Необхідність медичного страхування в Україні

1. Необхідність медичного страхування в Україні

2. Необхідність страхової медицини в Україні

3. Стан здоров’я населення України станом на кінець 2009 року Джерело: Доповідь Міністра охорони здоров’я на Національній раді при Президентові України 13 січня 2010 року

4. Частка основних факторів, що впливають на здоров’я населення Налагодження безпосередньо системи охорони здоров’я лише в незначній мірі може покращити загальний стан здоров’я в країні. Проте розширення інфраструктурних меж системи охорони здоров’я (в тому числі програм, що спонукають до здорового способу життя) можуть суттєво вплинути на загальний стан здоров’я нації. Джерело: Поліщук М.Є. Лікуймо Україну! – Тернопіль: ТДМУ, 2009.

5. Основні причини смертності в Україні 13% життя - частина життя громадян України, за якої загальний стан здоров’я є гіршим ніж у нормальному стані. У Польщі цей показник складає 8%, а у Словенії та Чеській Республіці – 9%

6. Соціальний фактор слабкого розвитку медичного страхування в Україні Низька поінформованість населення про переваги та недоліки медичного страхування як джерела фінансування системи охорони здоров’я: Особи з неповною середньою освітою Громадяни, які отримали вищу освіту Джерело: результати досліджень Київського міжнародного інституту соціологічних досліджень (КМІС) та Асоціації психіатрів України.

7. Соціальний фактор слабкого розвитку медичного страхування в Україні Низька поінформованість населення про переваги та недоліки медичного страхування як джерела фінансування системи охорони здоров’я: • Серед людей віком від 18 до 29 років страхову модель обирають 34%, а серед представників старших вікових груп — 9%. W@W 35% • Кількість прихильників страхової моделі збільшується за умов просування зі сходу на захід України (за страхову модель виступає 20% у Східному регіоні і понад 35% у Західному). 20% Джерело: результати досліджень Київського міжнародного інституту соціологічних досліджень (КМІС) та Асоціації психіатрів України.

8. Сценарій середнього рівня народжуваності в Україні (вікові групи) Джерело: дані по населенню ООН, http://esa.un оrg/unрр/

9. 3 класичні моделі фінансового забезпечення охорони здоров’я

10. Моделі фінансування охорони здоров’я у різних країнах світу Джерело: Головнина Н. В. Экономические модели национальных систем здравоохранения

11. Особливості функціонування моделі охорони здоров’я «Бісмарка» • Організація і фінансування системи охорони здоров’я базується на традиційних принципах соціальної солідарності, децентралізації та саморегуляції: • роль центрального уряду обмежена розробкою законодавчої бази, в рамках якої відбувається надання медичних послуг • основні виконавчі функції належать адміністраціям окремих земель • Федеральному міністерству охорони підпорядковані органи наукової експертизи • на місцевому рівні існують загальні місцеві лікарняні каси (Allgemeine Ortskrankenkassen), лікарняні каси компаній (Betriebskrankenkassen) та спеціальні каси для окремих професійних груп населення (моряків, фермерів, шахтарів та інших). Покупці медичної допомоги (лікарняні каси) і надавачі послуг відділені один від одного. Тарифи на послуги встановлюються в процесі переговорів, що проходять між основними учасниками системи надання послуг. Джерело: М. Карі, У. Маттіла, В. Рудий. Досвід країн Європи у фінансуванні галузі охорони здоров’я. Уроки для України

12. Особливості функціонування моделі охорони здоров’я «Бісмарка» • Системою обов’язкового медичного страхування охоплює біля 88% населення (з них 13% - добровільно). • працівники, що мають річний дохід нижче певного встановленого рівня повинні обов’язково бути учасниками системи. • ті, чий дохід перевищує встановлений поріг, можуть добровільно бути членами системи обов’язкового страхуванням або застрахуватись в одній із 45 приватних страхових компаній. • безробітні повністю застраховані державою, а державні службовці застраховані через свого роботодавцями. • непрацюючі члени сім’ї є застрахованими через того члена сім’ї, який працює. Програма фінансується за рахунок внесків працівників та роботодавців. Приблизно 60% фінансування надходить від обов’язкових або добровільних внесків, 21% - від загальних податків, 7% - за рахунок приватного страхування, а решта 12% покриваються прямими платежами з боку пацієнтів. Джерело: М. Карі, У. Маттіла, В. Рудий. Досвід країн Європи у фінансуванні галузі охорони здоров’я. Уроки для України

13. Недоліки функціонування моделі охорони здоров’я «Бісмарка» • Відсутність рівного доступу до медичної допомоги для різних соціальних груп та адміністративних територій; • Тенденція до невиправданого зростання вартості медичної допомоги; • Недостатній контроль за діяльністю персоналу; • Зневага інтересами пацієнтів, що входять до груп високого ризику, тривало знаходяться в стаціонарі або залишилися поза системою соціального страхування (5–10 % населення); • Слабка увага довгостроковому плануванню; • Низький пріоритет суспільних заходів охорони здоров'я, профілактичної медицини і санітарної освіти; • Високі адміністративні витрати (особливо на обробку інформації і фінансові розрахунки) Джерело: М. Карі, У. Маттіла, В. Рудий. Досвід країн Європи у фінансуванні галузі охорони здоров’я. Уроки для України

14. Детермінанти реформи медичної галузі (за умови ринкової моделі) • Вдосконалення системи стимулів які здатні посилити продуктивну конкуренцію; • Універсальна система страхування, яка гарантує економічну ефективність; • Доступність інформації, яка б забезпечила споживача можливістю оптимального вибору; • Найбільш широке залучення інновацій, яке гарантує динамізм системи охорони здоров’я. Джерело: Портэр Майкл Э. Конкуренция, обновленное и расширенное издание: Пер. с англ. –М.-2010

15. Використання фінансових ресурсів у вітчизняній медичній галузі 90% - витрати на оплату заробітної плати лікарям та комунальні платежі За умов досить нераціонального розподілу коштів у медичній галузі, вітчизняні лікарі отримують заробітну плату в 70 разів меншу, ніж американські, та в 30 разів меншу ніж італійські колеги. Порівняльний відрив заробітної плати із країнами-сусідами теж суттєвий: 7-кратне перевищення у російських лікарів та 5-кратне – у білоруських. 10% - витрати на лікування хворих

16. Ефективність використання коштів, які виділяються для медичної галузі Будь-яка з моделей фінансування медичної галузі не дасть очікуваних позитивних результатів через невідповідність функціонування системи охорони здоров’я світовій практиці та сучасним соціально-економічним реаліям.

17. ФИНАНСИРОВАНИЕ МЕДИЦИНСКОЙ ОТРАСЛИ Ефективність використання коштів, які виділяються для медичної галузі Джерело: Доповідь Міністра охорони здоров’я на Національній раді при Президентові України 2008 року

18. ФИНАНСИРОВАНИЕ МЕДИЦИНСКОЙ ОТРАСЛИ Ймовірний сценарій фінансового забезпечення медичної галузі в разі впровадження ОМС Державний бюджет (max збереження на рівні 50% від бюджету 2010 р.) ОМС (5% доходів фізичних осіб) Кошти лікарняних кас (меценатство, благодійні внески) ДМС Інше фінансування (меценатство, благодійні внески) 2 млн. грн. 760 млн. грн. 21 млрд. грн. 15 млрд. грн. 60 млн. грн. Об’єм фінансування згідно сценарія 36,822 млрд. Реальна потреба у фінансуванні 56 млрд. грн.

19. ФИНАНСИРОВАНИЕ МЕДИЦИНСКОЙ ОТРАСЛИ Впровадження ОМС “… обов’язкове медичне страхування може бути запроваджене за умови підйому економіки країни, політичної волі керівництва держави та обов’язкового реформування медичної галузі шляхом структурної перебудови та зміни системи фінансування. За інших умов, скільки б коштів ми не вливали в медичну галузь, вони будуть марними.” Джерело: Доповідь Міністра охорони здоров’я на Національній раді при Президентові України від 13.01.2010 року

20. ФИНАНСИРОВАНИЕ МЕДИЦИНСКОЙ ОТРАСЛИ Проблема ефективності фінансування медичної галузі

21. Джерело: Доповідь Міністра охорони здоров’я на Національній раді при Президентові України від 13.01.2010 року

22. Державне медичне забезпечення (Фонд) Добровільне медичне страхування Бюджетно-страхова модель фінансування ОМС згідно законопроекту за поданням Т.Д. Бахтєєвої Інші форми фінансування ОЗ Державні бюджети Обов’язкове соціальне медичне страхування (Фонд мед. страхування) Забезпечення закладів охорони здоров’я Забезпечення закладів охорони здоров’я Закупівля медичних послуг Закупівля медичних послуг 1 Застраховані Замовлення послуг Договір страхування Заклади ОЗ (будь-яка форма власності) Надання послуг Закупівля медичних послуг 2 Страхові внески по ДМС • Страхові внески • нарахування ФОП • фіксований страховий тариф • відрахування з факт. зар. плати • сплати за рахунок бюджетів Страхувальники (держава, роботодавці, юр. та фіз. особи)

23. Проблемні сторони бюджетно-страхової моделі фінансування ОМС згідно законопроекту за поданням Т.Д. Бахтєєвої Методи (потоки) фінансування надання медичних послуг Основне забезпечення галузі ОЗ фінансується державою, що обмежує можливості гнучкої реакції на зміни, які виникатимуть у внутрішньому та зовнішньому середовищі • Кошторисно-постатейне фінансування • Цільове фінансування • Подушне фінансування • Глобальний бюджет (фіксований річний бюджет) • Пряма оплата за надану послугу • Реімбурсація • Співоплата Розпорошеність потоків фінансування формує значний ризик тінізації цих потоків

24. ФИНАНСИРОВАНИЕ МЕДИЦИНСКОЙ ОТРАСЛИ Модель медичного страхування згідно концепції затвердженої ЛСОУ

25. Модель ОМС згідно концепції затвердженої ЛСОУ Оплата за фактом надання медичних послуг ЛПЗ ІІ і ІІІ рівня Поліклініки, лікарні, аптеки МСБУ Лікарняний лист, чек на оплату медичних послуг або медикаментів … 1 2 3 30 Договір надання медичних послуг Учасники ринку Обмежена кількість з жорсткими критеріями “ входу ” та контролю учасника Первинний рівень – сімейні лікарі Договір страхування Фінансування Страхувальники: Роботодавці, Державні соціальні фонди Бюджет Застраховані (все населення України)

26. ФИНАНСИРОВАНИЕ МЕДИЦИНСКОЙ ОТРАСЛИ Заходи по впровадженню ОМС згідно концепції затвердженої ЛСОУ • Підготовчий етап (протягом 2 років) • персоніфікація населення • розробка та затвердження стандартів лікування, переліку медичних послуг та їх вартості • реструктуризація державних і комунальних установ охорони здоров’я • прийняття Закону України “ Про обов’язкове медичне страхування • Перехідний етап (протягом 1 року) • укладання договорів ОМС • збереження без змін системи фінансування наступних установ охорони здоров’я: станцій першої невідкладної допомоги, дитячих поліклінік, пологових будинків тощо • збереження часткового фінансування за рахунок державних і місцевих бюджетів постійні витрат установ охорони здоров’я ІІ та ІІІ рівнів • встановлення нульової ставки податку на прибуток, яка оплачується страховиками по ОМС • Етап повноцінного функціонування ОМС (протягом 1 року) • одночасне припинення фінансування системи охорони здоров’я за рахунок держави, окрім спеціалізованих установ • введення нових розмірів страхових платежів з урахування розширеного страхового покриття

27. ФИНАНСИРОВАНИЕ МЕДИЦИНСКОЙ ОТРАСЛИ Проблема ефективності функціонування медичної галузі Будь-яка з моделей фінансування медичної галузі не дасть очікуваних позитивних результатів через невідповідність функціонування системи охорони здоров’я сучасним соціально-економічним реаліям та світовій практиці. Тому є необхідність вжиття першочергових заходів • Створення стандартів і протоколів надання медичних послуг • Забезпечення відкритості інформації для користувачів послуг з метою збереження принципу “вільноговибору” пацієнтом • Проведення ліцензування лікарів • Контроль за оплатою наданих послуг відповідно до їх якості і кількості згідно сформованих стандартів

28. Держава і ДМС як джерело фінансування медичної галузі ДМС не використовується державою як додатковий вагомий канал для збільшення фінансування медичної галузі. Сьогодні частка ДМС в загальному об’ємі бюджетного фінансування системи охорони здоров’я України складає 1,9%,в той час як в європейських країнах вона коливається від 5%до20%. На ринку добровільного медичного страхування в 2009 році страховиками було зібрано понад 760 млн. грн. страхових платежів. Джерело: інтернет-журнал про страхування “Форіншурер”. - http://forinsurer.com/stat/

29. Стан ДМС в Україні та концентрація ринку 1. ДМС – єдина фактично діюча форма медичного страхування в Україні, яка не є доповненням до обов’язкового медичного страхування (за умови відсутності останнього). 2. Частка ДМС в загальному об’ємі бюджетного фінансування системи охорони здоров’я України складає 1,9%, в той час як у європейських країнах вона коливається від 5% до 20%. 3. Сьогодні добровільним медичним страхуванням в Україні активно займається незначна кількість страховиків, що визначає структуру його концентрації. Хоча порівняння 2008 і 2009 років свідчить про несуттєве покращення ситуації в 2009 році.

30. Стан добровільного медичного страхування в Україні 5. ДМС за обсягом зібраних страхових премій займає не більше 4% загального страхового ринку. Цей показник є достатньо незначним зважаючи на об’єм ризику – рівень виплат в межах 73%, що визначає суттєву потребу даного виду страхування у населення. Джерело: дані Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг (www.dfp.gov.ua)

31. Оподаткування і ДМС як джерело фінансування медичної галузі Оподаткування страхових компаній, учасників ринку ДМС, на загальних для страховиків підставах не стимулює останніх займатися цим видом, зважаючи на значну його ресурсоємність та високий рівень виплат (високі витрати пов’язані із соціальною значимістю виду та його функціональною специфікою). 1. Ввести особливі умови оподаткування страховиків по платежах з ДМС. Оподаткування затрат (не віднесення їх до валових витрат) роботодавців на ДМС не стимулює їх до розвитку програм медичного страхування на підприємствах (як приклад, застосування податкових пільг для підприємств, які використовують послуги страхування “ life” своїх співробітників привело до суттєвого нарощування обсягів “лайфового” сектору страхового ринку України 2008 році). 2. Віднесення коштів по страхування працівників з ДМС до валових витрат. Держава не стимулює громадян до захисту власного здоров’я за допомогою податкових преференцій. 3. Надати право податкового кредиту для громадян-страхувальників з ДМС.

32. Організаційна та інформаційна структура обслуговування з ДМС • 6. Значна ресурсоємність ДМС відфільтровує нестабільні та “слабкі” СК через: • необхідність серйозної фахової підготовки кадрів та; • потребу у формуванні відповідної інфраструктури для належного обслуговування клієнтів; • розробку і тривале введення в систему нового спеціалізованого програмного забезпечення, яке дозволяє вести облік десятків тисяч звернень хворих в тиждень.

33. Наші клієнти • Сьогодні клієнтами СТ «Іллічівське» з ДМС є 53 тисячі жителів України, серед них: • працівники ММК ім. Ілліча; • працівники «ВАТ «Київенерго»; • жителі Києва, Львова, Симферополя, Ужгорода, Хмельницького; • працівники Маріупольского порту; • жителі м. Маріуполь і Донецька обл.; • працівники ЗАТ «Бориспільській автозавод»; • працівники ВАТ«НОРД»; • працівники ТОВ«МАРШ»; • працівники ВАТ «Уманьферммаш» і інші підприємства м.Умань, жителі м.Умань.

34. Врегульовано СТ “Іллічівське” по ДМС В 2009 році компанія врегулювала більше 125 тисячстрахових випадків по ДМС на суму 26, 61 млн грн., тобто здійснила більше 10 тисячоплачених страхових виплат в місяць За шість місяців 2010 року компанія врегулювала більше 86 тисяч страхових випадків, загальна сума виплат склала 15,1 млн грн.

35. Високоспеціалізована медична допомога • Особлива увага приділяється направленню застрахованих осіб на лікування в спеціалізовані клініки, медичні центри і Інститути системи АМН України. • В 2009 році в них надані надані високоспеціалізовані послуги 325 застрахованим особам, а саме: • Ендопротезування; • Стентування судин; • Складні нейрохірургічні операції, включаючи оперативне втручання з використанням ендоскопічної техніки; • Складне офтальмологічне втручання; • Оперативне втручання сітчатки. • В першому півріччі 2010 року високоспеціалізовану допомогу отримали 210 клієнтів компанії.

36. Запроваждення процесного підходу • Пропрацювавши 5 років в сфері ДМС, компанія узагальнила основні принципи роботи: • При врегулюванні страхового випадку – всі сумніви тільки на користь клієнта. • Здійснення страхової виплати протягом 5 робочих днів. • Скорочена кількість візитів клієнта при врегулюванні випадку: • 1-й візит – оформлення заяви і передача документів; • 2-й візит – страхова виплата (при перерахуванні суми виплати на картковий рахунок лише один візит клієнта в компанію). • Надійні партнери: функції, делеговані асистансу відносно роботи з клієнтами, виконуються так само виважено і коректно,так ніби вони виконувались працівниками компанії, тому що ми сповідуємо одні й ті ж цінності. • Відповідність страхових виплат договорам страхування. • Скарги, побажання і пропозиції клієнтів – наше керівництво до покращення роботи.

37. Бізнес-процес врегулювання страхового випадку

38. Медичне страхування в Україні і кризові явища на ринку

39. Динаміка основних показників страхового ринку України (2000-09 рр.)

40. Негативні зміни економічного становища в країні під час кризи

41. Основні загрози для страхового ринку

42. Динаміка премій та виплат на ринку ДМС у 2005-2009 роках Джерело: звіт Держфінпослуг за 2009 р.

43. Зміни на ринку медичного страхування під час кризи “ Замороження “ грошових ресурсів СК в банках

44. БАНКИ «+» Рекомендації банку МАКРОРИНОК Оцінка банком – визнання гарноїрепутації СК КОРПОРАТИВНІ КЛІЄНТИ «+» Якісні послуги Збільшення доходів Підвищення ролі СК на ринку Збільшення конкурентних переваг ПЕРЕСТРАХОВИКИ «+» Покращення умов співпраці: - збільшення лімітів; - зменшення кількості винятків - розвиток облігаторного перстрахування; - покращенні тарифи тощо СТРАХОВИК «+» - Ріст ВД - Зменшення ВВ - Покращення платоспроможності - Підвищення рівня задоволення потреб клієнтатощо Збільшення доходів, ріст і диференціація страхового портфеля Покращення умов страхування завдяки зниженню тарифів, зменшенню витрат на ведення справ КОНКУРЕНТИ Аналітичний метод врегулювання ситуації ринку страхування під час кризи Навіть незначний вплив на одну зі складових процесного кола ринку страхування ланцюговою реакцією впливає на подальшу динаміку взаємозв’язків на ринку.

45. “ Точки впливу ” на мікроринок ДМС під час кризи 1. Проведення усестороннього аналізу діяльності компанії 2. Формування на основі «Діаграми Каору Ісікави» групи антикризового менеджменту 3. Щотижневий та щомісячний моніторинг згідно криза-менеджменту 4. Проведення політики нарощування портфелю ДМС за найбільшими клієнтами зі збереженням їх лояльності до компанії, шляхом оптимізації виплат 5. Проведення покращень у процесі автоматизації 6. Регулярний, пильний контроль за всіма процесами в компанії 7. Періодична індексація цін (ведення норми в договори страхування про щоквартальний перегляд страхових платежів) 8. Перехід із «оригінальних» дорогих медикаментів на аналогові «генерики» 9. Мотивація медичного персоналу.

46. Гришан Юрий Петрович • - Кандидат економічних наук; • - Доцент кафедристрахування КНЕУ ім. В.Гетьмана; • - Член коллегіїнаціональної ради зпитань охорони здоров’я при ПрезидентовіУкраїни; • -Заступник генерального директора зістрахування ММК ім. Ілліча; • Директор ВАТ «Страхове товариство «Іллічівське», ТДВ «Страхова компанія «Іллічівська» • Кїев, вул.Саксаганського, 38-б • Тел: +38 (044) 207 01 70, 207 01 72 • E-mail: y.gryshan@illichivska.com.ua

47. ВАТ «СТ «Іллічівське» входить в групу страхових компаній «Іллічівська» • Рік заснування – 1997. • Контрольний пакет акцій належить ЗАТ «Ілліч-Сталь». • СТ «Іллічівське» маєліцензії на 16 видівдобровільногострахуванняі • 9 видівобов’язковогострахування. • ВАТ «СТ «Іллічівське» є членом: • ЛігистраховихорганізаційУкраїни • Моторно-транспортного страхового бюро України • Українськогосільскогосподарського Страхового пулу • Українського Ядерного Страхового пулу • Будівельного Страхового пулу України • Екологічного Страхового пулу.