Іван Франко Проблематика поеми «Мойсей»

1. Підготувала учениця 10-Бкласу СопільникІнна Іван ФранкоПроблематика поеми «Мойсей»

2. «Я син народу, щовгоруйде» Іван Франко (1856 - 1916)

3. Як "Мойсей" Мікеланджело - один з найвидатнішихтворівсвітовогомистецтва, так і однойменнапоема І.  Франка - унікальнеявище не лише в українській, а й світовійлітературі. 

5. Написаний у періодпіднесенняреволюційногоруху в Росії й в Україні "Мойсей" став визначноювіхою у творчостіКаменяра, розкривновігранійогопоетичногогенія, з великою силою засвідчивглибокувіру Франка у невичерпнісили народу, і світлемайбутнєсвоєївітчизни.

6. Поема "Мойсей" порушувалаважливіпроблеми, якими жило українськегромадянство в часиреволюційногопіднесення: зростаннясвідомості трудящих мас та їхісторична роль, відданеслужіннянародові, суспільна роль слова; мобілізуючезначеннясмерті героя; поступ народу. Твірпробуджував у народіморальнісили, політичнусвідомість, революційний дух.

7. Лебединою пiснею великого Iвана Франка, пройнятоювисокою патетикою почуттiв, сповненоюскладних i глибокихроздумiвпоета про долю свого народу, про роль пророка i вождя, про своєжиття i слово, посiяне в душах людей, стала поема "Мойсей".

8. Це ж про нас, про наш народ iУкраïну вiщує великий пророк. Вiн ставить перед нами болючiправдивiзапитання: Невжетобiлиш не судилось дiло. Що б виявило сил твоïх безмiрнiсть? Такими самими гiркими й правдивимибули слова Мойсея, коли вiн звертається до єврейського народу, щозневiрився у своïх силах. Цей великий пророк погрожує iплаче, ненавидитьiбезмiрно любить тих, хтовиганяєйогогеть. Одвiчнатрагедiя неприйняттяiнерозумiння народом свого вождя. I серцейогорветься вiд караючого грому проклять, моторошного жалю, вiд величезноï невимовноï любовiдо Iзраïлю.

9. Коли  Мойсей на митьвтрачаєвiру в правильнiстьсвоïхвчинкiв, настаєйого смерть  як вождя i Божа кара: нога Мойсея так i не ступить не землю Палестини, вiнтiлькипобачитьïïздалеку. Але смерть його пробудить тiвеликiсили, щодрiмали в душi народу. Втративши  пророка, люди вiдчуваютьстрашнедуховнесирiтство. Обiцянийнародовi край  - то не "скарбиземлi", а "скарби духу", якi з "нелюдiвлiнивих" створять  "людей героïв". I тепер з масинародноï, породженийïï духом,  з'являєтьсяновий вождь Єгошуа, який i поведе народ по цьому шляху. Так творив Франко могутнiй образ пророка. Народ постає в поемi як маса, як образ з  єдинимлицем (за виняткомАвiрона та Датана). Смерть вождя стає початком рухувперед.

10. Зневіра й хитання, роздуми і відчайМойсеянапередодні нового життя не можутьвтриматийогоостороньпереможногоруху, якогонікому не спинити, бо народ є творцемісторії. Саме тому народ і виступаєголовнимгероємтвору. ХочМойсей і залишивтабір, народ обирає з свого трудового середовища нового вождя Єгошуа, "князя конюхів", здатногопідвестимаси для переможного бою. Могутнімакордомнародноїреволюціїзавершуєпоему І. Франко: А Єгошуазичнокричить: "До походу! До зброї!"

11. У поемі ми бачимо пророка у різнихобставинах, якідопомагаютьбагатогранномурозкриттюйого образу. Ось він, впевнений у своїйсвятіймісії, говорить: «Так з низин тих, мрячних і лячних я хотівїхпідвести». А ось він у самотності та гіркотівіднерозуміння та відсутностіпідтримки тих, кому він так тяжко добуває свободу. Мойсейпостає перед нами не суворимвідлюдником, а надзвичайно доброю й милосердною людиною, головне багатствоякої — мудра голова, безкорисливалюбов до свого народу та щирімолитви. Я думаю, щосаме таким і повинен бути справжнійлідер, поводирнації. Тільки за ним народ можекрокувати до щасливогобуттяспокійно і впевнено, спираючись на його правду.

12. Письменниквибудував струнку концепціюсвогоставлення до народу, достойного пишатися «у красоті, свободі і здоров'ю», народу волелюбного, талановитого, у словіякогоіскриться і сила й м'якість, дотеп, і потуга, і все, чимможевгору дух піднятися народу, в пісніякогодзвенить краса і сила, «надій і втіхисвітлянаясмуга...». Недарма, Франка називаютьукраїнськимМойсеєм, якийсвоєжиттявіддавневтомнійборотьбі. Наполегливість - запорука успіху!