Борис Леонідович Пастернак (1890- 1960)

1. Борис Леонідович Пастернак (1890- 1960) Підготував учень ІІ курсу фізико-математичного класу Ніжинського обласного педагогічного ліцею Масючок Катерина, Матраєв Максим, Мішаков Руслан

2. Дитячі роки Народився 10 лютого 1890 року в Москві. Батьки Бориса Пастернака — одеськієвреї. Батько — відомий художник, академікПетербурзькоїакадеміїмистецтвЛеонідЙосипович Пастернак, мати — піаністкаРозаліяІзидорівна Пастернак — переїхали з Одеси до Петербурга 1889 року. Дитячі роки минули в атмосферімистецтвайлітератури, зустрічей з видатнимитворчимиособистостями. У помешканніПастернаківвлаштовувалисядомашніконцерти, в яких брали участь музиканти, письменникий художники, серед яких бувалиОлександрСкрябін, Лев Толстой, СергійРахманінов, Василь Полєнов, ІсаакЛевітан, Валентин Серов. У 1903—1909 роках займавсямузикою, підкерівництвомвизначнихавторитетів, вивчавтеоріюкомпозиції.

3. Навчання 1909 року вступив на історико-філологічний факультет Московськогоуніверситету. 1912 року студіювавфілософію в Марбурзькомууніверситеті (Німеччина). 1913 року Пастернак залишивзаняттяфілософієюізосередився на літературнійпраці. Приєднався до футуристичногоугрупування «Центрифуга». В цей час вийшлидрукомпершійогопоетичнізбірки: «Близнюк у хмарах» (1914), «Поверх бар'єрів» (1917).

4. Зріла творчість Батьки Пастернака 1921 року за особистимклопотаннямАнатоліяЛуначарськогозалишаютьрадянськуРосію. У 1920-ті роки у Бориса Пастернака почавсяперіодзрілоїтворчості. Тодівінопублікувавзбірку «Сестра моя — життя» (1922), що принесла йомуширокупопулярність, працював над історико-революційними поемами «Дев'ятсотп'ятийрік», «Лейтенант Шмідт», романом у віршах «Спекторський». Прилучився до діяльностітворчогооб'єднання «ЛЄФ». На межі 1920-их — 1930-их роківбулистворенізбіркапоезій «Друге народження» та прозові твори «Охоронна грамота» і «Повість». На цей час припадає короткий періодофіційноговизнаннятворчості Пастернака в СРСР. Вінбереактивну участь у діяльностіСпілкиписьменників СРСР, виступає на їїпершомуз'їзді.

5. 1924 р. Борис із дружиною та донькою

6. Доросла діяльність 1935 року Пастернак заступається за чоловікаісинаАнниАхматової, якихбулозвільненозтюрмилишепіслялистівСталіну. У січні 1936 року вінпублікує два віршізі словами захопленняСталіном, алевже у середині 1936 року ставленнявлади до ньогозмінюється — йомудокоряютьсвітоглядом, що не відповідаєепосі, вимагаютьбезумовноїтематичної та ідейноїперебудови. 1937 року Пастернак виявляєнеабиякугромадянськумужністьівідмовляєтьсяпідписати листа зісхваленням розcтрілуТухачевського та інших, не криючисьвідвідуєдомівкурепресованого Бориса Пильняка. Цепризводить до тривалогоперіодувідстороненнявідофіційноїлітератури. Віршінабуваютьбільшособистого та трагічноговідтінку. Наприкінці 1930-х років Пастернак звертається до прози та перекладів, які у 1940-х роках стаютьосновнимджереломйогозаробітку. Саме у цейперіод створено переклади, які стали класикою: Шекспірівськітрагедії, «Фауст» Ґете, «Марія Стюарт» Шиллера, твори Рільке, Верлена, Кляйста, грузинськихпоетів та іншихавторів. 1943 року вийшлайогопоетичназбірка «На ранніх потягах».

7. “ДокторЖиваго” Протягом десяти років (з 1946 до 1955 року) Борис Пастернак працював над романом «Доктор Живаго». За оцінкою самого автора роман є вершиною йоготворчості як прозаїка. У ньомувідображеношироке полотно життяросійськоїінтелігенції на фоні драматичного періодувід початку ХХ-госторіччя до громадянськоївійни. Роман дужепоетичний, сюжет супроводжуєтьсявіршами головного героя — ЮріяАндрійовича Живаго. У ньомувисвітлюютьсянайсуттєвішіпитаннялюдськогоіснування — життяі смерть, погляд на історію, християнство, єврейство. Неоднозначнимбулоставлення автора (в особі головного героя) до жовтневого перевороту інаступнихзмін у життікраїни.Публікація роману відбулася на Заході — спочатку в Італії (1957), у прокомуністичноналаштованомувидавництвіФільтринеллі, потімуВеликобританії. Цепризвело до справжньогоцькування Пастернака у радянськихвиданнях, йоговиключили з лав Спілкиписьменників СРСР, на шпальтахрадянських газет друкуваливідвертіобрази.

8. 1957 р. Борис із Ольгою Івінською та її дочкою в санаторій в Узькому

9. Кончина Бориса Леонідовича Борис Пастернак помер 30 травня 1960 у Передєлкінопід Москвою від раку легенів у віці 70 років. Сотні людей (серед яких були Наум Коржавін, Булат Окуджава, АндрійВознесенський) прийшли на його похорони 2 червня не зважаючи на опалу. Олександр Галич присвятивйогосмерті одну з пісень.

10. Близькі люди після смерті Бориса Пастернака Зінаїда Миколаївна Пастернак померла в 1966 році від тієї ж хвороби, що й чоловік. Радянська влада відмовилася надати їй пенсію, незважаючи на клопотання багатьох відомих письменників. Син Леонід Борисович помер в 1976 році у 38 років (приблизно в тому ж віці, що й Юрій Живаго). Старший син, літературознавець і біограф батька, Євгеній Борисович помер 31 липня 2012 року в Москві у віці 88 років. Всі вони поховані поруч з могилою Б. Л. Пастернака на Переделкінському кладовищі. Перша дружина письменника, Євгенія Володимирівна Пастернак, померла в 1965 році. Остання любов Пастернака Ольга Івінська після смерті поета за надуманим звинуваченням провела в ув'язненні ще 4 роки аж до 1964, потім на отримані за заповітом гонорари придбала квартиру в будинку біля Савеловського вокзалу, де жила до своєї кончини 8 вересня 1995. Похована на Переделкінскькому кладовищі. У Бориса Пастернака 4 онука і 10 правнуків.

11. Реабілітація Негативне ставлення радянського офіціозу до Пастернаку поступово спадала після його смерті. У статті про Пастернака з Великої Радянської енциклопедії докладно описується його творчість і йдеться про його життєвих труднощах в 50-і роки. Але про публікацію роману мови не йшло.У 1987 році рішення про виключення Пастернака зі Спілки письменників було скасоване. У 1988 році «Доктор Живаго» вперше був надрукований в СРСР («Новий Світ»). 9 грудня 1989 диплом і медаль Нобелівського лауреата були вручені в Стокгольмі синові поета - Євгену Пастернаку. Під його ж редакцією вийшло декілька зібрань творів поета, в останні роки в Росії видаються численні збірки, спогади і матеріали до біографії письменника.

12. Нобелівська премія 1958 року минулорічнийнобелівський лауреат Альбер Камю висунув кандидатуру Пастернака для нагородженнялітературноюНобелівськоюпремією, і Пастернак став другим російськимписьменником (післяБуніна), якомубулаприсудженацяпочеснанагорода. Попри те, що преміюбулоприсуджено «За значнідосягнення у сучаснійліричнійпоезії, а також за продовженнятрадицій великого російськогоепічного роману» зусиллямиофіційноїрадянськоївлади вона мала надовгозапам'ятатисяпов'язаноюіз романом «Доктор Живаго», антирадянськасутністьякогопостійновисвітлювалася. Для радянськоїпропагандице стало лише приводом, щобпосилитицькування Пастернака. МосковськаорганізаціяСпілкиписьменників СРСР вимагаливислати Пастернака з СРСР іпозбавитийогорадянськогогромадянства. Середлітераторів, що вимагаливислання, булиСергій Смирнов, Лев Ошанін, Борис Слуцький, СергійБаруздін, Борис Полевой. Підтискомсуспільногоцькування Пастернак бувзмушенийвідмовитисявід нагороди.

13. Музеї. Увічнення пам'яті Перші державні музеї, експозиції яких присвячені Пастернаку, з'явилися в Росії в рік 100-річчя з дня його народження. Тоді музей Пастернака відкрив свої двері в Чистополі, в будинку, де поет жив у евакуації в роки Великої Вітчизняної війни (1941-1943), і в Пєрєдєлкіно, де він жив довгі роки аж до своєї смерті. (Офіційно будинок-музей в Пєрєдєлкіно був заснований ще в 1986). Директор будинку-музею поета - Наталя Пастернак, яка припадає йому невісткою (вдова молодшого сина Леоніда).У 2008 році під Всеволодо-Вильві (Пермський край) було відкрито музей «Будинок Пастернака», в якому початкуючий поет жив з січня по червень 1916 року.У 2009 році, в день міста, в Пермі був відкритий перший в Росії пам'ятник Пастернаку. Він розташовується в сквері біля Оперного театру.Планується також установка пам'ятника поетові в Москві. Меморіальна дошка є на будинку, де народився Пастернак (Збройовий провулок, д. 3).

14. Цікаві факти • В СРСР до 1989 в шкільній програмі з літератури про творчість Пастернака і взагалі про його існування не було ніяких згадок. • Масовий радянський телеглядач вперше познайомився з віршами Пастернака в 1976 у фільмі Ельдара Рязанова «Іронія долі, або З легкою парою!» Вірш «Нікого не буде в домі» (1931), перетворяться в міський романс, за кадром проникливо виконано під гітару Сергієм Нікітіним і відразу стало широко відомим. Пізніше Ельдар Рязанов включив уривок з іншого вірша Пастернака у фільм «Службовий роман», правда в фарсовому епізоді - «Любити інших - важкий хрест ...» (1931). У 1970-х, 1980-х для цитування Пастернака в популярному кіно від режисера була потрібна відома сміливість. •  У жовтні 1984 за рішенням суду дача Пастернака в Пєрєдєлкіно була відібрана у родичів письменника і передана в державну власність. • Пастернак написав дві прелюдії (мі-бемоль мінор і соль-дієз мінор) і сонату (сі мінор) для фортепіано. • У 1903 році при падінні з коня зламав ногу, і через неправильне зрощення (легка кульгавість, яку Пастернак приховував, залишилася на все життя) був звільнений від військової повинності.

15. Дякую за увагу !!!