічної освіти і виховання. Під час польових занять май­бутні вихователі здобувають знання про фотосинтез, взаємозв'язки між рослинами, тваринами, людиною, про види енергії і способи її одержання, про харчові зв'язки.Фінляндія - систематичне екологічне дошкільне навчання по­чинається з 5 років у спеціальних Центрах природи. Методи навчан­ня найрізноманітніші: заохочується індивідуальна творчість дітей, проводяться екскурсії в природу, передбачені ігрові моменти, що допомагають сприймати природу.

22. В Англії поза школою існує неформальна екологічна організація, в який приймає участь більшість населення. Благочинна діяльність різноманітна, зокрема еколого-просвітницька діяльність. Особливу увагу викликає методика екологічного виховання в Японії. За даними опитування 75 % населення готові поступитися своїми інтересами з метою покращення екологічної ситуації.

23. http://ecology.if.ua/ Співпраця заради збереження довкілля Яремчанщини10 листопада Семінар із нетрадиційних газових ресурсів Західної України04 листопада До уваги підприємств, установ та організацій області! "AQUA UKRAINE-2011"02 листопада Відбулася Міжнародна науково-практична конференція в м.Тоткомлош, Угорщина 31 жовтня Якість води в річках Івано-Франківської області в ІІІ кварталі 2011 року 11 жовтня В м. Яремче відбувся круглий стіл з питань проблем і стратегії охорони природи в регіоні Українських Карпат03 серпня Охорона і збереження довкілля є одним із основних напрямків підвищення якості життя людей01 серпня КАРПАТИ КЛИЧУТЬ"17 червня

24. Протиповеневий полігон захистить від великої води17 червня 5 ЧЕРВНЯ -  ВСЕСВІТНІЙ ДЕНЬ ОХОРОНИ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА01 червня До відома користувачів мисливських угідь31 травня Результати аналізів говорять про  причину загибелі риби30 травня Екологічна проблема30 травня Стежками храму природи: прес-тур "Карпатська весна"24 травня Новий проект на території КарпатськогоНПП - присвячується Європейському Дню Парків (23 травня)23 травня Міжнародний фестиваль екологічного кіно23 травня 22 травня - Міжнародний День біологічного різноманіття 20 травня

25. Громадськіекологічніорганізації, якідіють на територіїобласті

29. Громадська організація "Івано-Франківська регіональна фундація "Карпатські стежки"" http://www.stezhky.org.ua- Івано-Франківськ Green art, ініційована молодіжною організацією AIESEC запідтримки Design-ТУСА Green art- виставка на тему «Креативне використання побутових відходів», створена за ідеєю міжнародної молодіжної організаціїAIESECта неформального об'єднання івано-франківських дизайнерівDESIGN-ТУСА. Цей захід організований в рамках екологічного проектуAIESECGREEN TIME, що проводиться в Івано-Франківську вперше. В УКРАЇНІ ВІДКРИТА ПЕРША ХРИСТИЯНСЬКО-ЕКОЛОГІЧНА ШКОЛА 2 червня 2010 ІВАНО-ФРАНКІВСЬК –Урочисте відкриття християнсько-екологічної школи на базі відділення природного заповідника “Горгани” у с. Черник Надвірнянського р-ну Івано-Франківської обл. відбулося 30 травня. Meтою школи є формування християнської відповідальності за природне довкілля, збереження та розвиток місцевих християнських, екологічних, етнографічних та культурних традицій Карпатського краю, через поглиблене християнсько-екологічне навчання учнів, еколого-освітню пропаганду та практичні природоохоронні заходи.

30. 6 листопада 2011 р. Діти Долини вчаться дбайливому ставленню до води 27-28 вересня у м. Долина, Івано-Франківська область, в рамках спільного проекту ПРООН та компанії “Кока-Кола» (за підтримки ТМ BonAqua) «Кожна краплина має значення» відбувся тренінг для учнів 7-9 класів з відповідального ставлення до водних ресурсів.

31. Уроки для стійкого розвитку.Курс за вибором для 9-х класів загальноосвітніх навчальних закладів.Експериментальний посібник для учнів/ В. Карамушка, О. Пометун, Л. Пилипчатіна, І. Сущенко. – К., 2010 http://www.ippo.edu.te.ua/files/osvita_dlja_stijkogo_rozvytku/resursy/2011_04_13/nad_na_dii_6(2)_2010.pdf НА дихаємо НА дії Інформаційний бюлетень Вчетелі за демократію

32. Модель формування екологічної поведінки учнів в умовах реалізації принципів сталого розвитку суспільства. Розвиток і формування в учнів екологічної форми поведінки має проявляється у: - здатності особистості приймати рішення і діяти так, щоб якомога менше завдавати шкоди довкіллю; - прояві екологічної культури особистості у довкіллі; - характеристиці, що дозволяє сучасній особистості відпові- дально вирішувати життєві ситуації, підпорядковуючи задоволення своїх потреб принципам сталого розвитку; - здатності особистості до такої діяльності у побуті й природному середовищі, коли здобуті екологічні знання, навички, досвід, цінності актуалізуються в уміння приймати рішення і виконувати адекватні дії, усвідомлюючи їхні наслідки для довкілля;

34. Критерії та показники сформованості основ  моделі  екоповедінки учнів

36. Зміст екологічної компетентності учнів. I -екологічний блок; II - економічний блок; III - соціальний блок. З о н и в з а є м о д і ї 1 - еколого-економічна проблематика; 2 - еколого-соціальна проблематика; 3 - соціально-економічна проблематика. С е к т о р и : А - екологічного змісту; Б - соціального змісту; В - економічного змісту.

37. З метою забезпечення принципу поліпотребнісної мотивації поведінки кожен з цих смислових блоків розкривається за алгоритмом, що передбачає: • розкриття сутності проблеми, основних понять; • вивчення причин виникнення проблеми, в тому числі – причетність школярів до цього; • зв’язок проблеми з іншими екологічними проблемами, зокрема – наслідки для довкілля і здоров’я; • економічні наслідки; • правове забезпечення вирішення проблеми; • промислові технології вирішення проблеми; • вирішення проблеми на побутовому рівні, можливості школярів у вирішенні проблеми (поради споживачам).

38. а л ь ф а - з о н а - проблематика, пов'язана з побутовою діяльністю школярів. Реально існуюча сфера життєдіяльності школярів, у якій вони найтісніше взаємодіють з природою, використовуючи природні ресурси - це побут. Сприятливими для формування екологічно доцільної поведінки школярів є такі характеристики побутової сфери: доступність, реальність, єдність із життям; свобода вибору. У побутовій сфері школярі мають змогу діяти активно і систематично, дотримуючись не лише певних приписів і вимог з боку дорослих (зовнішні стимули), а й на основі власних пріоритетів, інтересів, прагнень, переконань (внутрішні стимули поведінки).

39. Таким чином, впровадження побутової тематики до змісту виховання екологічно доцільної поведінки дозволяє застосувати закономірності діяльнісного підходу, забезпечувати єдність процесів прийняття практичного втілення екологічних цінностей. При цьому перехід екологічних переконань у зовнішні прояви потребує свідомого управління діяльністю, долання певних труднощів і перешкод, в тому числі –особистісних протиріч, що виявляються у конфлікті стереотипів споживання і необхідністю регулювання останнього відповідно до вимог збалансованого розвитку, сприяє, таким чином вдосконаленню особистості. • Зміст формування екологічно доцільної поведінки у побуті включає блоки: • поводження з твердими побутовими відходами; • енергозбереження; • зменшення витрат води.

40. Антираціональна модель поведінки 1-22 бал Соціораціональна модель поведінки 23-44 бал Екораціональна модель поведінки 45-66 бал Антираціональна модель поведінки характеризує негативне відношення не тільки до оточуючого природнього середовища але і до власної екологічної безпеки. Соціораціональнамодель поведінки визначається особливостями соціального оточення та рівнем сформованості суспільної свідомості. Екораціональнамодель поведінки базується на екологічному світогляді, свідомості, екораціональних нормах і правилах поведінки в природному середовищі.

41. Аналіз анкетних даних

42. Процентне співвідношення між соціораціональню та екораціональною формами поведінки

43. "Чи зацікавила б Вас екологічна молодіжна організація?": ті, хто ствердно відповіли на поставлене запитання, складають лише чверть учасників в усіх 8-11 класах; кількість тих, хто не визначився або не зацікавлений участю у молодіжній екологічній організації, значно більша.

44. Фактори, що впливають на формування екологічної поведінки учнів Екологізація та інтеграція змісту природничих наук Участь школи: 1.У координації екологічних дій урядових, неурядових організацій; 2.У залучені батьків до участі у спільних з учнями екозаходів Активне впровадження особистісно-орієнтованих, інтерактивних технологій, а також комп’ютерних технологій для екологічного моделювання та передбачення результатів діяльності людини ниприроду ЕКОЛОГІЧНА ПОВЕДІНКА Забезпечення мотивації екологічної поведінки учнів Знання екологічних законів та відповідальності за їх порушення Участь у громад- ських організаціях екологічного спрямування, конференціях, іграх, проектах, зокрема у проекті «Зелений пакет» Участь у практичній екологічній діяльності, зокрема у доцільній екологічній поведінці учнів у побуті Вивчення як глобальних, так і регіональних екологічних проблем рідного краю

45. м. Київ

46. У системі освіти Європи вже 9 років впроваджується екологічна програма « Зелений пакет», яка розроблена Регіональним екологічним центром Центральної та Східної Європи ( РЕЦ).Національні версії Зеленого пакету були розроблені більш, ніж у 14 країнах Центральної та Східної Європи, Центральної Азії та Кавказу. Організація з безпеки та співробітництва в Європі брала участь у створенні матеріалів Зеленого пакету у таких країнах: Азербайджан, Казахстан, Боснія і Герцеговина, Албанія. Використовуючи цей унікальний досвід, Координатора проектів Організації з безпеки і співробітництва в Європі (ОБСЄ) в Україні підтримав ініціативу Міністерства освіти і науки України щодо впровадження проекту «Зелений пакет» в Україні, починаючи з 2009 року. Проект висвітлює існуючі загрози навколишньому середовищу в доступній формі, ілюструючи яким саме чином сучасна цивілізація може їх подолати. Цей інноваційний освітній продукт з екологічної тематики не лише пробудить цікавість школярів до питань сталої екології, але і виховуватиме в них активну позицію щодо охорони навколишнього середовища.

47. Комплекс «Зелений пакет» призначається, насамперед, для вчителів та учнів середніх загальноосвітніх навчальних закладів. Проте його можна використовувати також на інших рівнях освіти, під час проведення інформаційно-просвітницьких заходів щодо сталого розвитку та захисту навко-лишнього середовища. В рамках проекту у 2010 рокупроводилася робота з розробки навчального комплексу для початкової школи, який має назву «Зелений пакет для дітей. Було здійснено роботу з перекладу існуючоанглійської версії посібника і сформовано національну робочу групу з адаптації матеріалів до українських реалій.На даний момент більше 22 тисяч вчителів пройшли підготовку з користування «Зеленим пакетом», понад 2,3 мільйони школярів застосовують його в навчанні. Все це стало можливим завдяки підтримці і внескам урядових організацій, вчителів, громадських організацій та представників приватного сектору.

48. Концепція сталого розвитку – домінанта цивілізаційного розвитку • Людство може забезпечити сталий та довготривалий розвиток. • Експлуатація природних ресурсів обмежена здатністю біосфери до самовідновлення. • Сталий та довготривалий розвиток не є можливим без задоволення елементарних потреб людства. • Необхідно знайти компроміс між потребами розвитку та збереженням біосфери. • Сталий розвиток можливий лише для всієї земної цивілізації.

49. Міжнародний досвід

50. Що таке “Зелений пакет”? • Посібник для вчителя з урочними планами • Додаткові матеріали (гра “Дилеми”, компакт-диск, відеоколекція на DVD) • Фокус на школярів 11-16 років • Інтерактивність (ігри, дискусії, мозковий штурм) • 22 теми включені до 5 розділів