Основні положення міжнародного гуманітарного права

1. Основні положення міжнародного гуманітарного права Лістрова Світлана Олександрівна, вчитель Захисту Вітчизни (Основи медичних знань) Золотоніська загальноосвітня санаторна школа-інтернат І – ІІІ ступенів Черкаської обласної ради

2. У наполеонівських війнах (1805 – 1815 рр.) кількість загиблих склала близько 1мільйона чоловік • У першій Світовій війні загинуло близько 10 мільйонів людей • У другій Світовій війні жертвами стало від 45 до 60 мільйонів людей • Сучасна війна – співвідношення загиблих: 20 цивільних осіб проти одного військовослужбовця

3. Міжнародне гуманітарне право (право війни, право збройних конфліктів) — сукупність міжнародно-правових норм і принципів, які регулюють захист жертв війни, а також обмежують методи і засоби ведення війни.

4. Провідними законодавчими актами МГП є міжнародні угоди укладені у Женеві: Перша Женевська конвенція (1864 рік) стосується поранених і хворих бійців на полі бою.

5. Друга Женевська конвенція (1906 року) стосується поводження збройних сил не тільки на полі бою, але і на морі

6. Третя Женевська конвенція (1929 року) встановила положення, згідно з яким її умови стосуються не лише громадян країн, що ратифікували конвенцію, але до всіх людей незалежно від їхнього громадянства (не тільки до військових, але і до цивільного населення).

7. Женевська конвенція 1949 року включає в себе чотири універсальних міжнародних договори:

8. У 1977 році були прийняті два додаткових протоколи до Конвенції 1949 року Протокол І стосується захисту жертв міжнародних збройних конфліктів Протокол ІІ стосується захисту жертв внутрішніх конфліктів.

9. Станом на 31 березня 1997 р. учасниками Женевських конвенцій 1949 р. були 188 держав. Протоколу I - 147, Протоколу II - 139 держав.

10. Провідна роль у розвитку гуманітарного права та контролі за його дотриманням належить Міжнародному комітету Червоного Хреста, який створено у 1863 р. у Швейцарії.

11. Основнінапрямидіяльності МКЧХ: • Відвідування осіб, позбавлених волі • Діяльність Центрального агентства з розшуку • Діяльність з надання допомоги • Медичне обслуговування • Розвиток МГП • Поширення знань • Діяльність в якості нейтрального посередника між воюючими сторонами

12. Важливе значення в МГП має принцип відмінності між комбатантами і некомбатантами, спрямований на захист цивільного населення і цивільних об’єктів. Держави не повинні обирати цивільних осіб як об’єкт нападу

13. Статус комбатанта визначається Женевською конвенцією 1949 року • До комбатантів належать: • Особовий склад регулярних збройних сил • Ополчення, добровольчі загони • Особовий склад рухів опору, партизанських формувань • Особи, що надають допомогу збройним силам • Населення, що взялося до зброї, за умови її відкритого носіння.

14. Особи, що перебувають під захистом (некомбатанти): • поранені • хворі • особи, що зазнали корабельної аварії, як із складу збройних сил, так і цивільні • військовополонені • цивільні особи на окупованих територіях • особи, що склали зброю

15. Комбатант Цивільна особа Не бере участь у бойових діях Бере участь у бойових діях поведінка Має право знищувати живу силу, техніку та інші об’єкти противника Не має права братися до зброї та застосовувати її права Дозволяється нападати, він є військовою ціллю Забороняється нападати захист Може піддаватися покаранню за використання зброї Не може бути покараний за участь у бойових діях відповідальність

16. Принципи МГП

17. МГП має загальну дію, його потрібно дотримуватися безумовно і за будь-яких обставин. • Застосування МГП не означає втручання у внутрішні справи конфліктуючих сторін. Основоположні принципи МГП:

18. Медичний персонал, транспорт і установи, що мають відповідні розпізнавальні знаки, недоторканні і нейтральні. • Необхідно суворо розрізняти відмінність між комбатантами і цивільним населенням.

19. Держава зобов'язана як на національному, так і на міжнародному рівні забезпечити гуманне поводження з особами, які виявилися під її владою. • Забороняється дискримінація за будь-якою ознакою. • Серйозне порушення норм МГП - кримінальний злочин, що підлягає покаранню. Основоположні принципи МГП:

20. Розгляньте загальні принципи Міжнародного Гуманітарного Права та порівняйте їх відповідність до прав людини та Конституції України. Завдання:

21. Загальні принципи МГП: повага до життя, недоторканність, повага до честі, сімейних прав, переконань, звичаїв. визнання прав і рівність перед законом забороняються тортури, принизливі чи нелюдські покарання. забороняються репресалії, колективні покарання, захоплення заручників. забороняється напад на цивільне населення, на зазначені МГП цивільні об'єкти. ніхто може бути позбавлений власності незаконним шляхом.

22. Принципи, якими конфліктуючі сторони мають керуватися щодо жертв збройних конфліктів та ведення бойових дій: • Забороняються недозволені види зброї та боєприпасів, методи ведення війни. • Воюючі сторони не мають завдавати противнику збитки, несумірні із єдиною метою війни, тобто зі знищенням чи ослабленням військової могутності противника. • Забороняються віроломство, тобто симуляція прагнення до переговорів, використання військової форми противника, знаків ООН, та інші аналогічні методи. • При веденні бойових дій має виявлятися турбота про захист цивільних осіб та об’єктів, природного довкілля.

23. Дякую за увагу Бажаю миру і процвітання

24. Джерела: Гудима А.А., Пашко К.О., Герасимів І.М., Фука М.М. Захист Вітчизни: Підруч. для учнів 11 кл. загальноосвіт. навч. закл. (рівень стандарту, академічний рівень, профільний рівень, для дівчат «Основи медичних знань»). – Харків: Сиция, 2012. – 280с.: іл. ЗАХИСТ ВІТЧИЗНИ. 10-11 класи. Навчальна програма (рівень стандарту, академічний рівень). Рекомендовано Міністерством освіти і науки України (лист від 14.08.09 №1/11-6881). Програму підготували: В. М. Мелецький (керівник авторського колективу). http://uk.wikipedia.org/ http://uadoc.zavantag.com/ http://pidruchniki.ws/