Професійні стандарти журналістики

1. Професійні стандарти журналістики Школа з медіа грамотності, АУП, Київ, лютий 2012

2. Проект “У-Медіа”Інтерньюз Нетворк Завдання: • Підтримка та сприяння свободі слова та незалежності засобів масової інформації. • Збільшення різноманіття джерел новин та покращення якості новин. • Покращення сприятливого середовища для засобів масової інформації та свободи слова. • Вдосконалення організаційного потенціалу неурядових медіа організацій. Новий 5-річний проект, жов.2011 – вер.2016

3. Щотакепрофесійністандартижурналістики ? • Професійні та етичні стандарти журналістики включають принципи етики та успішної діяльності з огляду на особливі виклики, з якими стикаються журналісти: конфлікт інтересів, етичні дилеми, маніпулювання тощо • Стандарти - це набір правил поведінки журналіста, описані у вигляді професійних/ етичних кодексів або канонів журналістики. • Стандарти пропонують певну схему, яким чином діяти журналістам в складних ситуаціях, та є інструментом саморегуляції. • Кодекси, зазвичай, виникають у вигляді тверджень, які складені професійними журналістським об’єднаннями та/або медіа компаніями. • Існує багато кодексів (правил): однак, всі кодекси містять загальні принципи, що притаманні гідним новинам, а саме – правдивість, точність, об’єктивність, неупередженість, чесність/справедливість, та відповідальність перед громадськістю.

4. Чому професійні стандарти є важливими? ... Громадська освіченість є передумовою справедливості та основою демократії. Обов’язком журналіста є розвиток цих засад шляхом пошуку істини та подання правдивої та вичерпної інформації щодо подій та наслідків. Свідомі журналісти різних медіа та спеціалізації мають служити громадськості з честю та старанням. Професійна цілісність є краєугольним каменем довіри до журналістської професії. Преамбула до етичного кодексу Спільноти професійних журналістів (США)

5. Історія стандартів в світі • 1954 - Конгрес Міжнародної федерації журналістів прийняв «Міжнародну декларацію щодо принципів поведінки журналістів», оновлена в 1986; • 1978 – Міжнародні та регіональні організації, що об’єднують більше 400 тисяч журналістів, об’єднались після консультативних зустрічей під егідою ЮНЕСКО • 1980 – на другій консультативній зустрічі в Мехіко ЮНЕСКО узгодила Декларацію про основні принципи вкладу ЗМІ в укріплення миру, міжнародного порозуміння, розвиток прав людини та протистояння апартеїду, расизму та закликам до війни. • 1983 – четверта консультаційна зустріч ЮНЕСКО (Париж та Прага) ЮНЕСКО: прийняті «Міжнародні принципи професійної етики журналіста» та конкретизує роль, яку інформація та комунікація відіграють на національному та міжнародному рівнях, враховуючи зростання соціальної відповідальності засобів масової інформації та журналістів. • 1978 -1983 – приймаються кодекси різними міжнародними організаціями: Міжнародна організація журналістів (JOI-МОЖ), Міжнародна федерація журналістів (IFJ-МФЖ), Міжнародний католицький союз преси (UCIP), Латиноамериканська федерація журналістів (FELAP), Латиноамериканська федерація працівників преси (FELATRAP), Конфедерація журналістів АСЕАН (CAJ) тощо.

6. Принципи професійної етики, ЮНЕСКО, 1963 р. • Принцип № 1. Право громадян на достовірну інформацію • Принцип № 2. Об’ективне висвітлення подій - обов ’язок журналіста • Принцип № 3. Соціальна відповідальність журналіста • Принцип № 4. Професійна чесність журналіста • Принцип № 5. Суспільний доступ до інформації й участь в роботі ЗМІ • Принцип № 6. Повага до приватного життя та гідності • Принцип № 7. Повага до суспільних інтересів • Принцип № 8. Повага до загальних цінностей та різноманіття культур • Принцип № 9. Боротьба проти війн и інших бід, що загрожують людству • Принцип № 10. Розвиток нового світового інформаційного та комунікаційного порядку

7. Цінності в кодексі ВВС • Аудиторія – є душею всього, що ми робимо • Ми маємо надавати аудиторії високоякісну, свіжу та актуальну в своєму часі інформацію. Творчий підхід – кров нашого організму. • В рівній мірі, ми повинні надавати аудиторії контент, що відповідає найвищим редакційним та етичним стандартам. Довіра аудиторії залежить від цього. • Саме тому ми повинні утримувати баланс між свободою вираження та нашої відповідальністю, що включає повагу до приватного життя, неупередженість, запобігання необґрунтованим образам та захист аудиторій від збитків. • Ми намагатимемось дотримуватись редакційних цінностей ВВС у всьому, що ми робимо. Вони уособлюють наші свободи та відповідальність та, рівно як і Редакційні принципи, застосовуються до всього контенту, який виробляє ВВС або її партнерські виробники медіа продукції незалежно від типу – для радіо, телебачення, он-лайн, мобільних пристроїв, інтерактивних послуг або друкованого слова. Це може створювати випробування, але вони (цінності) є важливими для всього, що ми робимо.

8. Професійні стандарти в Україні • Перший Етичний кодекс українського журналіста - документ, що визначає основні морально-етичні орієнтири, яких журналіст має дотримуватися при виконанні своїх професійних обов'язків. Ухвалений 14 квітня2002 р. на Х з'їзді Національної спілки журналістів України. • Сьогодні існують кілька Етичних кодексів журналіста, в тому числі розроблений Комісією з журналістської етики, Комісією з питань захисту суспільної моралі тощо • Комісія з журналістської етики - всеукраїнська громадська організація, що розглядає конфліктні ситуації етичного і професійного характеру, які виникають в журналістському середовищі, між журналістами та громадськістю у зв'язку з виконанням журналістами свого професійного обов'язку. • Комісія з журналістської етики створена в вересні 2001 під час установчих зборів журналістської ініціативи «Журналісти — за чисті вибори». Офіційна реєстрація - 2003 р. • Підписантами «Етичного кодексу українського журналіста» КЖЕ стали більше 2000 співробітників українських ЗМІ; проведено >80 конференцій, круглих столів, семінарів, майстер-класів у Києві та регіонах; >20 ВНЗ - лекції з професійної етики; перший в Україні підручник «Журналістська етика» для студентів українських ВНЗ.

9. Основні принципи журналістської етики (журналістські стандарти) В етичних кодексах визначені основні принципи журналістської етики: • свобода слова • достовірність, • безсторонність, • об'єктивність, • неупередженість, • тактовність, • відповідальність, • правдивість, • повага до особистого життя, • повага до презумпції невинності, • незалежність, • сумлінність, • компетентність, • довіра

10. Етичний кодекс українського журналіста 1. Свобода слова та висловлювань є невід’ємною складовою діяльності журналіста.  2. Служіння інтересам влади, а не суспільства, є порушенням етики журналіста.  3. Журналіст має з повагою ставитися до приватного життя людини.  4. Висвітлення судових процесів має бути неупередженим щодо звинувачених. Журналіст не може називати людину злочинцем до відповідного рішення суду.  5. Журналіст не розкриває своїх джерел інформації окрім випадків, передбачених законодавством України.  6. Повага до права громадськості на повну та об’єктивну інформацію про факти та події є найпершим обов’язком журналіста.  7. Інформаційні та аналітичні матеріали мають бути чітко відокремлені від реклами відповідною рубрикацією.  8. Редакційна обробка матеріалів, включаючи знімки, текстівки, заголовки, відповідність відеоряду та текстового супроводу, тощо не повинні фальсифікувати зміст.  9. Факти, судження та припущення мають бути чітко відокремлені одне від одного.  10. Точки зору опонентів, в тому числі тих, хто став об’єктом журналістської критики, мають бути представлені збалансовано. Так само мають бути подані оцінки незалежних експертів.  11. Не допускається таке вибіркове цитування соціологічних досліджень, яке призводить до викривлення змісту. Журналістські опитування громадян не повинні фабрикуватися з метою отримання наперед визначеного результату. 

11. Етичний кодекс українського журналіста (продовження) 12. Журналіст зобов’язаний зробити все можливе для виправлення будь-якої поширеної інформації, якщо виявилося, що вона не відповідає дійсності.  13. Журналіст не повинен використовувати незаконні методи отримання інформації. Журналіст при зборі інформації діє в правовому полі України і може вдатися до будь-яких законних, в тому числі судових, процедур проти осіб, які перешкоджають йому в зборі інформації.  14. Плагіат несумісний із званням журналіста.  15. Ніхто не може бути дискримінований через свою стать, мову, расу, релігію, національне, регіональне чи соціальне походження або політичні уподобання. Вказувати на відповідні ознаки особи (групи людей) слід лише у випадках, коли ця інформація є неодмінною складовою матеріалу.  16. Журналіста не можна службовим порядком зобов’язати писати чи виконувати будь-що, якщо це суперечить його власним переконанням чи принципам.  17. Незаконне отримання журналістом матеріальної винагороди чи будь-яких пільг за виконаний чи невиконаний журналістський матеріал є несумісним із званням журналіста.  18. Журналіст має бути особливо обережним при висвітленні питань, пов’язаних із дітьми. Журналіст та редактор повинні мати обгрунтовані підстави для висвітлення приватного життя неповнолітньої особи (осіб) та дозвіл на це від її батьків чи опікунів. Неприпустимим є розкриття імен неповнолітніх (або вказування ознак, за якими їх можна розпізнати), які мали відношення до протизаконних дій, стали учасниками подій, пов’язаних із насильством. https://docs.google.com/Doc?docid=0AfnONNlBFq1xZGdtaDVwOXRfNGZ0NTYyN2R3&hl=uk&pli=1

12. Реалії у дотриманні журналістських стандартів українськими журналістами • Порушення українськими журналістами стандартів набуває все більших масштабів • Значний вплив на редакційні політики державних та муніципальних ЗМІ з боку держави • Відсутність орієнтації на аудиторії, пробіли в маркетингу (за виключенням орієнтації на рейтинги) • Закритість редакцій, відсутність кодексів, недотримання кодексів та стандартів навіть у разі їхньої наявності • Відсутність механізмів зворотного зв’язку з приводу порушення журналістських стандартів з боку суспільства (окрім КЖЕ) • Відсутність реагування професійної спільноти на порушення журналістських стандартів (саморегулювання)

13. Джинса та цензура • Джинса = замовні журналістські матеріали, політична або комерційна тематика, за гроші або під тиском • Цензура = замовні матеріали під тиском правлячих політичних сил; замовчування або просування певних меседжів в інтересах цензора; може існувати самоцензура Джинса та цензура – засоби маніпулювання свідомістю аудиторії та обмеження її права на повну та об’єктивну інформацію

14. Image 2. Example of paid advertisement promoting ointment Hondroksid. It appears as an interview with a professor of medicine who recommend that specific medicine. Facty Newspaper Приклад комерційної джинси

15. Приклад політичної джинси … з 15 газет, які надрукували Медведчука, лише одна з них поставила біля матеріалу зірочку, що вказує на рекламний матеріал - це газета "Волинь-нова". В іншій редакції джерела "Української правди" розповіли, що за розміщення статті Медведчука отримали 8-10 тисяч гривень. “Король''джинси'' Віктор Медведчук “, Українська правда, www.pravda.com.ua/articles/2011/12/21/6853002/

16. Проект “У-Медіа”: дотримання стандартів • Вимірювання джинси в ТВ новинах (Телекритика) та друкованій пресі (Інститут масової інформації), національних та регіональних • Моніторинг дотримання стандартів у ТБ новинах та друкованій пресі • Моніторинг політичних новин – 8 національних каналів (Академія української преси) • Перші інформаційні кампанії з медіа грамотності - круглі столи, зовнішня реклама, ролики, публікації в ЗМІ, сайт Media Sapiens • Вимірювання медіа грамотності населення

17. Попит, продаж Попит, продаж Медіа-грамотна особистість Медіа, що пропонують якісний контент Медіа з неякісним контентом Медіа , що пропонують якісний контент Медіа з неякісним контентом Вплив медіа грамотності на життєздатність ЗМІ

18. Телекритикамоніторинг джинси в ТВ новинах

19. Телекритика, моніторинг джинси

21. Телекритика, моніторинг замовчувань

22. Телекритика, контент аналіз ТВ новин

27. Методологія оцінки якості новин

28. Висновкимоніторингу • Якість ТВ новин погіршилась за останній рік за рахунок порушення стандартів “повнотиінформації”, “відокремлення фактів від коментарів” та “балансу”; • В пресі частіше порушуються стандарти “балансу” та “повноти”; • У виборчий період зростає кількість матеріалів з ознаками “замовності” політичного спрямування; • У міжвиборчі періоди – збільшується кількість комерційної “джинси” та неналежно маркованих матеріалів; • В ТБ новинах стандарти порушуються значно більше, ніж в пресі (в тому числі, за рахунок маніпуляцій в процесі відео монтажу, включення синхрону тощо)

29. Баланс в ТВ новинах, АУП:

30. АУП: моніторинг ТВ новин Вересень 2011: • Моніторинг засвідчив, що в інформаційному мовленні українських телевізійних каналів існує низка серйозних проблем, у першу чергу йдеться про відсутність реального плюралізму, прозорості та повноти подання інформації в українському телевізійному просторі. • Негативно-іронічна тональність супроводжує, в основному, повідомлення про опозицію. Як і раніше, бракує в ефірі коментарів експертів та повідомлень про дії організацій громадянського суспільства. Особливо далекими від стандартів залишаються новини Першого національного. Вони є лідерами у незбалансованості подачі новини, рейтингу уваги та синхрону між владою та опозицією (опозиційні політики знову не мали синхрону на цьому каналі). Найбільш збалансований розподіл уваги та синхрону – на Новому каналі, СТБ, ТРК «Україна». http://www.osvita.mediasapiens.kiev.ua/material/3516

31. Опис методології моніторингу Інститут масової інформації (ІМІ) • http://imi.org.ua/content/metodyka-monitoryngu-jurnalistskyh-standartiv Телекритика • http://www.telekritika.ua/media-continent/monitoring/medialiteracy/2009-06-15/46224 • http://www.telekritika.ua/media-continent/monitoring/medialiteracy/2009-06-16/46248 • http://www.telekritika.ua/media-continent/monitoring/medialiteracy/2009-06-19/46293 АУП • http://www.aup.com.ua/?cat=analytics&subcat=news&menu=newst

32. В целом, доверяете ли Вы новостям, которые предоставляют СМИ Украины (как всеукраинские, так и местные)? (взвешенный % среди жителей всех городов)

33. Как, по Вашему мнению, изменилась ситуация со свободой СМИ в Украине за последний год?(взвешенный % среди жителей всех городов) Інше опитування, компанії Research & Branding Group в грудні 2010 року, показало, що 51% респондентів побачили скорочення свободи слова в країні. http://www.pravda.com.ua/news/2010/12/16/5681347

36. Известно ли вам, что в газетах, журналах, на радио, телевидении и в Интернет иногда появляются оплаченные / заказные материалы, скрытая реклама под видом обычных материалов? (% среди жителей всех городов)

37. % жителей 9 городов, которые знают, что в СМИ иногда появляются заказные / проплаченные материалы

38. По Вашему мнению, Вы умеете отличать такие (оплаченные / заказные) материалы от обычных материалов?(% среди жителей всех городов, которые знают о наличии заказных материалов)

39. Как часто Вы сталкиваетесь с такими заказными / оплаченными материалами, скрытой рекламой в прессе, радио, телевидении, Интернете?(% среди жителей всех городов, которые умеют распознавать заказные материалы)

40. Среднее и медианное количество источников информации, которые, в среднем, на протяжении недели используют жители 12 городов

41. Знаете ли Вы, кто является владельцем национальных телевизионных каналов?(% среди всех жителей городов)

42. Знаете ли Вы, кто является владельцем местных СМИ (в вашем городе), которые Вы регулярно читаете/смотрите/слушаете?(% среди всех жителей городов)

43. Просвітницька діяльність – Ролики з медіа грамотності

44. Публікації http://osvita.mediasapiens.kiev.ua/

45. Телекритика, постери

46. Телекритика, постери

47. Телекритика, постери

48. Причини порушення стандартів • Низький рівень соціальної відповідальності • Низький рівень професійних знань та навичок у журналістів • Свідоме маніпулювання аудиторіями заради досягнення певних цілей керівництва (комерційних, політичних) • Внаслідок тиску з боку правлячих структур (цензура) та медіа власників і керівництва (самоцензура) • Безкарність - відсутність наслідків для самого ЗМІ після порушення стандартів ані з боку аудиторій, професійної спільноти, • Не розуміння або небажання визнавати негативний впливу джинси на ЗМІ в довгостроковій перспективі – втратити та довіру аудиторій, й відповідно, прибутки. • Низький рівень медіа грамотності у населення!

49. Можливість маніпуляцій при порушенні стандартів Маніпулювання в ЗМІ = порушення права людини на доступ до достовірної інформації • Необ’єктивність /суб’єктивізм – викривлення ситуації на користь однієї з сторін конфлікту, насадження власних думок журналіста замість фактів • Ненадання повної інформації й введення аудиторії в оману, насадження паніки або завідомо негативного / позитивного відношення до ситуації • Недостовірність фактів – нанесення моральних й матеріальних збитків (героям публікацій та / або аудиторії) • Несвоєчаснісь – див. вище

50. Что Вы бы предприняли, если бы столкнулись с оплаченными / заказными или неэтичными материалами в СМИ?(% среди всех жителей городов)