130 likes | 524 Views
Урок 13. Німеччина у 1945-2013 роках. План уроку: Розкол Німеччини на ФРН і НДР. ФРН у 1950 рр. ФРН у 1960-1980 рр. Об‘єднання Німеччини. Об‘єднана Німеччина на рубежі століть. Українсько-німецькі відносини. Федеративна Республіка Німеччина Столиця – Берлін
E N D
Урок 13 Німеччина у 1945-2013 роках
План уроку: • Розкол Німеччини на ФРН і НДР. • ФРН у 1950 рр. • ФРН у 1960-1980 рр. • Об‘єднання Німеччини. • Об‘єднана Німеччина на рубежі століть. • Українсько-німецькі відносини.
ФедеративнаРеспублікаНімеччина Столиця – Берлін Форма правління – парламентська республіка Територіальний устрій – федерація Президент – ЙоахімҐаук Канцлер – Анґела Меркель Населення - 81,844 млн Країнамаєчетвертунайбільшу у світіекономіку за ВВП і п'ятунайбільшу за паритетом купівельноїспроможності. Цедругийнайбільший у світіекспортер та третійнайбільший у світіімпортертоварів. Країнадосягладужевисокихстандартівжиття і маєвсесторонню систему соціальногозабезпечення. Німеччинабатьківщинабагатьохзнаменитихнауковців та винахідників і відомасвоєю культурною та політичноюісторією.
ДАТИ: 1948 р. – початок господарської реформи; 1948-1949 рр. – Берлінська криза; 7 вересня 1949 року – проголошення ФРН; 7 жовтня 1949 року – проголошення НДР; 1950 р. – вступ НДР до РЕВ; 1950-1960-ті – німецьке «економічне диво»; 1952 р. – скасування окупаційного режиму в ФРН; 1953 р. – повстання в Берліні проти насаджуваного сталінського режиму; 1955 р. – вступ ФРН в НАТО; 1961 р. – Берлінська криза, будівництво берлінського муру; 1982-1998 рр. – канцлерство Г. Колля; 3 жовтня 1990 р. – об’єднання Німеччини.
ПОНЯТТЯ І ТЕРМІНИ: • Берлінська криза – сепаратна грошова реформа в Західній Німеччині викликала відповідні дії СРСР. Реакцією Москви на введення нових грошей стала блокада Берліна, що тривала з 23 червня 1948 р. по 12 травня 1949 р.; • соціальне ринкове господарство – це мета програми економічних реформ 1948-1956 рр., яку розробив Л. Ерхард. • Основними принципами цієї теорії є: • держава встановлює норми і правила, за якими діє ринкове господарство, • держава підтримує вільну конкуренцію, • не втручається безпосередньо в регулювання господарських процесів, щоб не порушити ринкових законів, • робиться ставка на дрібний і середній бізнес, • поєднується особиста ініціатива підприємців з елементами державного регулювання, • проводиться зниження податків, що стимулює виробників, • проводиться політика протекціонізму (захисту свого товаровиробника), • спеціальна підтримка, пільги передовим і експортним галузям; • господарчі реформи – розпочаті у 1948 р. союзною окупаційною адміністрацією грошова реформа і реформа цін. Вони переросли в економічні реформи 1948-1956 рр. , які вивели економіку ФРН на третє місце у світі.;
«Німецьке економічне диво» - економічні перетворення 50-х рр. у ФРН та результати , які вони дали. Причини швидкого економічного розвитку: • солідні стартові можливості, значна промислова база, сучасне устаткування, • компетентне керівництво реформами, • гнучка податкова і кредитна політика, значні іноземні інвестиції (за планом Маршалла ФРН отримала 50 млрд. дойчмарок), • організованість нації, • жорстка експлуатація робочої сили (встановлення 62-годинного робочого тижня) • підтримка економіки з боку держави ( запровадження довгострокових кредитів), • відсутність військових видатків до 1955 року;
Розкол Німеччини – Німеччина зазнала поразки в Другій світовій війні, і її долю вирішували країни-переможці. Основні положення післявоєнного устрою Німеччини були розроблені на Потсдамській конференції у липні-серпні 1945 р. Управління країною здійснювала окупаційна влада – Контрольна Рада з представників країн-переможниць. СРСР окупував східну зону Німеччини, США, Велика Британія та Франція – три західні зони. Конфронтація між Заходом і СРСР трагічно позначилась на долі Німеччини – через її територію пройшла лінія протистояння двох світових систем. «Холодна війна» примусила західні країни по новому оцінити роль своїх окупаційних зон. У грудні 1946 р. окупаційні зони США і Великої Британії об’єднались у так звану Бізонію. Французька зона приєдналась до них у 1948 р. (утворилась Тризонія); ФРН – Федеративна Республіка Німеччина - західнонімецька держава проголошена 7 вересня 1949 року. За формою правління ФРН стала парламентською республікою з федеративним устроєм. Уряд країни очолив канцлер;
НДР – Німецька Демократична Республіка – східнонімецька держава проголошена в радянській зоні окупації 7 жовтня 1949 року. За устроєм це була унітарна держава. Головну роль тут відігравала Соціалістична єдина партія Німеччини (СЄПН), яка відразу почала будувати соціалізм; Берлінський мур – рівень життя у НДР був значно нижчим, ніж у ФРН. Берлін став місцем дії майже 60 розвідувальних служб різних країн світу. За таких умов керівництво СРСР та НДР прагнуло нейтралізувати негативний вплив . питання про вирішення берлінської проблеми радянське керівництво почало активно обговорювати починаючи з 1958 року. Не домігшись ніяких результатів шляхом переговорів, радянське керівництво вдалося до рішучих дій. У ніч з 12 на 13 серпня 1961 року навколо Західного Берліну був споруджений мур, який повністю перерізав будь-яке сполучення між Східним і Західним Берліном. Так з’явився символ «холодної війни», розколу Німеччини та Європи. Проіснував 28 років;
Нова східна політика – зовнішня політика уряду соціал-демократа В. Брандта (з1969р.). Передбачала: визнання існуючих кордонів, налагодження дипломатичних і торгових відносин з країнами соціалістичного табору. ФРН підняла свій міжнародний престиж і стала однією з головних торговельних партнерів для країн Східної Європи та СРСР.; Пацифізм – громадський рух противників війни, який набув масовості у 60-70-х рр. у країнах західних демократій; В. Брандт
Об’єднання Німеччини – у зв’язку з перебудовчимипроцесами в СРСР та численними виступами у Східному Берліні 9 листопада 1989 р. був відкритий кордон між Східним та Західним Берліном. Берлінський мур було зруйновано. У грудні 1989 р. постало питання про об’єднання двох Німеччини. Почалися пошуки формули цього об’єднання. На перших демократичних виборах у НДР у 1990 р. перемогу здобув ХДС, який виступав за негайне об’єднання Німеччини на основі закріпленої у конституції ФРН схеми входження земель на сході у федерацію. Уряд сформований лідером ХДС Лотаром де Мез’єром, приступив до реалізації цього процесу. 1 червня 1990 р. в НДР було введено західнонімецьку грошову одиницю дойчмарку. 31 серпня проведено вибори і відновлено шість земель на території НДР. 12 вересня СРСР, США, Англія, Франція підписали договір про остаточне врегулювання німецького питання. 3 жовтня 1990 р. відбулось об’єднання Німеччини, столицею якої став Берлін.