Генетичні наслідки Чорнобильської аварії та можливості їх профілактики

1. Генетичні наслідкиЧорнобильської аварії та можливості їх профілактики Інститут гігієни та медичної екологіїАМН України Тимченко О.І.,Линчак О.В., Карташова С.С., Омельченко Е.М., Полька О.О., Поканєвич Т.М., Горіна О.В., Приходько Т.А., Метенько О.Л.

2. Контингенти, що знаходяться під ризиком • постраждалі внаслідок аварії на ЧАЕС; • опромінювані професійно; • опромінювані з діагностичною метою; • опромінювані для лікування.

3. Чи впливає радіація в реальних дозах, отриманих населенням в результаті аварії на ЧАЕС на відтворення населення ?

4. Вплив радіації Канцерогенез Соматичні клітини Тератогенез РАДІАЦІЯ Статеві клітини Мутагенез

5. Індикатори впливу • самовільні викидні до 12 тижнів гестації - 1442; • випадки вродженої патології серед новонароджених – 1004; • випадки народження здорових дітей - 904.

6. З дослідження були вилучені випадки самовільного викидню у жінок • які проживали за межами Київської області • та України; • якщо один із подружньої пари відносився до • категорії ліквідаторів чи переселенців • із зони обов’язкового відселення; • старше 40 років з трьома та більше • народженими дітьми та медичними • абортами в анамнезі.

7. Визначення дози загального • опромінення населення – • “Загальнодозиметрична • паспортизація населених пунктів України, • які зазнали радіоактивного забруднення • після Чорнобильської аварії” • Визначення дози опромінення • щитовидної залози – • “Тиреодозиметрична • паспортизація населених пунктів • Київської області”

8. Карти реєстрації випадків самовільних викиднів заповнювали спеціально інструктовані лікарі гінекологічних відділень стаціонарів, на дитину з вродженою патологією – неонанатологи пологового будинку. • На кожен випадок народження дитини з вадою в тому ж пологовому будинку пртягом тижня заповнювали карту на здорову дитину тієї ж статі. • Діагнози вродженої патології були верифіковані у Київському обласному центрі охорони здоров‘я матері та дитини.

9. В дослідженні не враховувались • природний радіоактивний фон; • ступінь психологічної напруги; • рівень доступу до медичної • допомоги та її якість; • характер харчування; • шлюбна дистанція.

10. Ймовірність виникнення самовільного викидню в залежності від накопиченої жінкою дози загального опромінення, Київська область, 1999-2003 рр. Встановлена підвищена ймовірність виникнення самовільного викидню при проживанні в радіоактивно забруднених населених пунктах, але залежності ефекту від отриманої дози не виявлено

11. Ймовірність народження дитини з щілиною губи і/або піднебіння в залежності від накопиченої жінкою дози загального опромінення, Київська область, 1999-2003 рр.

12. Ймовірність народження дитини з вродженими вадами розвитку в залежності від накопиченої жінкою дози загального опромінення, Київська область, 1999-2003 рр.

13. Ймовірність виникнення самовільного викидню в залежності від дози на щитовидну залозу у жінок, які проживали в радіоактивно “чистих” населених пунктах Київської області, 1999-2003 рр. Ймовірність виникнення самовільного викидню підвищується при опроміненні щитовидної залози внаслідок аварії на ЧАЕС

14. Ймовірність народження дитини з вродженими вадами розвитку в залежності від дози опромінення щитовидної залози жінки 20 та більше сГр, Київська область, 1999-2003 рр.

15. Оцінка ризику самовільних викиднів серед жінок Київської області, накопичена доза загального опромінення яких була більше 5,0 мЗв Ймовірність виникнення самовільного викидню при проживанні в радіоактивно забруднених населених пунктах підвищується при наявності додаткових факторів ризику, які є керованими

16. Питома вага дітей, народжених жінками різних вікових груп, 2003 р., % Україна Київська область

17. Професійні шкідливості серед жінок, Україна % Жінки віком 20-39 років складають третю частину людей, які працюють в нічну зміну В Україні нараховують близько 140 професійних шкідливих факторів

18. Частота ендокринних хвороб в Україні підвищується Перше місце належить хворобам щитовидної залози - 44 % усіх розладів ендокринної системи

19. ЯКІСТЬ ХАРЧУВАННЯ !

20. Необхідно • створення мотивації до здорового способу життя; • посилення санітарно-освітньої роботи; • зменшення тиску професійних чинників; • відповідальне відношення до планування вагітності.

21. Дякую за увагу!