Мистецтво стародавнього Єгипту

1. Відділ освіти Тальнівської райдержадміністрації Районний методичний кабінет Художня культура світу 11 клас Арабо-мусульманський культурний регіон Мистецтво стародавнього Єгипту Підготувала вчитель вищої кваліфікаційної категорії Білашківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Гончар Тетяна Сергіївна 2008 – 2009 н.р.

8. Мистецтво стародавнього Єгипту • Багато тисячоліть імена давньоєгипетських майстрів залишилися невідомими. • З літописних свідчень ми знаємо, що зодчі, скульптори та живописці посідали в суспільстві високе становище. • У Стародавньому Єгипті народилося багато класичних архітектурних форм – піраміда, обеліск, колона, нові види й жанри скульптури та живопису. • Заховані у гробницях твори мистецтва не призначалися для огляду. Вони, як вірили їхні творці, були наділені магічною силою, що допомогала небіжчикові мандрувати у світі вічності – “жити вічним життям”.

9. Єгипетський жрець Манефон , який записав грецькою мовою “Історію Єгипту”, визначив головні періоди його існування – Стародавнє, Середнє та Нове царство – і перелічив тридцять одну династію фараонів.

10. Стародавнє царство(правління фараонів 3-ї та 4-ї династій), коли були побудовані піраміди в Саккарі та Гізі • “Усе на світі боїться часу, і тільки час не боїться пірамід” • Вершиною будівельного мистецтва світу стали споруджені у ХХVІІ ст. до н. е. піраміди фараонів 4-ї династії: • Хуфу (грецького Хеопса) • Хафра (грецького Хефрена) • Менкаура (Мікерна)

11. Некрополь (комплекс поховальних споруд) розміщений на західному березі Нілу, навпроти столиці сучасного Єгипту - Каїра. Найвидатніші пам’ятки Гізи - Великі піраміди Хуфу, Мікерина, Хефрена (див. зображення) та Великий Сфінкс, які були зведені фараонами IV династії близько 2500 р. до н.е. Піраміда являє собою поховальну споруду у вигляді п’ятигранника (з чотирма боковими гранями у вигляді рівносторонніх трикутників та квадратною основою), в якій була розміщена поховальна камера фараона - правителя давнього Єгипту. Навколо пірамід зводились храми, що утворювали з ними єдиний архітектурний ансамбль. Гіза - місцевість, де розташовані царські гробниці періоду Давнього царства

12. Піраміда Хуфу, 28 ст. до н.е. Зведена при фараоні Хуфу (Хеопсі) який правив близько 2570 р. до н.е. Велика піраміда Хуфу (Хеопса) сягає 230,4 м у висоту, площа основи - 54 300 кв.м, ширина кожної грані - 146,6 м. Ретельність розрахунків настільки висока, що розбіжність в довжині сторін не перевищує 20,3 см, а похибка кутів - 0,1º. Піраміду дуже точно орієнтовано за сторонами світу - її діагональ співпадає з лінією меридіану так само точно, як за розрахунками сучасної обсерваторії.

13. Піраміда Хуфу, 28 ст. до н.е. Піраміду складено з великих кам’яних блоків (середня вага 2,5 тони) старанно підігнаних один до одного. На її будівництво пішло близько 2 мільйони 300 тисяч таких блоків. За розрахунками спеціалістів над ним працювало до 84 тисяч чоловік по 80 днів на рік на протязі 20 років.

14. Великий сфінкс Великий Сфінкс, як вважають вчені, був виготовлений при фараоні Хафра, який був сином і спадкоємцем фараона Хуфу. Висота Сфінкса сягає 20 м, а довжина 57,3 м. Він витесаний із природної скелі, яка, очевидно, залишилась після того, як навколо вибрали камінь для будівництва сусідньої піраміди. Сфінкс має тіло лева - втілення сили та голову царя. Ще в період Старого царства царів зображали у вигляді лева з людською головою. За часи середньовіччя воїни мамлюки (гвардія правителя Єгипту) вищербили обличчя скульптури, використовуючи її як мішень для гармат. Зараз Сфінкс є однією з найвидатніших пам’яток стародавнього Єгипту і давньої історії людства.

15. Анубіс і Тот зважують серце, 2 тис. до н.е. Сюжет з розпису на дерев’яному ящику для статуеток (Париж, Лувр) є зображенням суду Осіріса (бог родючих сил природи, цар потойбічного) над душами померлих. Покровитель мертвих Анубіс (якого зображували з головою дикого собаки Саб) зважує серце на терезах, урівноважених істиною (зображенням богині Маат або її символом). Тот, бог мудрості, письма і рахунку (його зображали з головою птаха ібіса) записує результат зважування. Грішник пожирався чудовиськом Амт, з тілом лева і головою крокодила, а праведник міг ожити для щасливого життя на полях іару - потойбічного світу.

16. Середнє царство(ХХІ – ХVІ ст. до н. е.) • Політичний центр держави перемістився із Мемфіса у Фіви. • Цьому періоду притаманна незалежність окремих областей (номів) та їх правителів (номархів). Це сприяло швидкому розквіту місцевих художніх шкіл. • Номархи будували усипальниці за місцем свого проживання, а не біля підніжжя піраміди фараона. • Висічені в скелях поховання деяких номархів стали скарбницями творів мистецтва. • Вражають майстерністю виконання витвори ювелірного мистецтва періоду Середнього царства (коштовності з поховання дочки фараона • Сенусерта ІІІ дають змогу уявити неперевершену майстерність митців).

17. Нове царство(до кінця ХІ ст. до н. е.) • Дуже цікавий і храм цариці Хатшепсут (початок XV ст до н. э.), теж споруджений у Фівах, на західному березі Нілу. Колонади храму, розташованого на трьох уступах, що піднімаються один над одним, гармонують з вертикальними виступами скель, що служили йому природним фоном. У храмі було багато скульптурних зображень цариці. Стіни храму були покриті кольоровими рельєфами, що змальовували богів та події, що відбувалися в період царювання Хатшепсут. Чудові рельєфи, на яких показана далека країна Пунт, звідки єгиптяни привозили цінні пахощі. • Храм Хатшепсут — прекрасний приклад синтезу (поєднання) різних видів образотворчого мистецтва: архітектури, скульптури, кольорових рельєфів, а також розписів. Такий синтез народився в Єгипті і був однією з важливих особливостей його древніх монументальних пам'ятників.

18. Сенмут. Храм цариці Хатшепсут у Фівах. Початок XV ст до н.е.

19. Храмові комплекси у Карнаці та Луксорі • Храмові комплекси у Карнаці та Луксорі прикрашені величезною кількістю вишуканих скульптурних зображень, живописних та рельєфних сюжетів на різні теми. • Вони вражають своєю майстерністю, виразністю, експресією.

20. Храм в Луксорі, поблизу Фів - столиці Верхнього Єгипту був присвячений Амону-Ра, Мут і Хонсу. Відомо кілька будівельних періодів. При Аменхотепі Молодшому (др. пол. 15 ст. до н.е.) побудовано двір з подвійною колонадою, залу-гіпостиль з 32 колонами, святилище, вхідний пілон і центральну колонаду (див. зображення). Алея сфінксів з’єднувала луксорський храм з Карнаком. Храм Амона-Ра в Луксорі, 15-11 ст. до н.е.

21. Храм в Луксорі. Двір і колонада Аменхотепа III.

22. Реконструкція храму Амона в Карнаку

23. Час правління фараона реформатора Аменхотепа ІV (1419-бл.1400 рр. до н. е.) Особливим періодом в історії Стародавнього Єгипту був час правління фараона-реформатора Аменхотепа ІV (1419-бл.1400 рр. до н. е.) Намагаючись послабити владу жерців та зміцнити власну, він заборонив культи всіх богів, окрім одного – бога Атона – “сяючого на небі сонця”. Він узяв собі ім’я Ехнатон (“Угодний Атону”), заснував нову столицю Ахенатон (“Горизонт Атона”) у місцевості, що нині має назву Ель-Амарна Фараон Аменемхет III в образі сфінкса. Початок II тисячоліття до н.е. Камінь. Єгипетський музей. Каїр.

24. Час правління фараона реформатора Аменхотепа ІV (1419-бл.1400 рр. до н. е.) • Період правління цього фараона називають “амарнським”. • Ахетатон відкритий археологам наприкінці ХІХ ст. • збудований із цегли-сирцю за короткий термін, тому виявилось недовговічним. • місто було ретельно сплановане: • Мало центральну частину з палацом фараона та храмом Атона, вулиці, які відходили від центру досить правильними кварталами. • Після смерті фараона (він помер у віці близько 38 років) його супротивники практично стерли місто з лиця землі, а його ім’я – з пам’яті народу

25. Час правління фараона реформатора Аменхотепа ІV (1419-бл.1400 рр. до н. е.) • Через тисячоліття під руїнами Ахетатона було знайдено чудові скульптурні, рельєфні та живописні зображення фараона Ехнатона, його дружини цариці Нефертіті, їхніх шістьох дочок табагато іншого. • Вплив мистецтва амарнського періоду на подальший розвиток єгипетського мистецтва неможливо переоцінити.

26. Знаменитий скульптурний портрет дружини фараона Аменхетепа IV Нефертіті з майстерні скульптора Джехутімесу (середина 14 ст. до н.е.). Був виявлений при досліджені міста Ахет-Атон. Поліхромне (кольорове) зображення цариці блакитній тіарі носить власні портретні риси і в має велику художню цінність, знаменуючи собою новий стиль в мистецтві Єгипту періоду Нового царства. Цариця Нефертіті, 14 ст. до н.е.

27. Тутмес. Портрети цариці Нефертіті. 1-а чверть XIV ст до н.е. Пісковик (зліва); розфарбований вапняк (справа). Музей Берлін.

28. До найчудовіших витворів староєгипетського мистецтва відносяться два скульптурні портрети цариці Нефертіті. Особливо відомий бюст з розфарбованого вапняку, зроблений у натуральну величину. На цариці високий синій головний убір, велике різноколірне намисто. Обличчя забарвлене в рожевий колір, губи — в червоний, брови — в чорний. У правій орбіті збереглося око з гірського кришталя із зіницею з чорного дерева. Тонка довга шия немов гнеться під тягарем убору. Голова висунута трохи вперед, і це положення голови додає рівновага всій скульптурі. • Досить поглянути на обличчя цариці, щоб зрозуміти — перед нами робота поза сумнівом геніального скульптора. Вражаюча упевненість, з який скульптор передав форму щік, губ, підборіддя, шиї. • Не менш прекрасна і голівка, що призначалася для невеликої статуї цариці. Висота голівки всього 19 см, вона зроблена з пісковика теплого жовтого відтінку, добре передавального колір загорілої шкіри. Скульптор не закінчив роботу: він не доробив вуха, не відполірував поверхню каменя, не прорізав орбіти для очей. Але не дивлячись на незавершеність, голівка справляє величезне враження. Цариця змальована тут ще юною. Трохи посміхаються губи з милими ямками в кутах. Обличчя повне задумливої мрійливості — це мрії молодості про майбутнє щастя, про майбутні радощі, успіхи, мрії, яких вже не видно на пізньому портреті. • Завдяки щасливому випадку ми знаємо ім'я майстра цих дивовижних портретів: обидва портрети Нефертіті були знайдені при розкопках майстерні скульптора Тутмеса в Ель-Амарне. На одному з предметів цієї майстерні написано, що Тутмеса хвалив фараон і що він був начальником робіт. Таким чином, ми можемо укласти, що Тутмес був провідним скульптором свого часу. І це безперечно підтверджують його твори.

29. Час правління Тутанхамона • Повернув столицю до Фів, • Відтворив культ сонця Амона-Ра замість бога Атона, звівши нанівець усі надбання фараона –реформатора. Маска фараона Тутанхамона Золото. XVlll династія XIV в. до н.е.

30. Цар Тутанхамон з дружиною, середина 14 ст. до н.е. Золота пластина із спинки трону з гробниці фараона Тутанхамона поблизу Фів (Долина царів). Завдяки цілісності комплексу стала сенсацією після її відкриття Г. Картером в 1922 р. Сюжет відрізняється пластичністю і свободою передачі поз, характерними для стилю, що з’являється при фараоні Аменхетепі IV наприкінці XVIII династії.

31. Правління фараонів 19-ї династії – Сеті І, Рамсеса ІІ, Рамсеса ІІІ • Зміцнення військової могутності Єгипту, нові припливи багатств і рабів за правління фараонів 19-ї династії – Сеті І, Рамсеса ІІ, Рамсеса ІІІ – дали змогу відновити грандіозне будівництво передусім у Фівах • Нові володарі Єгипту намагалися перевершити своїх попередників. Мистецтво цього періоду характеризується урочистістю, багатством і пишністю оздоблень, колосальними масштабами, величезною кількістю колон та скульптурних зображень

32. Фараон Рамсес ІІ (1317 – 1251 рр. до н. е.) • Один з найвидатніших та найвпливовіших правителів. • За його правління на честь фараона виголошувались найпишніші промови, його нескінченні обожнені зображення були всюди

33. Рамзес II • Ра-Усерма-Сотеп-ен-ра Рамзес II Міамун I (Рамзес Міамун), він же — Рамессу, Сес, Сестезу, Сетесу, Сестура, Сезострисом його називали греки... Ми його знаємо як Рамзеса II — Рамзеса Великого. Цьому фараону — герою і всесвітньому завойовнику легендарних переказів — переважно надавався почесний титул А-нахту, тобто «переможець». Рамзес II

34. Храми в Абу-Сімбелі був зведені при Рамзесі II, фараоні XIX династії в 1250 р. до н.е. Зали вирубані в скелі на глибину до 54,86 м. Фасад більшого храму прикрашено чотирма колосальними фігурами фараона, висота кожної - понад 18,29 м. Абу-Сімбел знаходився поблизу перших порогів Нілу, на території Нубії (зараз - сучасний Судан). При будівництві Асуанської греблі їм загрожувало затоплення водами водосховища, тому вони, згідно з міжнародним проектом, були розпиляні на великі блоки і перенесені на інше місце. Храм царя Рамзеса II в Абу-Симбелі (сучасний Судан)

35. Мистецтво Давнього Єгипту не було однаковим у всі часи. Протягом тисячоліть багато що мінялося в долині Ніла — людина поступово оволодівала природою, розвивалася техніка. Інколи країну спустошували набіги чужоземців; інколи сам Єгипет захоплював сусідні країни, звідки йшли багатства: раби, цінні матеріали. У країні відбувалися різні події. Інколи слабшала влада фараона, вельмож і жерців, велику роль зачинали грати середні верстви населення. Нерідкі були грізні народні повстання. Все це знаходило відгук в пам'ятниках мистецтва. Одні з них виконані строго по встановлених правилах: ми бачимо одноманітні потужні фігури фараонів і богів, однаково намальовані сцени. У інших пам'ятниках ці правила порушуються, художники і скульптори стають сміливішими, стараються жвавіше і з більшою життєвою правдою змалювати все те, що їх оточує, передати рух, природні різноманітні пози людей, пейзаж. • Мистецтво Давнього Єгипту, як і мистецтво кожній іншої країни, відображало в своїх творах життя народу, який його створював.

36. http://edu.meta.ua/?q=%ED%F0%E0%E2%E0&docid=12936 Адреса джерела http://www.franko.lviv.ua/faculty/geology/Education/Progr_kursiv/History%20of%20the%20Ukrainian%20and%20Foreingh%20cultures.htm http://golosiyiv.kiev.ua/prn_observer.php?id=438 http://www.brama.com http://www.newacropolis.org.ua/ua/egypet/statti/index.htm http://www.islamua.net/ramadan/bebless.shtml