Transgraniczne ubezpieczenia zdrowotne w Europie – szanse i wyzwania

1. Transgraniczne ubezpieczenia zdrowotne w Europie – szanse i wyzwania Трансграничні медичні страхування в Європі – шанси та виклики International Science Conference The successes and defeats of health insurance on emerging markets in Central and Eastern European countries – looking for the right way 3-4 November 2011, Kiev dr Adam H. Pustelnik Wiceprzewodniczący Komisji Ubezpieczeń Zdrowotnych i Wypadkowych PIU Д-р Адам Пустельник Заступник голови комісії з медичного страхування та від наслідків нещасних випадків Польської страхової палати

2. O co idzie gra, czyli ile wydajemy na zdrowieПро що йдеться, або скільки видаємо на здоров’я Globalne wydatki na ochronę zdrowia osiągnęły na świecie według danych WHO w 2007 roku poziom 5 bilionów USD, co stanowi 10 procent światowego dochodu brutto. Polska wydaje obecnie (2011) na ochronę zdrowia około 100 miliardów złotych (ok. 33 miliardów USD) Liderem wydatków są USA, które ponoszą aż 42% globalnych wydatków na zdrowie. 10 krajów wydających najwięcej na zdrowie pokrywa łącznie 77% globalnychwydatków • Згідно даних ВОЗ, загальні видатки на охорону здоров’я в світі у 2007 році сягнули понад 5 більйонів USD, що становить понад 10% світового доходу-брутто. В наші дні (2011 р.) Польща видає на охорону здоров’я близько 100 млд.злотих, тобто майже 33 млд. USD. • Лідером видатків на охорону здоров’я є США, котрі здійснюють аж 42% світових видатків на охорону здоров’я. Десятка провідних країн світу загалом покриває 77% глобальних видатків на охорону здоров’я.

3. O co idzie gra, czyli ile wydajemy na zdrowieПро що йдеться, або скільки видаємо на здоров’я Видатки на охорону здоров’я країн-членів ВОЗ Source: To your health: diagnosing the state of healthcare and the global private medical industry, Sigma 2007, no 6, Swiss Re, s. 7

4. O co idzie gra, czyli ile wydajemy na zdrowieПро що йде гра, або скільки видаємо на охорону здоров”я Pomiędzy krajami rozwiniętymi istnieje duże zróżnicowanie w zakresie wielkości wydatków na zdrowie liczonego jako % ich PKB. Na świecie najwięcej wydają Stany Zjednoczone – aż 16,2% PKB w 2009 roku W Europie w 2009 roku najwięcej wydały Belgia oraz Francja – odpowiednio 11,8% i 11,7% PKB, a najmniej Rumunia – tylko 5,4%, Polska to 7,1%. Średnia dla wszystkich 27 krajów Unii wyniosła 8,3% PKB, czyli kraje członkowskie Unii Europejskiej wydały w roku 2010 na zdrowie 1,018 biliona EURO! Europejski ranking wydatków na mieszkańca otwiera Norwegia z prawie 4,3 tys. EUR PPP - Parytet Siły Nabywczej (ang. Purchasing Power Parity – PPP) Średnia dla Unii Europejskiej wynosi 2192 EUR PPP, Polska ma wydatki prawie 4-krotnie niższe, które wynoszą 1041EUR PPP • Між розвинутими країнами існує значна різниця щодо видатків на охорону здоров”я, розрахованих у відсотках до ВВП. Найбільша частка видатків у США – аж 16,2% у 2009 р. • У Європі у 2009 р. найбільше видали Бельгія та Франція – відповідно 11.8% та 11.7% , а найменше Румунія – лише 5,4%, Польща ж 7,1%. • Середній показник для усіх 27 країн-учасниць Євросоюзу становить 8,3% ВВП, а разом усі країни ЄС у 2010 р. видали на охорону здоров”я 1,018 більйона євро! • Європейське ранжування видатків на одного жителя відкриває Норвегія з майже 4,3 євро. • Середній показник для Європи становить 2192 євро. У Польщі видатки майже у 4 рази менші і становлять 1041 євро.

5. O co idzie gra, czyli ile wydajemy na zdrowieПро що йде гра, або скільки видаємо на охорону здоров’я Загальні видатки на охорону здоров”я на одного жителя в євро за 2008 рік Source: Health at glance 2010, s.105

6. O co idzie gra, czyli ile wydajemy na zdrowieПро що йде гра, або скільки видаємо на охорону здоров’я Призначення видатків на охорону здоров”я в ЄС у 2008 р. Лікування в лікарні Амбулаторне лікування довготривале лікування Медпродукти, в т.ч.ліки Інші послуги Source: Opracowanie własne na podstawie Health at glance 2010 s. 109

7. Aktualnie obowiązujące regulacje prawne (UE) Діюче законодавство (ЄС) • В Трактаті про Європейський Союз сказано, “Системи охорони здоров”я в ЄС виконують функції фінансового та соціального забезпечення, ведучи до підвищення якості та збільшення тривалості життя громадян”. • Системи охорони здоров”я повинні реалізовувати основні цінності співтовариства: • загальне забезпечення здоров”я (ang. universalcoverage); • солідарність фінансування (ang. solidarity in financing); • однаковість доступу (ang. equity in access); • високу якість медичної допомоги (ang. high-qualityhealthcare). • Traktat o Unii Europejskiej (najwyższy rangą dokument europejski) mówi, że: „Systemy ochrony zdrowia pełnią w UE funkcję zabezpieczenia socjalnego i finansowego, prowadząc do wzrostu jakości i długości życia obywateli” • Systemy ochrony zdrowia powinny realizować podstawowe wartości wspólnoty: • powszechne zabezpieczenie zdrowotne (ang. universal coverage); • solidaryzm finansowania (ang. solidarity in financing); • równość dostępu (ang. equity in access); • wysoką jakość opieki medycznej (ang. high-quality health care).

8. Aktualnie obowiązujące regulacje prawne (UE)Діюче законодавство (ЄС) • Третя страхова директива з 1992 року (ang. Third Non-Life Insurance Directive): • це перше рамкове регулювання, яка стосується функціонування медичних страхувань в об”єднаній Європі; • засада FoS – свобода надання послуг -(ang. Freedom of Services)означає, що кожна страхова компанія, головний офіс якої знаходиться на території ЄС, має право пропонувати свої продукти в інших країнах Союзу після реєстрації в місцевому органі нагляді (в Польщі це Комісія фінансового нагляду). Такі компанії підлягають нагляду країни, з котрої вони походять, тобто, наприклад, британські страхові компанії контролюються англійською FSA, а німецькі – німецькою Baffin. • Trzecia dyrektywa ubezpieczeniowa (ang. Third Non-Life Insurance Directive) z roku 1992 • Jest to pierwsza ramowa regulacja, która odnosi się do funkcjonowania ubezpieczeń zdrowotnych w zjednoczonej Europie. • Zasada FoS (ang. Freedom of Services) oznacza, że każdy zakład ubezpieczeń posiadający siedzibę na terytorium UE ma prawo oferowania swych produktów w innych krajach Unii, po wypełnieniu obowiązku notyfikacyjnego wobec lokalnego nadzoru (w Polsce KNF). Zakład taki podlega kontroli nadzoru kraju pochodzenia, czyli na przykład zakłady brytyjskie oferujące usługi w oparciu o przedmiotową zasadę w Polsce podlegają FSA, a niemieckie – Baffin.

9. Aktualnie obowiązujące regulacje prawne (UE)Діюче законодавство (ЄС) • Зрозуміло, що це зумовило відкриття локальних ринків, які раніше протекційно захищалися, також і в галузі недержавних медичних страхувань (ang. PrivateHealthInsurance – PHI). • “Недержавні медичні страхування – це страхування, договори з яких укладаються добровільно фізичними особами або роботодавцями від їх імені, і оплачуються з власних (приватних) джерел”. Source: Mossialos i Thomson w PrivateHealth Insurance in the European Union, LSE Health and Social Care 2009 • To oczywiście spowodowało konieczność otwarcia rynków lokalnych (wcześniej często protekcyjnie chronionych) na konkurencję także w obszarze prywatnych ubezpieczeń zdrowotnych (ang. Private Health Insurance – PHI) • „Prywatne ubezpieczenia zdrowotne są to ubezpieczenia zawierane dobrowolnie przez osoby fizyczne lub pracodawców w ich imieniu, opłacane ze środków prywatnych.” Source: Mossialos i Thomson w Private Health Insurance in the European Union, LSE Health and Social Care 2009

10. Rodzajeprywatnych ubezpieczeń zdrowotnych Види недержавних медичних страхувань

11. Transgraniczne ubezpieczenia zdrowotne – stan aktualnyТрансграничні медичні страхування – сьогоднішня ситуація Polski NFZ (Narodowy Fundusz Zdrowia) dysponujący środkami publicznymi, w 2010 roku wydał167 zgódnawyjazd i leczenie zagranicą, odmówił 17 osobom. Wartość tych usług to 12,3 mln złotych (4 mln Euro) Prawościśleokreślawymogi, któremusząbyćspełnione, aby NFZ zgodziłsięnaleczeniepozagranicami – brak możliwości przeprowadzenia leczenia w Polsce lub rzadziej zbyt długi czas oczekiwania.Przepisyzobowiązują NFZ do zwrotuchoremutakżekosztówdojazduorazwyżywienia i zakwaterowania w miejscukuracji. • Національний фонд здоров”я Польщі, розпоряджаючись державними коштами, у 2010 році видав 167 дозволів на виїзд за рубежі Польщі і лікування, відмовлено 17 особам. Вартість таких послуг становить 12,3 млн. злотих (4 млн. євро). • Законодавство чітко визначає вимоги, яких треба дотримуватись, щоб Національний фонд здоров”я погодився на лікування за рубежем: відсутність можливості здійснити лікування в Польщі або зрідка – занадто довгий час очікування на лікування. Норми зобов”язують також Національний фонд здоров”я повернути хворому витрати на дорогу, харчування та проживання у місці лікування.

12. Transgraniczne ubezpieczenia zdrowotne – stan aktualnyТрансграничні медичні страхування – сьогоднішня ситуація Tylko kilka komercyjnych notyfikowanych (FoS) zakładów ubezpieczeń oferuje, bardzo ograniczoną możliwość wykonywania zabiegów planowych poza granicami Polski (wartość tych usług nie przekracza 1 mln złotych). W krajach Unii Europejskiej, gdzie dobrze rozwinięte są prywatne ubezpieczenia zdrowotne, skala zjawiska jest większa. Szacuje się (dane ubezpieczycieli i płatników publicznych), że wartość usług transgranicznych przekroczyła w 2010 roku 1 mld Euro (z 1018 mld Euro wydanych na zdrowie) W powyższych szacunkach nie uwzględnia się kosztów leczenia w oparciu o kartę EKUZ (Europejska Karta Ubezpieczenia Zdrowotnego), dotyczących przypadków nagłych, związanych najczęściej z krótkimi wyjazdami turystycznymi • Лише невелика кількість польських медичних установ пропонує дуже обмежену можливість виконання планових заходів поза межами Польщі, причому вартість таких послуг не перевищує 1 млн. злотих. • В країнах Євросоюзу, де добре розвинуті недержавні медичні страхування, масштаби такого явища значно більші. За оцінками страховиків та публічних платників, вартість трансграничних медичних послуг у 2010 році перевищила 1 млд. євро (1018 млд. євро, виданих на охорону здоров”я). • У вищенаведених розрахунках не врахована вартість лікування на підставі карти ЄКМС (Європейська карта медичного страхування), котра стосується невідкладних випадків, найчастіше пов”язаних з туристичними поїздками,

13. Najbliższa przyszłość, czyli pacjenci bez granicНайближче майбутнє, або пацієнти без границь W 2013 roku wejdzie w życie dyrektywa dotycząca korzystania z usług medycznych w Unii Europejskiej, zwanej przez media dyrektywą „ pacjenci bez granic” lub „medycznym Schengen”. Dyrektywa ma przede wszystkim ułatwić Europejczykom równy dostęp do opieki zdrowotnej zarówno publicznej, jak i prywatnej na terenie innego państwa UE, ustalając przejrzyste zasady zwrotu kosztów. Jest skierowana szczególnie do osób z rzadkimi chorobami, którzy mają kłopot ze specjalistyczną opieką w swoim kraju zamieszkania. • З 2013 року вступить в силу директива про медичні послуги, яку в засобах масової інформації називають “пацієнти без границь” або медичним Шенгеном”. • На підставі цієї директиви європейцям на території іншої держави Євросоюзу в першу чергу буде полегшений однаковий доступ до охорони здоров”я як за державний, так і за недержавний рахунок. Директива встановлює прозорі засади відшкодування коштів. • В першу чергу вона спрямована на осіб з рідкісними хворобами, які мають проблеми зі спеціалізованою допомогою в країні постійного проживання.

14. Najbliższa przyszłość, czyli pacjenci bez granicНайближче майбутнє, або пацієнти без границь Dyrektywa przewiduje zwrot kosztów leczenia do poziomu gwarantowanego w kraju zamieszkania, a jeśli kwota za usługę medyczną jest niższa, zwrot faktycznie poniesionych kosztów. Jeśli leczenie jest droższe, to różnicę musi pokryć pacjent z własnej kieszeni. Zmiana w porównaniu z obecnie obowiązującymi przepisami unijnymi polega na tym, że pacjent nie będzie musiał udowadniać konieczności skorzystania z usługi medycznej za granicą (na przykład z powodu zbyt długich kolejek osób oczekujących na zabieg w swoim kraju). • Директива передбачає відшкодування витрат на лікування до рівня, гарантованого в країні постійного проживання, а якщо вартість медичних послуг є нижчою, то повернення фактично витрачених коштів. Якщо ж лікування є дорожчим, то різницю пацієнт повинен покрити сам з власної кишені. • Порівняно з діючими євросоюзівськими нормами зміни полягають у тому, що пацієнт не буде змушений підтверджувати необхідності користатися з медичної послуги за рубежем (наприклад, з приводу значних черг осіб, які очікують на лікування в своїй країні).

15. Najbliższa przyszłość, czyli pacjenci bez granicНайближче майбутнє, або пацієнти без границь Jednak wcześniejsza zgoda NFZ (i jego europejskich odpowiedników) będzie wymagana w przypadku leczenia szpitalnego. Każda inna forma leczenia nie będzie wymagała wcześniejszej autoryzacji NFZ, pod warunkiem, że jest ona objęta tak zwanym koszykiem świadczeń gwarantowanych. Nowa dyrektywa gwarantuje więc te same prawa wszystkim obywatelem państw Unii Europejskiej. Inne korzyści dla pacjentów płynące z postanowień dyrektywy to wzajemne uznawanie recept. Mają być tak napisane, by każdy farmaceuta w UE mógł je odczytać i wydać odpowiedni lek. Ale, tak jak w przypadku leczenia, za leki najpierw zapłaci pacjent, a dopiero potem dostanie zwrot w wysokości gwarantowanej jego bazowym ubezpieczeniem w kraju. • Проте попередня згода Національного фонду здоров”я та його європейських відповідників буде вимагатися у випадку лікування у лікарні. Кожна інша форма лікування не буде вимагати попередньої згоди Національного фонду здоров”я при умові, що вона передбачена так званим “кошиком гарантованих послуг”. Нова директива гарантує переважно однакові права усім громадянам країн Європейського Союзу. • Інші зручності, які витікають з цієї директиви для пацієнтів – це взаємне визнання рецептів. Вони повинні бути написані так, щоб кожен фармацевт в ЄС міг їх прочитати і видати відповідні ліки. Але так само, як і у випадку лікування, за ліки спочатку заплатить пацієнт, який лише потім отримає повернення їх вартості в межах суми, гарантованої його базовим страхуванням в країні постійного проживання.

16. PodsumowanieПідсумки Mimo wzniosłych zapisów w Traktacie o Unii Europejskiej dotyczących swobody przepływu ludzi i kapitału, w obszarze ochrony zdrowia wspólny, jednolity rynek po prostu nie istnieje! Być może jego zalążkiem (oczywiście w ograniczonym, ambulatoryjnym zakresie) będzie funkcjonująca od 2013 dyrektywa dotycząca korzystania z usług medycznych w Unii Europejskiej. Transgraniczne ubezpieczenia zdrowotne mają aktualnie marginalne znaczenie • Незважаючи на серйозні норми Трактату Євросоюзу щодо свободи переміщення людей та капіталів в галузі охорони здоров”я спільний, єдиний ринок в цій галузі просто не існує! • Можливо, що його зародком в обмеженому, амбулаторному обсязі буде директива стосовно використання медичних послуг,котра вступить в дію з 2013 року. • Трансграничні медичні страхування мають невелике значення, але є актуальними.

17. Podsumowanie Підсумки Warunkiem koniecznym ich rozwoju jest upowszechnienie prywatnych ubezpieczeń zdrowotnych (PHI) Warto pamiętać, że to czy w danym kraju w ogóle istnieją i jak funkcjonują dobrowolne, prywatne ubezpieczenia zdrowotne, zależy wyłącznie od kształtu publicznego systemu bazowego. To rozwiązania przyjęte w tym obszarze tworzą przestrzeń dla PHI lub wykluczają ich funkcjonowanie. • Необхідною умовою їх розвитку є подальший розвиток недержавних медичних страхувань. • Необхідно враховувати, що те, чи в даній країні на загал існують і функціонують добровільні недержавні медичні страхування, винятково залежить від форми базової публічної системи. Вирішення в цій галузі утворюють простір для недержавних медичних страхувань або виключають їх.

18. PodsumowanieПідсумки Główne bariery i szanse rozwoju: Odmiennie zorganizowane systemy ochrony zdrowia w poszczególnych krajach UE (np. system holenderski i duński) Różnice w regulacjach prawnych dotyczących uprawnień, odpowiedzialności lekarzy, szpitali… Różnice cen usług medycznych, brak jednolitej, porównywalnej metody wyceny Nierównomierny dostęp do nowych technologii medycznych, w tym do specjalistycznych innowacyjnych terapii w przypadku rzadkich schorzeń • Головні перешкоди та шанси розвитку: • різна організація систем охорони здоров”я в окремих країнах ЄС (наприклад, системи голандська і данська); • різниця в юридичних нормах стосовно прав лікарів, лікарень… • різниця в цінах на медичні послуги, відсутність єдиного порівняльного методу оцінки; • нерівномірний доступ до нових медичних технологій, в тому числі до спеціалізованої інноваційної терапії при рідкісних хворобах.

19. PodsumowanieПідсумки Główne bariery i szanse rozwoju: Różnice w systemach refundacji leków Nadmierny (wzrastający w czasach kryzysu) protekcjonizm niektórych krajów Unii, oparty zresztą o regulacje Trzeciej Dyrektywy Ubezpieczeniowej (artykuł 54.1 dyrektywy daje nadzorom finansowym krajów członkowskich prawo wprowadzenia szczególnych ograniczeń - wprowadzenia dodatkowych regulacji - w uzasadnionym interesie społecznym). Bariery językowe i kulturowe (religijne) Brak systemów wyrównywania ryzyka i szkodowości związanych z przepływem pacjentów i kosztów ich leczenia w ramach UE • Головні бар”єри та шанси розвитку: • різниця в системах відшкодування вартості ліків; • надмірний протекціонізм окремих країн ЄС, котрий збільшується в періоди криз (хоч він базується на Третій директиві, ст.54.1, котра дає право органам нагляду країн-членів ЄС запроваджувати спеціальні обмеження та додаткові регулювання, обгрунтовані суспільним інтересом); • мовні та культурні (релігійні) перешкоди; • відсутність систем вирівнювання ризиків та збитковості, пов”язаних з перетіканням пацієнтів і коштів їх лікування в рамках ЄС.

20. Dziękuję za uwagę i proszę o pytania…Дякую за увагу і прошу задавати запитання… Невидима рука ринку…