Ліна Костенко “Моя свобода завжди при мені”

1. Ліна Костенко“Моя свобода завжди при мені”

2. Ліна Костенко – це унікальне явище в українській літературі. І не тільки в українській, а й в європейській, світовій... Микола Жулинський

3. Народилася 19 березня 1930р. в м. Ржищеві на Київщині у родині вчителів.

4. Парк трипільської культури у м.Ржищеві

5. У цій школі викладали батьки Ліни Костенко

6. Коли Ліні було 6 років, сім’я переїхала до Києва

7. “Я виросла у Київській Венеції”

8. Мій перший вірш написаний в окопі, На тій сипкій від вибуху стіні, Коли згубило зорі в гороскопі Моє дитинство, вбите на війні.

9. 1948 рік

10. Життя п'янкий букет

11. “Ми ще студенти. Нам по двадцять літ. ………………………………………………………………………………………………………………………………….. Ще нас в житті чекало що завгодно…”

12. Тут юна Ліна зустріла своє перше кохання, поляка Яна-Єжи Пахльовського

13. Поїзд у Варшаву спогади навіяв…

14. Warszawa

15. Київ

16. Warszawa

17. Романс “Спогад” на вірші Ліни Костенко, музика В. Верменича, інтерпретація Наталки Криничанки Я люблю, коханий, Київ і Варшаву, Але батьківщина в кожного своя. Як тебе згадаю, забринить сльозами: “Co komu do tego, ze my tak kohamy!”

18. Єжи-Ян Пахльовський – польський письменник, літературознавець, • батько Оксани Пахльовської

19. 12 травня 1957 рокуЗ донькою Оксаною

20. Дипломною роботою була високо оцінена Всеволодом Івановим збірка поетеси-початківця «Проміння землі»:«Це дуже талановитий поет з великим майбутнім».

21. Перші три збірки Ліни Костенко«Проміння землі», «Вітрила», «Мандрівки серця» засвідчили, що в українській літературі заяскріла нова зірка, яка виділялася навіть на поетичному небосхилі шістдесятників – сузір’ї творчої талановитої української молоді сміливої, спраглої правди і свободи.

22. «…така свавiльна, вiльна, молода" Я вибрала долю собі сама…

23. Трощи, ламай, криши стереотипи!

24. КРЕДО Я не люблю нещасних. Я щаслива. Моя свобода завжди при мені. Я трохи звір. Я не люблю неволі. Я вирвуся, хоч лапу відгризу. А я не хочу пошепки. А я не хочу крізь грати.

25. Період духовної еміграції поетеси “Поезія була протистоянням. Була вірою в кінечність абсурду. І з самого початку... була бунтом. Бунтом особистості. Повстанням духу”. Оксана Пахльовська

26. “Заморозки” в Україні після короткочасної “відлиги”. 1965 Л.Костенко підписала лист-протест проти арештів української інтеліґенції. Була присутня на суді над М.Осадчимі М.Зваричевською у Львові. Під час суду над братами Горинями Л.Костенко кинула їм квіти. Разом з І.Драчем звернулася до редакції журналу „Жовтень“ (тепер „Дзвін“) і до львівських письменників з пропозицією виступити на захист заарештованих.

27. Звела їх доля наче в нагороду…

28. “Сімдесяті. В цей час на руках у мами – маленьке дитя, мій молодший брат Василько, який зіпнеться на ніжки і почне ходити і говорити в роки маминого літературного небуття. Це мужність мами як жінки – народити дитину в розгул чуми. Це правічний інстинкт роду - віра в перемогу життя і його неперервність.” Оксана Пахльовська

29. Василь Цвіркунов «Він був справжнім Мужчиною, Лицарем, чого не скажеш про багатьох сучасних чоловіків...»

30. 11 років В.Цвіркунов обіймав посаду директора Київської кіностудії імені О.Довженка Цей період називають розквітом українського кіно. Цвіркунов дав дозвіл на зйомки фільмів ”Тіні забутих предків” С. Параджанова, ”Камінний хрест” Л. Осики та ”Криниця для спраглих” Ю. Іллєнка та ін. Із 1987 року викладав у Київському театральному інституті.

31. Недумано, негадано забігла в глухомань, Де сосни пахнуть ладаном в кадильницях світань

32. Де вечір пахне м'ятою, аж холодно джмелю, а я тебе, а я тебе, а я тебе люблю.

33. Ловлю твоє проміння крізь музику беріз, люблю до оніміння, до стогону, до сліз…

34. Без коньяку й шампана і вже без вороття,я п'яна, п'яна, п'яна, на все своє життя…

35. Кінець 70-их стає датою тріумфу письменниці: виходять у світ поетична збірка «Над берегами вічної ріки» (1977) та роман у віршах «Маруся Чурай» (1979).

36. Ще у Спілці письменників…

37. “Зараз час обнадiйливий i цiкавий, але не мiй. Не для мене час, коли бути смiливим дозволено". Подарунок своїм читачам зробила Ліна Костенко у 1989 році «Вибраним».

38. У 1990 р. США відбувся світовий конгрес “Ліна Костенко – поет і мислитель”

39. Не хочу грати жодну із ролейу цьому сатанинському спектаклі.

40. У мертвій зоні Ми - атомнi заложники прогресу, Вже в нас нема нi лiсу, нi небес. Так i живем од стресу i до стресу, Абетку смертi маємо - АЕС.

41. Слава, визнання, популярність, велич – усе це дрібноквіття, по якому ступає Ліна Костенко, зберігаючи внутрішню мужність бути собою.

42. Чому програли ми? Явищем в український літературі став роман «Берестечко» (1999), написаний у формі сповіді гетьмана Б. Хмельницького після страшної поразки у бою під Берестечком.

43. Ото воно і йдеться до руїни. Отак ми загрузаємо в убозтво. Є боротьба за долю України, Все інше - то велике мискоборство.

44. Ліна Костенко – лауреат Міжнародної літературно-мистецької премії імені Олени Теліги (2000 рік) “Я не та хороша, гармонійна людина, що пише ямбом, а я та, що не витримала”.

45. Символ безумовної справжності

46. «Ліна Костенко сама дозує свою публічність. Це стиль її життя. Не маємо права втручатися у цю її самотність. В. Яворівський

47. Двоє великих українців

48. Дуже відома Незнайомка Красива літня жінка з царською поставою і дуже природна, з якою треба говорити щиро.

49. Ліна Костенко з внучкою Ярославою. 1999р.

50. Оксана Пахльовська, письменник, культуролог, професор Римського університету «Ла-Сап’єнца», зав.кафедри україністики на Факультеті літератури і філософії, доктор філологічних наук, перекладач і дослідник італійської, іспанської, провансальської літератур