300 likes | 537 Views
СТАНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТОК ФІЛОСОФСЬКОЇ ДУМКИ В УКРАЇНІ. Кандидат філософських наук, викладач Голуб Є.С. План. Характерні риси українського світогляду. Становлення філософської думки в Україні. Філософсько-гуманістична думка в Україні (ХV – ХVІІ ст.). Острозький культурно-освітній осередок.
E N D
СТАНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТОК ФІЛОСОФСЬКОЇ ДУМКИ В УКРАЇНІ Кандидат філософських наук, викладач Голуб Є.С
План Характерні риси українського світогляду. Становлення філософської думки в Україні. Філософсько-гуманістична думка в Україні (ХV – ХVІІ ст.). Острозький культурно-освітній осередок. Філософія Просвітництва у Києво-Могилянській академії. Антропологічна спрямованість філософської думки Г.С. Сковороди. Філософські погляди українського романтизму ХІХ ст. “Академічна” філософська думка в Україні ХІХ – початку ХХ ст. Основні філософські та суспільно-політичні погляди українських письменників та публіцистів IІ половини ХІХ – початку ХХ ст. Філософська думка в українській діаспорі.
1. Характерні риси українського світогляду
На основі особливостей розвитку вітчизняної філософської думки виділяють такі етапи:
2. Становлення філософської думки в Україні
3. Філософсько-гуманістична думка в Україні (ХV - ХVІІ ст.) Юрій Дрогобич (бл. 1450-1494) – мислитель-гуманіст. Одна з найвідоміших праць - “Прогностична оцінка поточного 1483 р.”
Павло Русин (бл. 1470-1517) – один із засновників гуманістичної культури в Україні.
Станіслав Оріховський-Роксолан (1513-1566) – український і польський гуманіст, філософ, історик.
4. Острозький культурно-освітній осередок (1576-1636)
ОсновніфілософськіідеїпредставниківОстрозькоїколегіїОсновніфілософськіідеїпредставниківОстрозькоїколегії
5. Філософія Просвітництва у Києво-Могилянській академії
ОсновніФілософськіІдеїПрофесорівКиєво-МогилянськоїакадеміїОсновніФілософськіІдеїПрофесорівКиєво-Могилянськоїакадемії
6. Антропологічна спрямованість філософської думки Г.С. Сковороди (1722-1794)
7. Філософські погляди українського романтизму ХІХ ст.
8. “Академічна” філософська думка в Україні ХІХ – початку ХХ ст. Памфіл Данилович Юркевич (1827-1874) – мислитель-філософ, один із теоретиків “філософіїсерця” (кордоцентризму).
Олексій Микитович Гіляров(1855-1938) – філософ.
Петро ІвановичЛіницький (1839-1906) – філософ, представникдуховно-академічноїфілософії.
9. Основніфілософські та суспільно-політичні погляди українськихписьменників та публіцистівІІполовиниХІХ – початку ХХ ст. Михайло Петрович Драгоманов (1841-1895) – філософ, історик, літератор.
Іван Якович Франко (1856-1916) – письменник, філософ, громадськийдіяч. Соціалістичний лад – це вільна федерація общин, організована за принципом широкого самоуправління
Леся Українка (Лариса Петрівна Косач-Квітка (1871-1913)) – поетеса, драматург, прозаїк, публіцист, засновник української естетики.
Михайло Сергійович Грушевський (1866-1934) – історик, громадсько-політичний і державний діяч.
Володимир Іванович Вернадський (1863-1945) – мислитель-енциклопедист, творець вчення про ноосферу. Був філософом у науці і вченим у філософії.
10. Філософська думка в українській діаспорі Володимир Кирилович Винниченко (1880-1951) – письменник, публіцист, автор етико-філософської теорії конкордизму.
В’ячеслав Казимирович Липинський (1882-1931) – мислитель, історик, соціолог.
Дмитро Іванович Донцов (1883-1973) – філософ, ідеолог українського націоналізму.
Олександр Юліанович Кульчицький (Олександр Шуміло фон Кульчицький) (1895-1980) – філософ, автор численних праць зі світоглядної, гносеологічної та психологічної проблематики.
Проблемно-пошуковізапитанняівправиПроблемно-пошуковізапитанняівправи На ґрунті ознайомлення з науковою спадщино. М. Грушевського зробіть висновок про взаємозв’язок філософії та історичної науки. Методом осягнення людської сутності, за О. Кульчицьким, є персоналізм. Поясніть це твердження. Чи згодні ви з В. Липинським, що кожний народ мусить пройти період монархії? Чому? Хто, на вашу думку, творить історію – народ чи видатні особистості? Чи можлива, на вашу думку, “Світовафедерация збратаного людства”, про яку мріяв В. Винниченко? Знайдіть спільні риси філософських поглядів Г. Сковороди і П.Юркевича.