Черкаси, 2012

1. Перша міська гімназія Асоційована школа ЮНЕСКО Г. С. Сковорода, загальна характеристика байкарської творчості. Особливості байок Сковороди. «Бджола та Шершень», «Собака і Вовк». Урок третій, презентація. Гафінова Л.В., відмінник освіти України Черкаси, 2012

2. ЗМІСТ • Байку як окремий жанр в українську літературу ввів Г.Сковорода. • Відомості про розвиток байки. • Жанр байки в Україні. • Схема ознак байки. • Загальна характеристика байок Сковороди Г. • Особливості байок Г. Сковороди. • Схема провідних проблем байки «Бджола і Шершень». • Схема аналізу будови байки «Бджола і Шершень». • Схема аналізу будови байки «Собака і Вовк». • Розкриття ідейно-тематичного змісту байки «Собака і Вовк». • Роль байок Г.Сковороди в історії української літератури. • Використана література.

3. «Байки Харківські» В українську літературу байку як окремий жанр увів Григорій Сковорода.

4. Подивімось у словник Байка (від баяти – розповідати, повідувати) – коротке алегоричне ліро-епічне прозове або оповідання, у якому в алегоричних образах звірів, птахів, рослин, речей передано й висміяно людські вади.

5. Відомості про розвиток байки • Основоположником літературної (авторської) байки вважають давньогрецького байкаря Езопа. • Віршову байку розвинув римлянин Федр. • Суттєво оновив жанр байки французький поет ХVII ст. Жан де Лафонтен. • В Україні жанр байки має давню й багату традицію.

6. Жанр байки в Україні • У XVII-XVIII ст. у шкільних риториках та поетиках було чимало байок, що мали навчальне призначення. • Використовували байки з метою «унаочнення» проповіді у своїх виступах Іоаникій Галятовський і Антоній Радивіловський. • Г. Сковорода уклав збірку «Басни Харьковскія». • Нові тенденції жанру запропонували у ХІХ ст. байкарі Л. Боровиковський, П. Гулак-Артемовський, Є. Гребінка, особливо Л.Глібов (з його творчістю пов'язують розквіт байки). • До байки звертались І. Франко, Б. Грінченко, а в ХХ ст. – В. Блакитний, С. Пилипенко, М. Годованець, П. Глазовий та ін.

7. Ознаки байки: • алегоричність; • сюжетність; • повчальність; • малий обсяг; • наявність двох композиційних частин – фабули (оповідної частини) та моралі (повчальної частини).

8. Подивімось у словник Алегорія (від грец. аllegoria: від allios – інакший, agoreo– говорю) – один із видів інакомовлення, вираження абстрактного об'єкта (поняття) через конкретний образ.

9. Загальна характеристика байок Г. Сковороди • Перша байка Сковороди – віршована («Басня Эзопова»). • Частину байок (15), що ввійшли до збірки «Байки Харківські», Григорій Савич написав у 1769-1774рр. «в лежащих около Харькова лесах, полях, садах, селах, деревнях і пчельниках». • У цихбайках(«Вітер і Філософ», «Брусок і Ніж», «Орел і Черепаха», «Сова і Дрозд», «Змія і Буфон» та ін.) «сила» складається з одного-двох афористичних речень. • Інші байки (теж 15) Г. Сковорода творив у селі Бабаях біля Харкова. У них сила велика за обсягом, наближається до філософського трактату («Бджола та Шершень», «Зозуля і Дрізд», «Олениця і Кабан», «Баба і Гончар»).

10. Особливості байок Г. Сковороди: • написані прозою; • композиційно складаються з двох частин: фабули (сюжету) та сили (так автор називає мораль байки); • у багатьох творах сила більша за фабулу і переростає у філософський трактат; • фабула здебільшого побудована на діалогах; • сюжети здебільшого оригінальні. Лише кілька байок написані на езопівські сюжети («Жайворонок»); • підносять дружбу, любов, розум і позитивні людські риси; • містять авторські афоризми, народні прислів'я і приказки.

11. Провідні проблеми байки «Бджола та Шершень»: • людина і суспільство; • смисл життя людини та її покликання; • праця і споживання.

12. Схема аналізу будови байки «Бджола та Шершень» • Фабульна частина твору побудована як діалог між Шершнем, який сміється над працелюбністю Бджоли, і Бджолою, яка отримує від праці задоволення. • У силі так витлумачено алегоричний зміст образів байки: «Шершень- се образ людей, котрі живуть кражідками чужого і народжені на те тільки, щоб їсти, пити і таке інше. А Бджола – се символ мудрої людини, яка у природженому ділі трудиться». • Мораль (сила) байки значно більша, ніж фабула. Вона нагадує трактат, у якому чимало фактів із життя, біблійних висловів, посилання на Цицерона, Епікура. • На підтвердження своєї думки Г. Сковорода наводить цікаві приклади, посилаючись на мисливську собаку, найвеселішу тоді, коли полює на зайця; на домашнього кота, який, вловивши мишу, не їсть її; нарешті, на замкнену в достатку бджолу, яка вмирає з нудьги, бо не може літати по квіткових луках. Отже, переконаний байкар, людина має жити відповідно до своєї природи, займатися «сродною» (природною) працею.

13. Схема аналізу будови байки «Собака і Вовк» Фабула байки дає змогу виокремити складники сюжету: • Експозиція:«У Тітира, пастуха, жили Левкон та Фірідам, два пси, у великій дружбі». • Зав'язка: «Вовк… став набиватися до них у друзі». • Кульмінація:«В одному лише не криюся, що маю хвіст лисячий, а погляд вовчий». • Розв'язка: «Голосом і волосом ти справді на нас схожий, але серце твоє далеко стоїть».

14. Розкриття ідейно-тематичного змісту байки «Собака і Вовк» • Г. Сковорода у цій байці звертається до теми дружби, товариських взаємин (ця тема зреалізована також у творах «Соловей», «Жайворонок і Дрізд»). • Возвеличення дружби як найбільшої духовної цінності становить ідею байки: «І рід, і багатство, і чин, і споріднення, і тілесні принади, і науки не спроможні утвердити дружбу. Лише серця, думками єдині, й однакова чесність людяних душ, що у двох чи трьох тілах живуть, - ось де справжня любов і єдність…» • Вовк мав «хвіст лисячий, а погляд вовчий». Собаки ж означили справжню сутність хижака: «Найбільше ж не подобається нам дзеркало душі твоєї – хитрий погляд твій, що скоса на баранця позирає, який онде ходить неподалік».

15. Роль байок Сковороди в історії української літератури Байки Г. Сковороди стали основою для творчості байкарів наступного періоду – Петра Гулака-Артемовського, Леоніда Боровиковського, Євгена Гребінки, П. Білецького-Носенка, Леоніда Глібова

16. Використана література О.М. Авраменко, Л.М. Скрипник. Книжка для вчителя. Українська література, 9 кл./Київ: «Грамота», 2010. – С. 74-84. О. Авраменко. Українська література. Хрестоматія для підготовки до зовнішнього незалежного оцінювання / Київ: «Грамота», 2009. – С. 29-30. О.М. Авраменко, Л.Т. Коваленко. Українська мова та література. Довідник 1700 завдань у тестовій формі. Частина І. / Київ:«Грамота», 2012. – С. 283-287. Гафінова Л.В. «Філософія серця» у творчості Г.С. Сковороди // Рідна школа: Шкільна рада при УККУ і Централя Опікунів: Cooper Station, New York, N.Y., грудень, 2003, № 12. – С. 9-12. Гафінова Л.В. Християнські морально-етичні ідеали Г. Сковороди. // Рідна школа: Шкільна рада при УККУ і Централя Опікунів: Cooper Station, New York, N.Y., травень, 2005, № 5. – С. 17-19. Дутко С. Григорій Сковорода. Філософська та байкарська спадщина. Урок у 9-му класі // Вивчаємо українську мову та літературу. – 2007. – №7. – С. 27-29. Сковорода Г. Байки Харківські. – К.: Прапор, 1990. Сковорода Г. Сад божественних пісень: Вибрані твори. – К., 1968. Сучасний словник літературознавчих термінів / Автор-уклад. М.Ф. Гетьманець. – Х.: Веста, 2003. – 160 с.