Проф. Др. Штефан фон Крамон - Таубадель / Др. Р і кардо Гуччі Київ , 10 жовтня 2011 р.

1. Перетворення сільського господарства України на рушійну силу економічного зростання Стратегія розвитку сектору зернових та олійних культур На замовлення Американської торгівельної палати в Україні (Палата) та Європейської бізнес асоціації (ЄБА) Проф. Др. Штефан фон Крамон-Таубадель/Др. Рікардо Гуччі Київ, 10 жовтня 2011р.

2. Зміст I. Сільське господарство України: потенціал та фактичне стан II. Засади стратегії зростання сільського господарства III. Перспективи Контакти

3. I. Сільське господарство: потенціал та фактичний стан Насьогодні: сільське господарство відіграє важливу роль в економіці України • 8% ВВПта 5,5% зайнятих (22% та 10% якщо врахувати пов’язані галузі) Але: Сільське господарствл могло б відігравати значно динамічнішу роль Наприклад: якби Україна збільшила врожайність на 30% (тобто догнала б Польщу) • Щорічно додатково 13 млн. т. зерна вартістю 1,9 млрд. дол. США • Додаткове зростання ВВП: 4,4% за 5 років та 12,5% за 10 років(за умови зростання продуктивності на 30% в цілому в с/г) • Додатковий дохід сільського населення: 11,2% (за 5 років), 27% (за 10 років), за умови зростання продуктивності на 30% в цілому в с/г Висновок: Сільське господарство України могло б бути рушійною силою зростання всієї економіки, і стимулювати зменшення бідності на селі

4. Як вивільнити потенціал? Основні питання до політиків в Україні • Що потрібно зробити для підвищення продуктивності? • Яким чином аграрний сектор може стати рушійною силою зростання? Відповідь • Запроваджувати доцільні політичні заходи А саме • Ми пропонуємо всеохоплюючу та збалансовану стретегію зростання сільського господарства • Кращі міжнародні приклади як взірець, проте враховуються українські реалії • Стратегія зосереджується на секторі зернових та олійних культур

5. II. Елементи стратегії Стратегія складається з 7 елементів 1. Ліберальна торгівля та агарна політика 2. Гармонізація з міжнародними стандартами 3. Інфраструктура та маркетингова система 4. Сучасна та ефективна система оподаткування сільського господарства 5. Фінансування сільського господарства 6. Ринок землі 7. Аграрна освіта та наука Для підтримки цих елементів • Заходи сіціальної політики для підтпримки бідних верств населення

6. 1. Торгівельна політика Політика сьогодні • Якщо ціни стрімко зростають – слідує запровадження експортних обмежень, як то квот чи мит (див. Рис. 3 на С. 15) • 4 таких епізодів за останні 6 років! (Офіційна) мета експортних обмежень • Захист бідних від надмірного зростання цін на продовольство Недоліки такої політики • Короткотермінові: значний негативний фінансовий вплив на виробників зернових • Довготермінові: величезна невизначенність для інвестицій в виробництво зерна • Результат: повільне зростання показників врожайності та продуктивності в Україні

7. 1. Торгівельна політика (продовж.) Крім того, аргумент на користь зростання цін на продовольчі товари має суттєві недоліки • Звязок між цінами на зернові/олійні та продовольство набагато слабший ніж це зазвичай припускають • Прикладні дослідження для України: 10% зростання цін на зернові → 3,5% зростання цін на відповідне продовольство (див. Врізка 1 на С. 12) • Для свинини: майже не має звязку, оскільки Україна - чистий імпортер • Далі: надзвичайно погано націлений захід, оскільки всі без вийнятку (включно із багатими) отримують (незначну) вигоду Висновки • Інтервенції надали незначну та погано адресовану допомогу споживачам за рахунок значних втрат для виробників та сільськогосподарського розвитку • Таким чином: лііберальна торгівельна політика повина замінити інтервенції Рекомендації • 5-ти річне зобовязання на втручатись в функціонування ринку

8. 2. Міжнародні стандарти Ситуація сьогодні • Існують певні доречні стандарти; важливо для захисту споживачів • Але також є багато застарілих стандартів, які дублюють один одного • Результат: значні витрати для експортерів та перешкоджання торгівлі (див. Врізка 2 на С. 18) Рекомендації • Гармонізація законодавчої бази із Acquis ЄС • Гармонізація з міжнародними стандартами; відмінити стандарти ще радянських часів • Продовження реформування інституціональних умов • Запровадження процедур ефективного впровадження нармативних актів в сфері ринкового нагляду • Впровадження ХАССП та систем відстеження в ланцюжку поставок продовольства

9. 3.Інфраструктура та маркетинг Ситуація сьогодні • Маркетингові витрати в Україні дуже великі • Виробники зерна в Україні отримують біля 60% світової ціни, в той час я виробники у Франціі - 90% (див. Рис. 4 на С. 21) • Таким чином, виробники зернових втратили 85 дол. США на тоні та 3,4 млрд. дол. США виручки Основні причини великих витрат • Недорозвинена та витратна інфраструктура • Значні витрати на сертифікацію (див. ‘Стандарти’) • Експортне мито та відсутність відшкодування експортного ПДВ Рекомендації • Відміна експортного мита та повернення до відшкодування експортного ПДВ • Запровадження державних та приватних партнерств (PPP) в залізничному секторі • Дозволити оспоорювати процедури сертиффікації – обовязок держави довести, що використання цих процедур виправдане

10. 4. Оподаткування сільського господарства • Ситуація сьогодні • Система оподаткування сільського господарства в Україні неефективна та несправедлива • Фіксований сільськогосподарський податок замалий, залишає прибутки с/г підприємств неоподаткованими • ПДВ режим (пільги проти невідшкодування експортного ПДВ) суперечливий • Наслідки • Сільське господарство (8% ВВП) дає тільки 1-1,2% доходів зведеного бюджету, а отримує 3,1-3,4% видатків • Відміна пільг по ПДВ та стягнення 25% податку з прибутку зменшив би дефіцит зведеного бюджету з 8,7 до 6,9% ВВП

11. 4. Оподаткування сільського господарства (продовж.) • Рекомендації • Запровадження ‘нормальної’ системи оподаткування сільськогосподарських прибутків/доходів з січня 2014 року • Відновлення відшкодування експортного ПДВдо того ж часу разом із ретельною реформою адміністрування ПДВ 11

12. 5. Фінансування сільського господарства Ситуація сьогодні • Кредитування сільського господарства України на низькому рівні • Частка сільського господарства в корпоративному кредитуванні менше від її частки в загальній доданій вартості! (див. Рис. 5 на С. 27) Чому аграрні підприємства отримують так мало фінансування? • Значні проблеми із виконанням контрактних зобовязень та конфіскація застави – законодавче поле • Повторні втручання держави в роботу ринку суттєво збільшують кредитні ризики • Брак кредитопроможності позичальників з доведеною кредитною історією, професійної бухгалтерії та бізнес-планів та достатньої застави Рекомендації • Ефективне та обєктивне забеспечення виконання контрактів • Обовязкове запровадження професійної бухгалтерії на сільськогосподарських підприємствах • Звільнити виробників зернових та олійних від жорстких вимог НБУ щодо позик в іноземній валюті

13. 6. Ринок землі Ситуація сьогодні • Законодавчі ініціативи щодо зняття мораторію на купівлю та продаж земель с/г призначення в проекті закону “Про ринок земель” • Очікування, що це стимулюватиме аграрний розвиток Проте • Пройде певний час перш ніж започаткований та лібералізований ринок землі дасть очікувані вигоди (напр., застава для кредитування сільського господарства) • Вигоди матеріалізуються тільки у випадку, якщо необхідна інституційна база забеспечить прозорість та конкуренцію Рекомендації • Змінити проект закону із метою видучення положень про переважне право купівлі та дозволити іноземцям та юридичним особам приймати участь в діяльності на ринку • Повністю запровадити єдиний кадастр перед зняттям мораторію

14. 7. Освіта та наука • Ситуація сьогодні • Конкурентноспроможне сільське господарство критично залежить від людського капіталу • Освітня та наукова система України не дає достатньо кваліфікованих випускників, від прикладних спеціальностей до аспіратнів • Вади сучасної освітньої та наукової системи • Добре фінансово забеспечена, але ієрархічна з поганою організацією та викривленими стимулами • Розподіл між викладанням та нуковою діяльністю • Дуже низький рівень інтеграції у міжнародну наукову спільноту (див. Врізка 3 на С. 34) • Establish a new Ukrainian University of Agriculture

15. 7. Освіта та наука (продовж.) • Рекомендації • Розширити та підтримати існуючі програми міжнародного обміну, встановити конкурентну та прозору систему стипендій для навчання за кордоном • Підбір міжнародного професорсько-викладацького складу на конкурсній основі із конкурентноспроможною винагородою • Започаткувати новий Український аграрний університет 15

16. Соціальна політика для підтримки Стратегії Ключовий момент: наша стратегія базується на принципах ліберальної торгівельної та ринкової політики, що дозволить високим цінам стимулювати зростання в сільському господарстві Логічне занепокоєння: це може призвести до негативного впливу на бідні верстви населення України та збільшити соціальну напругу Соціальна напруга: може поставити під загрозу виконання стратегії Яким чином уникнути труднощів та соціальної напруги? Через добре сплановану, адресну та доступну компенсаційну схему Можливо допомогти бідним верствам дати раду із високими цінами на продовольство нежертвуючи при цьому стимулами сільського господарства та його зростанням!

17. Соціальна політика (продовж.) Рекомендації • Компенсаційна схема повинна бути привязаня до вже інуючої Програми гарантування мінімального рівня доходів (GMI) (ніякої нової програми!) • Форма привязки: фіксовані доплати домогосподарствам, які беруть участь в програмі GMI, як компенсація (очікуваних) вищих цін на продовольство повязане із зерновими та олійними • Щорічне коригування доплат (в контексті підготовки бюджету) • Попередні оцінки: фіскальні витрати не дуже великі і, таким чином, доступні • Приклад: Компенсація 50%го зростання цін на зернові коштувало б 178 млн. грн., що еквівалентно 0,06% витрат зведеного бюджету • Можливо: розширення програми GMI з метою покриття ширшого кола населення (в 2010 році охоплено тільки 1,5% домогосподарств) за відповідно вищих бюджетних витрат

18. III. Перспективи Аграрні політики по всьому світу зіштовхуються з однією й тією ж дилемою • Високі ціни на продовольство – добре для с/г виробників • Але погано для споживачів, особливо для бідних Головне питання для політиків • Яким чином знайти баланс інтересів між виробниками та споживачами? Українська відповідь протягом останніх років • Обмеження експорту, ринкові інтервенції, порушення торгівлі • Як показано: дуже неефективне розвязання дилеми

19. III. Перспективи (продовж.) Рекомендація • Присягнути ліберальній торгівельній політиці – дозволити високим цінам стимулювати сільськогосподарське зростання • Запровадити комплементарні реформи в облаті стандартів, інфраструктури, фінансування, ринку землі, оподаткування та освіті/науці • Взяти на озброєння заходи цільової соціальної політики – надати допомогу для компенсації високих цін тим, хто її потребує Україні не потрібно робити нечистих компромісів та другорядних політик. Прийшов час для амбіційної політики, яка б зреалізувала аграрний потенціал

20. Контакти Проф. Др. Штефан фон Крамон-Таубадель scramon@gwdg.de Др. Рікардо Джуччі giucci@berlin-economics.com BE Berlin Economics GmbH Schillerstr. 59, D-10627 Berlin Tel: +49 30 / 20 61 34 64 0 Fax: +49 30 / 20 61 34 64 9