430 likes | 2.04k Views
Презентація до теми: “Україна в роки Першої світової війни. Початок української революції ”. Урок № 1 Тема : “Українські землі напередодні та початку Першої світової війни” Завдання:. вчити учнів порівнювати плани Антанти і Троїстого союзу щодо України;
E N D
Презентація до теми:“Україна в роки Першої світової війни. Початок української революції ”
Урок № 1 Тема : “Українські землі напередодні та початку Першої світової війни”Завдання: • вчити учнів порівнювати плани Антанти і Троїстого союзу щодо України; • охарактеризувати становище українців під владою Російської та Австро-Угорської імперій; • аналізувати ставлення громадських політичних діячів Наддніпрянської України до війни; • удосконалювати вміння учнів працювати з картою та історичним документом.
Завдання: Показати українські землі та назвати держави до яких вони входили
Логічний ланцюжокПодії, які призвели до початку Першої світової війни Загострення протиріч між провідними країнами світу Загострення протиріч між провідними країнами світу Загарбання нових територій Створення воєнно- політичних блоків Гонка озброєнь Вбивство в Сараєві Ерцгерцога Франца Фердинанда
Заснування Головної української ради та Союзу визволення України у Львові в серпні 1914 року
Кость Левицький – президент Загальної української ради
Урок № 2Воєнні дії на території України в 1914 році Завдання: • пояснити, які події Першої світової війни відбувалися на українських землях у 1914 році; • визначити особливості російської окупаційної політики в Галичині та на Буковині; • аналізувати аргументацію критиків російської окупаційної політики в Західній Україні; • розвивати вміння працювати з історичною картою і складати характеристику історичного явища за наведеними критеріями.
Завдання: З якою метою його було створено? Ліворуч унизу автор розмістив надпис “Друга вітчизняна війна». Що він мав на увазі? Яка війна в Росії вважалася Першою вітчизняною? Російський плакат початку війни
Галицька битва Воєнні дії розпочалися бойовими операціями в Галичині. • У Галицькій битві 18 серпня — 11 вересня 1914р. брали участь: 700 тис. російських понад 830 тис. австро-угорських вояків. • На початку битви росіяни в прикордонних боях зупинили просування австро-угорців. Після цього третя та восьма російські армії під командуванням генералів М. Рузського та О. Брусилова розгорнули наступ на Львів та Галич. Наслідки: • 21 серпня було взято Львів • 22 серпня - Галича. • Було оточено і блоковано фортецю Перемишль і вийшли до річки Віслока. У результаті Галицької битви росіяни оволоділи Східною Галичиною, Північною Буковиною та вийшли на Карпатські перевали. Втрати австро-угорської армії вбитими, пораненими полоненими становили 400 тис., російської — близько 230 тис. осіб. Плани німецького командування утримати Східний фронт силами Однієї Австро-Угорщини провалилися
Завдання: Користуючись картою та статистичними даними висловіть свою думку, в чому трагізм цієї битви?
Бойовий шлях Українських Січових Стрільців (УСС) На основі даних таблиці охарактеризуйте участь УСС у бойових діях на початку війни
Урок № 3Воєнні дії в 1915-1917 рокахЗавдання: • пояснити, як розгорталися події Першої світової війни на українських землях у цей період; • охарактеризувати участь у бойових діях Українських січових стрільців у 1916 — на початку 1917 р.; • визначити особливості російської окупаційної політики, здійснюваної на західноукраїнських землях у цей час; • розвивати вміння критично аналізувати історичні факти і працювати з історичною картою
Завдання: Коли розпочався Горлицький прорив? Куди був направлений головний удар німецького і австро-угорського командування? Покажіть лінію на якій завершився відступ російської армії. Робота з картою
Воєнні дії на українських землях навесні—восени 1915 р. Німецьке й австро-угорське командування, плануючи розгромити Росію, навесні 1915р. перекинуло із Західного на Східний фронт значні військові сили. Головний удар повинен був відбутися в Галичині. З0 квітня 1915 р. в районі міст Горлице та Громник німецько-австрійська армія розпочала масову артилерійську підготовку, яка тривала майже добу, а після цього перейшла в наступ. У результаті Горлицького прориву російські армії, не витримавши натиску ворога й потерпаючи від нестачі озброєння і боєприпасів, відступили. • Протягом травня 1915 р. вони залишили Перемишль і відступили за Дністер; • у червні втратили Львів, а на кінець місяця — більшу частину Галичини; • у жовтні 1915 р. відступ російської армії завершився на лінії Чернівці—Тернопіль—Дубно—Пінськ—Барановичі—Двінськ—Рига. Наслідки: Австро-німецьке командування не змогло досягти своєї мети й вивести Росію з війни, однак завдало їй відчутних утрат. Російськаармія втратила: • 150 тис. убитими; • 700 тис. пораненими; • 900 тис. полоненими. Водночас вона залишила Північну Буковину, Східну Галичину, Підляшшя, Холмщину, Берестейщину й Західну Волинь. Відступаючи російська армія дотримувалася тактики «спаленої землі» — мости, будівлі, залізниці руйнувалися. На Схід вивозилися матеріальні й культурні цінності. Найцінніші експонати за розпорядженням російської адміністрації було вивезено з Наукового товариства імені Шевченка та Народного дому у Львові. Значна кількість населення вимушена була залишити свої оселі. Так, лише в Київському комітеті допомоги біженцям у 1915 р. було зареєстровано 12 тис. біженців із Галичини...
Логічний ланцюжокВоєнні дії на території України в 1915-1916 роках 2 травня-23 червня 1915р. – Горлицький прорив 1915р. Березень - взяття Перемишля 1915 р. квітень – Контрнаступ німецько- австрійських військ У Галичині 1915 р. – битва легіону УСС на горі Маківка 1916 р. весна – Брусиловський прорив 1916 р. – битва легіону УСС на горі Лисоня Весна-літо 1916 р. – Контрнаступ німецьких військ
Створивши істотну перевагу над противником, командуючий Південно-Західним фронтом генерал О. Брусилов 4 червня 1916 р. здійснив одночасний прорив лінії фронту у чотирьох місцях. Фронт було прорвано на відстані понад 70 км, в глибину - на 25-35 км. Мовою джерела «Проти військ Брусилова по всьому фронту тягнулися три укріплені смуги на відстані 3-5 км одна від одної. Кожна смуга складалася не менше, ніж з трьох ліній окопів на відстані 150-300 кроків. У глибоких окопах ходили не пригинаючись.Укріплені смуги були обплетені колючим дротом. Перед фронтом сітка з дроту складалася з двох десятків кілків. На найбільш небезпечних ділянках до дроту був підключений струм високої напруги. Смуги містили також замасковані міни, кулеметні гнізда та запасні позиції для легких гармат». Книга для чтения по истории СССР. Пособие для учащихся. - М., 1979. - С. 162. 1. Опишіть свої враження від прочитаного уривку. 2. Що, на вашу думку, спонукало солдат брати участь у війні? 3. Чиї інтереси захищали російські, українські та австро-угорські солдати
Усна історія 3 листа солдата Андрія Рубеля: «Я живий і здоровий, але що пережив, того йописати не можна. 3 19-20 травня наші війська пішли в наступ від Луцька до Ковеля, маючи намір прорвати фронт. Що робилося, волосся ставало дибки, і сам, як в огні, нічого не відчуваєш. Ряди наші змішалися з вогнем і землею і 23 травня, коли ми з вигуками "ура" добігали до ворожих окопів, то я тільки пам'ятаю, що кулі і снаряди свистіли і ревли, а люди падали навкруги. Але скільки там було солдатів: на місце забитих і поранених все нові й нові підбігали, і також падали, розривалися на шматки і в повітрі літали руки, ноги, голови, в моїх очах все уявлялося в кривавому світлі... Люба сестричка, яка це огидна справа - війна... На передовій вже під вечір батареї ще сильніше почали бити і все перехресним вогнем. Але били не тілько по нас, а помітно було, що й у відступаючих лавах вибухали їх же снаряди. Але те вже не раз було, щоб власна батарея й по своїх попадала з нерозуміння розташування лінії навідниками. Й тільки ми зайняли ворожі окопи, як раптом команда відступати. Тоді то нас зовсім розбили, пропали наші зусилля і люди дарма». Усна історія Степової України. - Запоріжжя, 2008. - С. 415. Завдання: Прокоментуйте лист солдата Андрія Рубеля з фронту. Які почуття викликає у вас розповідь солдата? На передовій
Легіон Українських січових стрільців (УСС) Легіон Українських січових стрільців був створений патріотами Галичини з метою боротьби за незалежність України від Російської імперії. Легіон УСС воював у складі австрійської армії і двічі складав військову присягу: на вірність імперії і Україні. «Усуси» розглядали себе як перший підрозділ української армії, котра формуватиметься у ході війни з Російською імперією.
Перша світова війна маларуйнівний вплив на економіку України. Була паралізована зовнішня торгівля. Зменшились посівні площі, на 200 млн пудів, у порівнянні з 1913 роком, знизився валовий збір зерна, почалися перебої з продовольством.Зменшився обсяг промислового виробництва на 30-50 % . Негативно вплинула на господарство нестача кваліфікованої робочої сили.У ході Першої світової війни Російська та Австро-Угорська імперії опинились у стані гострої економічної та соціально-політичної кризи, а національно-визвольний рух поневолених народів призвів до розпаду могутніх імперій.
Урок № 4 Початок української революціїЗавдання: • охарактеризувати події, які започаткували революцію в Наддніпрянській Україні; • пояснити, як було створено Українську Центральну Раду; • визначити особливості складу Центральної Ради та її політичної програми; • охарактеризувати загальноросійські політичні партії, які розгорнули боротьбу за вплив на населення на початку революції; • розвивати вміння визначати причинно-наслідкові зв'язки між подіями.
1.Поміркуйте, чому встолиці не вистачало хліба. 2. Яким, на вашу думку, було становище з продовольством в провінції? Чому ви так вважаєте? 3. Поясніть, чому в черзі за хлібом стояли жінки, діти та люди похилого віку. Черга біля продуктового магазину
Результати Лютневої революції Повалення самодержавного ладу Двовладдя Легальна діяльність Політичних партій Тимчасовий уряд та його місцеві органи Ради робітничих і солдатських депутатів
Логічний ланцюжок Початок української революції Лютнева демократична революція 1917 р. у Росії (повалення самодержавства, зречення царя Миколи II, створення , Тимчасового уряду) Піднесення українського національно-визвбльного руху Формування національних органів влади: (створення 4 (17) березня 1917 р. Української Центральної Ради (УЦР), на чолі з М. Грушевським)
Особа в історії Грушевський Михайло (1866-1934). Громадсько-політичний і державний діяч, історик, організатор української науки. Народився у м. Холмі, навчався на історико-філологічному факультеті Київського університету. У 28-річному віці очолив кафедру історії Львівського університету. Був одним з керівників Товариства українських поступовців.
Утворення Центральної Ради 3 березня 1917 року
Особа в історії Винниченко Володимир (1880-1951). Політичний і громадський діяч, письменник. Народився у Єлісаветграді (тепер - Кіровоград). Навчався на юридичному факультеті Київського університету. За соціал-демократичну пропаганду був заарештований і виключений з університету. З 1903 р. - на професійній революційній роботі. Один з лідерів української революції, перший голова Генерального секретаріату, у 1918-1919 рр. - голова Директорії УНР.
МОВОЮ ДОКУМЕНТІВ Склад Української Центральної Ради (серпень 1917 р.)
Урок № 5І та ІІ Універсали Центральної РадиЗавдання: • визначити умови прийняття, основні положення та історичне значення Першого універсалі УЦР; • пояснити, як утворився Генеральний Секретаріат — перший уряд автономної України; • охарактеризувати Другий універсал УЦР та його наслідки,- порівняти «Статут вищого управління України» та «Тимчасову інструкцію Генеральному Секретаріатові Тимчасового уряду на Україні»; • розвивати вміння учнів працювати з історичними документами . Виховний аспект уроку реалізується на підставі формування в учнів уявлення про самовіддану боротьбу українських громадсько-політичних діячів за права свого народу.
Етапи боротьби за автономію України Український національний конгрес: — доручення Центральній Раді вимагати від Тимчасового уряду автономії України ІІ Всеукраїнський військовий з’їзд: - зібрання делегатів на Софіївському майдані з вимогами визнання автономії України; - Схвалено і проголошено І Універсал Центральної Ради
Склад першого Генерального секретаріату: генеральний писар - П. Христюк; генеральний секретар фінансів - X. Барановський; генеральний секретар міжнаціональних справ - С Єфремов; генеральний секретар військових справ - С. Петлюра; Перший склад Генерального секретаріату. Сидять: І. Стешенко, X. Барановський, В. Винниченко, С. Єфремов, С. Петлюра. Стоять: П. Христюк, М. Стасюк, Б. Мартос. В колі - портрет В. Садовського |
ІІ Універсал ЦР Завдання: Познайомившись з даними таблиці дайте оцінку ІІ Універсалу ЦР