80 likes | 295 Views
Скоропадський Павло Петрович (1873 – 1945 рр.). Походження. Засновник роду – уманський козак Федір Скоропадський воював із Б.Хмельницьким, загинув у бою під Жовтими водами (1648 р.); Іван Скоропадський (онук Федора) – гетьман України 1708 – 1722 рр.;
E N D
Скоропадський Павло Петрович(1873 – 1945 рр.)
Походження • Засновник роду – уманський козак Федір Скоропадський воював із Б.Хмельницьким, загинув у бою під Жовтими водами (1648 р.); • Іван Скоропадський (онук Федора) – гетьман України 1708 – 1722 рр.; • Василь Скоропадський (безпосередній предок П. Скоропадського) - дослужився до чина генерального бунчужного; • Михайло Скоропадський – генеральний підскарбій за Кирила Розумовського.
Дитинство та юність • Народився у 1873 році; • Виховувався у пошані до української старовини та культури; • Закінчив пажеський корпус – найбільш привілейований навчальний заклад при царському дворі; • Був слухачем лекцій у Паризькій Сорбонні
Зовнішність • Будучи отаманом Вільного козацтва П.Скоропадський носив черкеску – історичний козацький стрій; • За гетьманства – білий козацький жупан з наплічниками із золотого жгута у формі сповитого пшеничним колоском тризуба з двома булавами навхрест, а на голові – соболину шапку з оксамитовим малиновим верхом і пір'ям, оздобленим діамантами.
Військова кар'єра • Участь у російсько-японській війні – нагороджений за хоробрість Золотою Георгіївської зброєю та чотирма орденами; • 1905 р. – флігель-ад'ютант при особі Миколи ІІ; • Березень 1905 р. – генерал-майор; • Літо 1916 р. – генерал-лейтенант; • Учасник Першої світової війни на командних постах.
Діяльність за доби Центральної Ради • Літо 1917 р. – українізація та озброєння 40-тисячного корпусу; • Жовтень 1917 р. – обраний отаманом Вільного козацтва; • Жовтень 1917 р. – під тиском Центральної Ради пішов у відставку; • Листопад 1917 р. – зупинка, роззброєння та відправка до Росії більшовицьких загонів, що прямували на захоплення Києва.
Гетьманство • Березень 1918 р. – очолив опозицію Центральній Раді; • 29 квітня 1918 р. – проголошений гетьманом на Всеукраїнському зїзді хліборобів; • 15 грудня 1918 р. – зрікся влади під тиском вступу військ Директорії до Києва.
Еміграція • Травень 1919 р. – виїхав до Стокгольма – участь в антирадянській конференції; • 1919 – 1945 рр. – проживає у Німеччині: • Очолив “Український союз хліборобів-державників”; • Сприяв створенню Українського наукового інституту при Берлінському університеті; • Співпрацював з Німецько-українським товариством. Помер 26 квітня 1945 р. Похований на цвинтарі Оберсдорфа.