Галушкіна Т.П. д.е.н., проф., З аслуженний економіст України Київ -2013р.

1. Національна академія наукІнститут проблем ринку та економіко-екологічних дослідженьДоктрина «Зеленої» економіки в Україні Галушкіна Т.П. д.е.н., проф., Заслуженний економіст України Київ -2013р.

2. «Зелена» економіка не віддає переваги будь-якій одній теорії. Вона можлива в умовах будь-якої економіки, державної чи ринкової. Не служить вона й альтернативою сталому розвитку. Швидше, це засіб реалізації курсу на такий розвиток на національному, регіональному і світовому рівнях та засобами, які узгоджуються з "Порядком денним на ХХІ ст. " і спрощують реалізацію її положень.» Ахім Штайнер, Виконавчийдиректор ЮНЕП, Заступник генерального секретаря ООН

3. Напрями забезпечення “зеленого” зростання Активізація процесу “зеленого” зростання криється в: • екологізації політичних рішень та практичному вираженні масштабних урядових ініціатив щодо переходу від енергозалежної економіки до інноваційної; • трансформації законодавчо-нормативного підґрунтя на користь стимулювання динамічних процесів ресурсозбереження та впровадження більш чистих технологій; • розбудові економічного фундаменту зростання за рахунок «озеленення» ВВП та усунення природно-ресурсних субсидій, а також активному залученні бізнес-сектору; • налагодженні ефективного діалогу України з західними партнерами стосовно партнерської взаємодії в сфері «зеленої» економіки.

4. Передумови формування теорії «зеленої» економіки в Україні

5. Трактування сутності «зеленої» економіки • Ідеологія «зеленої» економіки як сучасна парадигма економічного розвитку • Теорія « зеленої» економіки в контексті зміни доктрини державного управління • «Зелена» економіка як основна рушійна сила трансформації суспільних відносин в Україні • «Зелена» економіка є одним з пріоритетних напрямків фундаментальних наукових досліджень

6. Відмінні риси «зеленої» економіки: • економічне зростання, яке має забезпечуватися при менш інтенсивному споживанні сировини та енергії в усіх секторах економіки за принципом «створювати більше вартості при мінімізації негативного впливу» (англ. «creatingmorevaluewithlessimpact»); • державнаполітикастимулюваннярозвитку «зелених» видівдіяльності, обмеженнясубсидій на підтримкузабруднюючихдовкілля «коричневих» виробництв, впровадженнябільшжорсткихекологічнихстандартів та відповідальностівиробниківіспоживачів, продуманоїсистеми державного регулювання та інвестицій; • впровадженнябільшчистихтехнологій, яківідкриваютьновіможливостізростання у «зелених» напрямах, компенсуючивтратуробочихмісцьу «коричневих» секторах; • інвестування у підвищенняенергоефективності, відновлювальнуенергетику та управліннявідходами, щостворює базу для розгортанняпідприємництва, інновацій та росту зайнятості на 20% до 2050 року в порівняннізізвичайнимсценарієм.

7. Ключові принципи розвитку «зеленої» економіки: • принцип екологізації економіки, який передбачає імплементацію екологічного фактору в моделі забезпечення економічного зростання країни та її регіонів; • принцип єдності та балансу суспільних та бізнес-інтересів щодо забезпечення сталого споживання та виробництва; • принцип партнерської взаємодії та консолідації зусиль щодо охорони довкілля та відновлення його стану; • принцип системності та комплексності в стратегії трансформаційних зрушень в природо-ресурсній сфері як на національному, так і на регіональному рівнях.

8. Критерії розвитку «зеленої» економіки в Україні

9. Складові “зеленого” зростання (1) Екологічна складова: • Україна сама розорювана держава Європи (55% території країни) • Еродовані землі (близько 57,5% території) • Забрудненні землі (близько 20% території) • Процеси підтоплення (близько 12% території) • Лісистість становить 15,6%, що майже втричі менше лісистості Західної Європи (43,2%) • Використання води в 4-6 разів більше на одиницю виробленого (ВВП), ніж в інших європейських країнах • За Індексом якості навколишнього середовища Україна посідає 87 місце серед 163 країн світу

10. Складові “зеленого” зростання (2) Тенденції соціально-економічного розвитку в Україні у 2010 році • Середня тривалість життя – 68 років • ВВП на душу населення - приблизно 23863 гривні • За тривалістю життя - 60 місце в світі • За рівнем освіти – 32 місце у світі • За рівнем соціального капіталу – 89 місце • Рівень зростання ВВП за паритетом купівельної спроможності (ПКС) 2005 року у 2010 році склав 4,2% до попереднього року • Згідно Індексу добробуту, Україна займає 59 місце серед інших країн світу за розвитком підприємництва та інновацій.

11. Сценарій розвитку «зеленої» економіки в Україні • Визначення новітніх підходів та обґрунтування концептуально-методологічного базису доктрини «зеленої» економіки в форматі державотворення, регіоналізації та подальших ринкових трансформацій . • Оцінка передумов та забезпечуючих факторів реалізації доктрини «зеленої» економіки України. • Апробація організаційно-економічної моделі впровадження постулатів доктрини «зеленої» економіки в контексті забезпечення ринкових, соціально-екологічних пріоритетів держави з врахуванням сучасних міжнародних ініціатив.

12. Необхідні кроки для забезпечення “зеленої” економіки в Україні • Україна повинна розробити єдину стратегію переходу до “зеленого” економічного зростання (доктрину) • Стратегія переходу до моделі “зеленої” економіки повинна бути довгостроковою з терміном дії не менше 10 років • Прийняття стратегії повинно супроводжуватися переглядом всіх без винятку діючих державних цільових програм, галузевих і регіональних стратегій • Забезпечення дієвості політики “зеленого” зростання передбачає створення чіткої вертикалі її впровадження та єдиний державний орган з координації дій усіх центральних і місцевих органів влади. При цьому доцільним є розробка «Глобального зеленого курсу для України»

13. Доктрина Зеленого зростання Доктрина «зеленого» зростання - система довгострокових дій, що деталізує: • ресурсні можливості; • обґрунтування вагомості «зеленого» зростання економіки України; • формування сприятливого бізнес-середовища, як на державному, так і регіональному рівнях. Доктрина базується на: • аналізі можливостей більш ефективно використовувати наявні природні блага на принципах міжрегіональної (транснаціональної) кооперації та взаємної компенсації завданих збитків; практична площина Доктрини полягає: • в розробці наукового бачення щодо сприятливих інституційних передумов, які забезпечують реалізацію доктрини «зеленої» економіки України та обґрунтуванні інноваційних шляхів її розвитку.

14. Висновки • По-перше, необхідна більш чітка концептуальна ясність в тому, що стосується взаємовідносин «зелена економіка» - сталий розвиток. • По-друге, виникає необхідність в проведенні подальшого аналізу кожного політичного «рецепту» з точки зору визначення впливу та наслідків в контексті забезпечення ув'язки економічних, соціальних та екологічних цілей «зеленої» економіки. Такий аналіз доцільно проводити в конкретних національних вимірах. • По-третє, поряд з проведенням досліджень на національному рівні необхідно забезпечити їх порівняння з глобальними моделями та сценаріями «зеленого» зростання.

15. ДЯКУЮ ЗА УВАГУ

16. ГалушкінаТетянаПавлівна • Доктор економічних наук, професор, Заслужений економіст України, • зав. сектором прикладних проблем екологізації економіки регіонуІнституту проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України (м. Одеса) • Національний екоаудитор (Сертифікат Мінприроди 003 від 12.05.2005 року); • Тел.(0482) 700-91-75 • М.т 067-788-78-70 • E-mail: work_tp@ukr.net, pa2v@mail.ru