150 likes | 416 Views
Василь Симоненко. На світі безліч таких, як я. Та я, їй – богу, один. В. Симоненко. Тут колиска поета. Народився Василь Симоненко у селі Біївці Лубенського району на Полтавщині в селянській родині. Виховувався без батька. Дитинство і юність припали на воєнні та післявоєнні роки.
E N D
Василь Симоненко На світі безліч таких, як я. Та я, їй – богу, один. В. Симоненко
Тут колиска поета • Народився Василь Симоненко у селі Біївці Лубенського району на Полтавщині в селянській родині. • Виховувався без батька. • Дитинство і юність припали на воєнні та післявоєнні роки.
Ганна Федорівна з сином Васильком • В мене була лиш мати • Та був ще сивий дід. — • Нікому не мовив «тату» • І вірив, що так і слід. В. Симоненко – Народився мій Вася 8 січня 1935 року о 9 годині ранку, – розповідала жінка. – І стала я для нього і за батька, і за матір. Усе ж інше було, як і в людей. Жили важко. Є шматок хліба – добре. Нема – горе... Ганна Федорівна
Долає життєві труднощі • 9 км пішки добирався до Тарандинцівської середньої школи, яку, зрештою, закінчив з золотою медаллю; • навчання на факультеті журналістики Київського університету; • з 1957 був співробітником газет «Молодь Черкащини», «Черкаська правда», власкором «Робітничої газети».
Перша збірка поезій «Тиша і грім» з'явилася у 1962 році й одразу стала подією у літературно-мистецькому житті України.
Його творчість непідвладна часу Найвідоміші твори: збірки поезій «Тиша і грім», «Лебеді материнства»; казки «Цар Плаксій і Лоскотон», «Подорож в країну Навпаки»; збірка оповідань і новел «Вино з троянд».
Черкащина – друга батьківщина сонцесяйного лірика
Музей В. Симоненка у м. Черкаси • 5 січня 1998 року у приміщенні редакції газети "Черкаський край", в тій кімнаті, де Симоненко колись працював, будучи студентом-практикантом, відкрито музей, що став філіалом Черкаського краєзнавчого. Тут зберігаються речі, якими користувався молодий поет: коректорський стіл, настільна лампа, книжкова шафа з його книгами, на вішалці - плащ і капелюх. Здається, власник їх на хвилинку вийшов. На стінах - фотографії: малий хлопчик, юнак, ось Василь разом з друзями-студентами на Тарасовій горі, ось в колі сім'ї...
Музей В. Симоненка у м. Черкаси
Поети не вмирають, вони ідуть життям своїми творами • І в цій когорті - • Василь Симоненко.
Пам’ятник Симоненку у Черкасах « Двадцять вісім – це дуже мало. Двадцять вісім – це наче й не жив. І поклали поета в хмари – І до хмари немає стежин.» А. Кравченко
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ • http://fij.com.ua • http://lib.ukrsd.com.ua • http://www.refine.org.ua • http:// www.pres-centr.ck.ua