( Розстріли і знищення євреїв на Рівненщині та Волині у 1941-1944 рр.)

1. Міністерство освіти і науки, молоді та спорту УкраїниВідділ освіти Сарненської районної державної адміністрації ДовжанськаЗОШ І-ІІ ступенів ГОЛОКОСТ у західнійУкраїні ( Розстріли і знищення євреїв на Рівненщині та Волині у 1941-1944 рр.) Довге – 2013р.

2. Початок війни. Зростання антиєврейських настроїв • НападфашистськоїНімеччини на СРСР супроводжувавсяшвидкоюпоразкоюрадянськихвійськ. Вже 25 червня 1941 р. вони залишилиЛуцьк, 28 червня – Рівне. На початку липня того ж року Волинська та Рівненськаобластібулиокупованінімецько-фашистськимизагарбниками. • В умовахбезвладдя, коли на місцяхще не булавстановленанімецькаокупаційнаадміністрація, євреї стали об’єктомагресіїмісцевогонаселення. Цьому, очевидно, сприялиантиєврейськінастрої, якістрімкозростали на Волиніпочинаючиздругоїполовини 1930-х рр.

3. Винищування євреїв • Пограбуваннявідбулися в багатьохмісцях компактного проживанняєвреїв – у містечках Березно, Дубровиці, Людвиполі, Сарнах, Степані та ін. У час погромів, якіпройшли на початку липня 1941 р., загинулочималоєвреїв. Зокрема, у містечку Тучин, селах Ланівці та Гориньград Перший вбито по 60 євреїв]. Особливою жорстокістювідрізнявся погром у м. Крем’янець. Тут загинули 100 осіб]. Десятки євреївпостраждали в селах. Нечисленнеєврейськенаселення, що проживало в них, виявилося в особливо невигідномустановищі. Середсіл, де вбито євреїв, – Любязь, Певно, Олика та ін.

4. Самооборона В окремихнаселених пунктах, як, наприклад, у Рокитно, Луцьку, Серниках євреїутворилигруписамооборони. Так, у Троянівці, п’ятнадцятьомєвреямвдалосярозігнатичисленнуюрбупогромників.

5. Подекуди участь у погромах брали йсолдатиайнзацгруп СС. З огляду на те, що вони відбувалисяпоблизу фронту й справляли деморалізуючийвплив на військових, наприкінцілипня 1941 р. командуваннягрупиармій “Південь” оприлюднилорозпорядження, яким категорично заборонило участь військових у таких акціях. Припиненнюхвиліпогромів (кінецьлипня 1941 р.) сприялойвстановленнянімецькоївлади в окупованихмісцевостях (внаказінімецько-фашистськихокупантіввід 11 липня 1941 р., якийпоширювався в ЗахіднійВолині, зокрема, у м. Корець, стверджувалося: “Підзагрозоюрозстрілузабороняютьсяграбункиіграбежі” ). Водночас у деякихмістахнімецько-фашистськіокупанти провели масовівбивстваєвреїв. В окремихвипадкахїхстрачували як відплату за смерть німецькихвояків (напр., у с. Озютичі за смерть німецькогольотчика вбито 80 євреїв).

6. Закатовані • Протягомостанніхднівчервня – 5 липня 1941 р. у ВолинськійіРівненській областях розстрілянотисячієвреїв. Середзакатованих – євреї Дубно, Клевані, Млинова, Турійська, Тучина, Устилуга, Червоноармійська, іншихсілімістечок. Найчисельнішихвтрат у перші ж днінімецько-фашистськоїокупаціїзазналиобщиниЛуцька (де 30 червня та 2 липня 1941 р. розстріляно 1460 євреїв), Володимир-ВолинськогоіКлевані (відповідно 150 і 170 осіб).

7. Акції масового знищення євреїв • Протягомліта 1941 р. акціїмасовогознищенняєвреїввідбулися в багатьохмісцевостях. Лише в липні на Рівненщині вбито понадтисячучоловік (серед них 400 євреївРівного, якихрозстріляно 9 липня 1941 р. на околиці міста8). Протягомсерпня в областізагинулощепонад 3,5 тис. чоловік. Серед них – 957 євреїв Острога (4 серпня 1941 р.), 575 євреїв Дубно (22 серпня), 460 костопільчан (16 серпня), 450 мешканців Здолбунова (7 серпня). В той же час – у серпні 1941 р. – у Волинськійобластінімецько-фашистськіокупантистратилищеблизько 3 тисячєвреїв.

8. Наймасовіша акція Наймасовішаакція“остаточного розв”язанняєврейськогопитання” 1941 року в ЗахіднійВолинівідбулася 7-8 листопада. Жертвами нацистів стали євреїРівного. Неподалікміста, в урочищіСосонки, німецько-фашистськізлочинцірозстріляли 17,5 тис. євреїв. Разом зпідрозділамифашистськоїармії участь у розстрілахєвреїв брали й члени українськоїполіції.

9. “Я, єврей…” Протягомлипня – осені 1941 р. окупаційнавлада видала низку розпоряджень, якимивсебічнорегламентованожиттяєвреїв. Зокрема, неодноразовооприлюднювалисянакази, згіднозякимиєвреївзобов’язалиноситиособливі знаки, яківиокремлювалиїхсередцивільногонаселення. Білупов’язкузсиньою (подекуди – голубою) зіркою Давида на лівійруціпримушеноноситивсіхєвреїв, починаючиз 14-річного віку. В окремихмісцевостяхцей знак замінено на жовті кола на руці та спині. Ухиленняєвреїввідносінняспеціальнихзнаківкаралося. Так, згіднозрозпорядженнямРівненськогогебітскомісара д-ра Беєравід 19 вересня 1941 р. відсутність знаку каралася штрафом у розмірі 1 тис. карбованців [10], у Мізочі (згідноз наказом місцевоїкомендатури) порушників карали смертю

10. Заборона життя Середобмежень, якірегламентувалижиттяєвреїв, – комендантськігодини. В багатьохмістахімістечкахєвреям заборонили виходити поза межієврейськихкварталів, в окремих, як, наприклад, у Дубровиці, – ходититротуарами. 5 жовтня 1941 р. у рейхскомісаріаті “Україна” євреям заборонено користуватисяпоштою, 15 жовтня того ж року – змінюватимісцепроживання.

11. Конфіскація майна євреїв • З листопада 1941 р. євреївпозбавляливласності. Зокрема, закривалися та конфісковувалисяїхніремісничімайстерніймагазини. В першійполовині 1942 р. в євреївконфіскованосільськогосподарськийінвентар, вози, домашню худобу та птицю; їм наказано здаватикольорові метали (зокрема – виробизбронзи, міді, цинку). На євреївнакладалисяконтрибуції, їхпрацюмасововикорис-товувалинапримусових роботах.

12. Юденрати В умовахфашистського “нового порядку” представницькими органами єврейськоїгромадськості стали юденрати, якіутворювалисяокупаційноювладою. Їхня реальна функціязводилася до виконаннярозпорядженьзагарбників. Зокрема – проведенняпереписуєврейськогонаселення, реєстраціяпрацездатних, забезпеченнявиконанняєвреямипримусовихробіттощо (в окремихмістах, напр., при юденратахдіяликомісії, яківідповідали за те, щобєвреї в час переселення в гетто залишалисвоїбудинкинеушкодженими та впорядкованими). До компетенціїюденратів входили такожзавдання, пов’язанізорганізацієюжиттєзабезпечення гетто. Юденратиочолювалиголови та їхні заступники. Ці посади займализдебільшоговідомісередєвреївгромадськідіячі. Так, юденрат у ЛуцькуочолювалиЙ.РойтманіА.Куперман, уРівному – М.Бергман іЯ.Сухарчук, у Ковелі – Б.Мороз іЙ.Сандлер, Володимирі-Волинському – С.Моргенштерн, Острозі – Я.Блюм, Рокитно – Й.Шульман

13. “ГЕТТО” • Восени 1941 – влітку 1942 рр. територія генерального округу “Волинь-Поділля” вкриласящільною мережею гетто. Вони створювалися в два етапи. Серед перших – восени – взимку 1941 р. – сформовані гетто в Луцьку (19 тис. чол.), Рівному (понад 5 тис. чол., з них 1182 дітейвіком до 14 років), Степані (за свідченнямочевидців, тут локалізовановіддвох до трьохтисячєвреїв). Гетто утворенотакож у Волидимирці, Дубно, Дубровиці, Людвиполі, Мізочі, Тучинііншихмістечкахі, навіть, деяких селах (напр., с. КиселінОзютичівськогорайону).

14. Розмноження гетто • Найінтенсивніше гетто утворювалисянавесні – влітку 1942 р. У цей час вони постали в Березно, Варковичах, Корці, Олександрії, Олиці та іншихнаселених пунктах. Найбільшимиз-поміж гетто, утворених в цей час на територіїколишньоїВолинськоїобласті, булиВолодимир-Волинське (19 тис. чол.) іКовельське (15 тис.); на територіїРівненщини – здолбуновівське (3 тис.) та гетто в НовійРафалівці (2 тис. осіб) .

15. Розмноження гетто • В окремихмістахВолиністворювалися по два гетто або ж гетто поділяли на двічастини. Їхняструктуризаціявідбувалася за фаховоюприналежністюєвреїв. Так, у Ковелі в новійчастинімістасконцентровано 8 тисячєвреїв-спеціалістів, якіпрацювали на підприємствах, що належали німцям. У другому ковельському гетто (утворене в квітні 1942 р.) сконцентрованотисячі “непотрібних” (тобто – непрацездатних): старики, діти, жінки.

16. Умови в гетто • Гетто створювалися в найбільшзанедбанихчастинахмістімістечок. Їхніневеликірозміри, мізернийжитловий фонд у них, призводили до катастрофічноїнестачіжитла та перенаселеностіпомешкань: у середньому на людину в гетто Волині припадало 1-2 м.

17. Поділ гетто • В іншихвипадках (як, напр., у Дубно) розмежуваннярайонів гетто “корисних” (членівюденратів, єврейськоїміліції), євреїв-фахівців – з одного боку, і “непотрібних” євреїв – з другого, відбувалося в результатівнутрішньогоподілу гетто на двічастини, якірозмежовуваввисокийпаркан. В частині гетто Волині (напр., у Костополі) “корисні” євреї та члени їхніхсімейселилисяззовнівздовж забору гетто чипоручізбрамами, що вели в них

18. Становище жебраків Доведенняжертв до становища жебраків, отже, – до голодноїсмерті, - булоскладовоюнацистськоїполі-тики“остаточного вирішен-няєврейськогопитання”.Власністьєвреїв (зокрема, будинки, майно, щозалишалосяв них) націона-лізовувалася. Приса-дибніділянкиподекудирозда-валисямісцевомунаселенню. Земля ж, яка належала євреям, передавалася у розпоряд-ження“віртшафтскоманд”. Одяг, щозалишався в оселяхєвреїв, сортувавсяіреалізовувався через мережу торгівлі

19. З організацією гетто нацистизакінчилиприготування до “остаточного розв”язанняєврейськогопитання”. Євреїв генерального округу “Волинь-Поділля” сконцентровано на локальному просторійізольовановідзовнішньогосвіту.

20. Презентацію підготувавзаступник директора з навчально-виховної роботи,вчитель української мови та літератури, інформатики С’єдін Ігор Михайлович Далі буде