Довідник для використання на уроках української та світової літератури в 11 класі

1. У теренах модернiзмута авангардизму Довідник для використання на уроках української та світової літератури в 11 класі

2. Модернізм – загальна назва сукупності літературних тенденцій нереалістичного характеру на межі ХІХ–ХХ ст. • перевага інтуїтивного, ірраціонального начала над логічно ірраціональним; • вищість таланту і мистецтва: • головним знанням уважалася не наука, а поезія, краса, що здатна проникати в глибини буття; • звільнення мистецтва від практичних цілей («мистецтво для мистецтва») та від жорстких канонів. ! Головнi риси Модернізм виник у Франції, пов’язаний з іменами Ш. Бодлера, А. Рембо, П. Верлена, Е. Верхарна, М. Матерлінка, В. Брюсова, О. Блока, Р-М. Рільке. Українські модерністи: М. Вороний, О. Олесь, О. Луцький та ін. У межах модернізму виділяють такі літературні течії: символізм, імпресіонізм, експресіонізм, футуризм, сюрреалізм, неоромантизм.

3. Авангардизм (від фр. аvant– попереду та garde– охорона) – термін на означення так званих «лівих течій» у мистецтві, радикальніших, ніж модернізм. ! Головнi риси Авангардизмові притаманно бунтарство, яке, починаючи з бунту проти «застарілих» форм мистецтва, поширювалося й на форми суспільного життя, що засвідчують російський футуризм, німецький експресіонізм, французький сюрреалізм тощо. Заперечення традиційних мистецьких форм поєднується в авангардизмі зі сміливим пошуком нових жанрів, стилю, мови. Представники: К. Малевич, М. Шагал, В. Маяковський, В. Поліщук, О. Левада та ін. Головна функція – деструктивна, його мета – «очищення шляху» для нового, що має прийти в мистецтво. Авангардизм не є конструктивним, не здатен на створення власних цінностей. Тому він виникає «хвилями», з часом, виконавши свою місію, зникає.

4. ! Символізм Головнi риси • мистецтво не відображення життя (як для реалізму), а «медіум», посередник між цим світом і вищим ірраціональним, доступним лише на рівні інтуїції, через натяк і символ. • Об’єкт мистецтва - символ, що асоцію­ється з іншими, вищими сферами. «Інший» світ може бути відкритий через мистецтво поезії й музики, звідси намагання внести в письменство «дух музики». • Література, на думку символістів, є виявом прекрасного, тобто естетична функція ставилася на перше місце.

5. Символізм Від фр. symbolisme- знак, ознака, прикмета, символ кінецьХІХ – початок ХХ ст. Франція Поль Верлен, Артюр Рембо, СтафанМалларме, Моріс Метерлінк, Райнер Марія Рільке, О. Блок, В. Брюсов, А. Бєлий, М. Вороний, Олександр Олесь, О. Слісаренко, Д. Загул, П. Тичина, С. Черкасенко

6. ! Символізм Головнi риси • Неприйняття дійсності з її міщанською мораллю, відхід від суспільних проблем. • Провідний мотив — прагнення втілити ідею в чуттєву форму, перетворити емоції на лінії, кольорові плями, звуки, яким надається символічне значення, бажання малювати не предмет, а ефект, який той ство­рює.

7. Поль Верлен «ПОЕТИЧНЕ МИСТЕЦТВО» • Найперше - музика у слові! • Бери ж ізрозмірівтакий, • Щоплине, млистий і легкий, • А не тяжить, немовзакови. • Не клопочись добором слів, • Які б в рядку без вадбриніли, • Бонаймилішийспів - сп'янілий: • Вінневиразне й точнесплів, В нім - любийпогляд з-підвуалю, В нім - золоте тремтіння дня Й зірокосінняметушня На небі, скутомупечаллю. Люби відтінок і півтон, Не барву - барви нам ворожі: Відтіноклишєднатиможе Сурму і флейту, мрію й сон.

8. Андрей Белый «Тело стихий» • В лепестке лазурево-лилейном • Мир чудесен. • Все чудесно в фейном, вейном, змейном • Мире песен. • Мы - повисли, • Как над пенной бездною ручей. • Льются мысли • Блесками летающих лучей.

9. Павло Тичина • Гаїшумлять- • Я слухаю. • Хмаркибіжать- • Милуюся. • Милуюся - дивуюся, • Чогодушімоїй • так весело. • Гей, дзвін гуде - • Іздалеку. • Думки пряде- • Над нивами. • Над нивами - приливами, • Купаючи мене, • мовластівку.

10. «Ангел світла» Жан Дельвіль

11. «Демон» Михайло Врубель

12. Імпресіонізм від фр. impression – враження Друга половина XIX ст. Франція Гі де Мопассан, КнутГамсун, Оскар Уайльд, Афанасій Фет, Михайло Коцюбинський, Григорій Косинка, Микола Вороний, Микола Хвильовий

13. ! Імпресіонізм Головнi риси • Провідний мотив - бажання витончено передати суб'єктивні миттєві враження, настрої, бажання «зупинити мить». • Коло камерних тем: змальовування світу (природа та людина) у процесі безпосереднього бачення, у постійній мінливості, швидкоплинності. • Підкреслений ліризм. • Епізодичність, фрагментарністьописів. • Твори у форміліричного монолога, незакінчення фраз, думок. • Передача внутрішніхпочуттів (почуттєвихстанів) героя через засобивідтвореннякольорів, світло-тіней, звуковихбарв і тонів. • Багатствовикористаннятропів (метафор, епітетів, символівтощо).

14. Оскар Уайльд «СЕРЕНАДА» • Не нарушает ветер лени, • Темна Эгейская струя, • И ждет у мраморной ступени • Галера тирская моя. Сойди! • Пурпурный парус еле • Надут; спит стражник на стене. • Покинь лилейные постели, • О, госпожа, сойди ко мне! Она не спустится, - я знаю. Что ей обет любви простой? Я не напрасно называю Ее жестокой красотой. Ах! Верность - женщинам забава, Не знать им муки никогда, Влюбленному, как мальчик, слава Любить вотще, любить всегда.

15. АфанасийФет • Шепот, робкое дыханье.          Трели соловья,Серебро и колыханье          Сонного ручья.Свет ночной, ночные тени,          Тени без конца,Ряд волшебных изменений          Милого лица,В дымных тучках пурпур розы,          Отблеск янтаря,И лобзания, и слезы,          И заря, заря!..

16. І уже в душімоїйВ сяйвімрійВ’ються хмелем арабески,Миготятькамеї, фрески,Гомонять-бринятьпісніГолосніІ сплітаються в гротески. Микола Вороний «БЛАКИТНА ПАННА» • Маєкрилами ВеснаЗапашна,Лине вся в прозорихшатах,У серпанках і блаватах...СяєусміхомпримарЗ-поза хмар,Попелястих, пелехатих.Ось вона вжекрізьблакитьМайорить,Довгожданна, нездоланна...Ось вона — Блакитна Панна!..Гори, гай, луги, поля —Вся земляЇйвиспівує: «Осанна!» • А вона, як мрія снуЧарівна,Сяєвродою святою,Неземною чистотою,Сміючись на пелюстках,На квіткахПроменистою росою.

17. Клод Моне «Враження. Схiд сонця»

18. К. Костандi. Сонячний день

19. Експресіонізм (від франц. expression – вираження, виразність) Початок XX ст. Німеччина Бертольт Брехт, ФранцВерфель, Георг Тракль, Макс Бродт, Франц Кафка, Юрій Клен, Микола Куліш, Микола Хвильовий, Василь Стефаник

20. ! Експресіонізм Головнi риси • Гіпертрофованеавторське "я". • Провідна тема -життя як нагромадженнялюдськихстраждань, як поєднаннякрасномовнихсимволів і знаків. • Ідея - катастрофічність, безцільністьбуття, відчуття страху та самотностілюдини. • Задавлений бездушною буржуазною дійсністю герой-песиміст, якийперебуває в станівідчаю. • Створеннягротескних, деформованих, умовних, фантастичнихобразів • Зображеннядійсності у зіткненніконтрастів (чорне — біле; позитивне — негативне; примітивізмбуденщини — космічнийбезмір). • Драматична напругадії. • Основніжанри: ліричнапоезія, публіцистична драма, щоперетворилась на схвильований монолог автора.

21. ҐеорґТракль«Гродек» • Смертоносний гул вечорами повнить Осінні ліси, золотисті рівнини І сині озера, від них понуре сонце Тікає геть; сповиває ніч Умираючих вояків і дикий крик Їхніх розірваних ротів. Клубочиться на дні безлюдних долин Руда хмара пролитої крові, оселя лютого бога І холодне місячне світло. Під злотистим віттям ночі та зірок Блукає тінь сестри мовчазними гаями, Приголублює душі героїв, скривавлені голови. І ледь звучать в комишах печальні флейти осені. О, горда скорбото! на твоїх олтарях Пломінь духу сповняє сьогодні безмежним болем Серця ненароджених онуків.

22. Василь Стефаник «Новина» (уривок) Дівчатазлізли з печі. Грицьнатягнув на них драночки, взяв меншу, Доцьку, на руки, а Гандзуню за руку та й вийшовіз ними. Йшовдовго лугами та став на горі. У місячнімсвітлірозстелилася на долиніріка, як велика струя живого срібла. Грицьздригнувся, боблискучаріка заморозила його, а той камінь на грудях став іщетяжчий. Задихався і ледвиміг нести маленькуДоцьку. Спускалися в долину до ріки. Грицьстреготав зубами, аж гомін лугом розходився, і чув на грудях довгийогневий пас, щойогопік у серце і в голову. Над самою рікою не мігповолійти, але побіг і лишив Гандзуню. Вона бігла за ним. Грицьборзенько взяв Доцьку і з усієїсили кинув у воду.Йому стало легше, і він заговорив скоро:       - Скажу панам, що не булоніякої ради: аніїстищо, ані в хатізатопити, анівіпрати, ані голову змити, анініц! Я си кари приймаю, бо-м завинив, та й на шибеницу!       Коло нього стояла Гандзуня і говорила так само скоро:       - Дєдику, не топіть мене, не топіть, не топіть!       - Та як си просиш, то не буду, але тобібиліпше, а мені однако пацити, ци за одну, ци за дві. Будешбідитизмалку, а потімпідеш у мамки жидам та й знов меш бідити. Як собіхочеш.

23. Едвард Мунк. Крик

24. Футуризм відітал. futurismoта лат. futurum - майбутнє Початок XX ст. Італія ФіліппоМарінетті, Володимир Маяковський, Василь Каменський, ВелімирХлєбніков, Михайль Семенко, Василь Хмелюк, Давид Бурлюк

25. ! Головнi риси Футуризм • Розривізтрадиційною буржуазною культурою і протест протинеї. • Відображеннядинамізмуіндустріальноїдоби, сучасноїурбаністичноїцивілізації. • Відтворенняперенасиченостісвідомостісучасноїлюдинибезліччювражень, що тиснуть одне на одне. • Нівелюванняособистості. • Експериментаторство з формою, а саме: відтворенняінтенсивності та масштабностіжиття хаотичною динамікоюритмів, несподіваністю ритму, особливою строфікою. • Експериментаторство з мовоюхудожніхтворів, а саме: звукове письмо, вільний синтаксис, багатствонеологізмів.

26. Володимир Маяковський «Нате» • Через час отсюда в чистый переулок вытечет • по человеку ваш обрюзгший жир, • а я вам открыл столько стихов шкатулок, • я - бесценных слов мот и транжир. • Вот вы, мужчина, у вас в усах капуста • Где-то недокушанных, недоеденных щей; • вот вы, женщина, на вас белила густо, • вы смотрите устрицей из раковин вещей. • Все вы на бабочку поэтиного сердца • взгромоздитесь, грязные, в калошах и без калош. • Толпа озвереет, будет тереться, • ощетинит ножки стоглавая вошь. • А если сегодня мне, грубому гунну, • кривляться перед вами не захочется – и вот • я захохочу и радостно плюну, • плюну в лицо вам • я - бесценных слов транжир и мот.

27. Михайль Семенко «Місто» Осте стебібобувізники — люди трамваї — люди автомобілібілібігорухрухобігирухливобігиberceus*кару селіеліліліпути велетнідиму сталь палятьпах пахкапахітоскадимсинійчорнийдим пускаютьбензинчаду благатькохатькахикатьжиттєдатьжиттєрухжиттєбе- нзинавто трам.

28. Джакомо Балла«Песимізм і оптимізм»

29. Давид Бурлюк «Час»

30. Неоромантизм відгрецьк. νέος - молодий, новий і фр. romantisme Англія, Німеччина, Росія, Україна КінецьXІX – початокXX ст. Артур КонанДойль, Роберт ЛьюїсСтівенсон, Ред’ярд Кіплінг, Микола Гумільов, Леся Українка, Юрій Яновський, Олена Теліга, Олег Ольжич

31. ! Неоромантизм Головнi риси • Негативнеставлення до сучасноїбуржуазної «грошової» цивілізації. • Протиставленняїй далекого минулого, екзотичногосвітунезайманихцивілізацієюкраїн Африки, Азії, Південної Америки, світуфантазій. • Провідний мотив - спробаподолатирозривміжідеалом і дійсністю. • Головнийгерой — сильна особистість, здатнаперетворитибажане на дійснезавдякимогутнійсилі духу та цілеспрямованості. • Драматична напругаподій, щошвидкорозвиваються. • Вихованнямогутньогожиттєлюбства, допитливості, жагипригод, здорового авантюризму.

32. НиколайГумилев«Неоромантическая сказка» (отрывок) • Над высокою горою • Поднимались башни замка, • Окруженного рекою, • Как причудливою рамкой. • Жили в нем согласной парой • Принц, на днях еще из детской, • С ним всезнающий и старый • И напыщенный дворецкий. • В зале Гордых Восклицаний • Много копий и арканов, • Чтоб охотиться на ланей • И рыкающих кабанов. • Вид принявши молодецкий, • Принц несется на охоту, • Но за ним бежит дворецкий • И кричит, прогнав дремоту: «За пределами Веледа Есть заклятые дороги, Там я видел людоеда На огромном носороге. Кровожадный, ликом темный, Он бросает злые взоры, Носорог его огромный Потрясает ревом горы».

33. Олег Ольжич Їхдуші  -  горіння  і  криця  -У  нашомузавждигурті,Братів  по  далеких  в'язницяхІ  тих,  що  упали,  братів!Дорога  пряма  і  одверта,І  твердо  іделегіон.Там  втрат  не  буває,  де  жертва  -Здобутий  в  огнібастіон!Хтомаєуші  -  хай  слуха!Хтомаєсерце  -  люби!Встаєцитаделя  духа  -Десятки  літборотьби.

34. Альберт Бірштадт «Пейзаж 1886 року»

35. Сюрреалізм відфранц. surrealite– надреальне, надприродне) Початок XX ст. Франція Поль Елюар, Луї Арагон, Федеріко Гарсіф Лорка, Пабло Неруда, Богдан-Ігор Антонич, Василь Барка

36. ! Сюрреалізм Головнi риси • Провідний мотив -звільнення мистецтва від знедуховленої дійсності через сферу надреального, підсвідомого. • Створення власної моделі Всесвіту, де співісну­ють справжнє і фантастичне. • Безконтрольне, автоматичне відтворення свідо­мості та підсвідомості, а звідси політематична будова твору, в якому змальовуються роздуми, враження, факти, явища, традиційно не сумісні один з одним і з поезією. • Герой — "мандрівник", для якого все розділилось на "до" і "після", а він намагається об'єднати розколо­тий світ. • Здійснення реальним героєм нереальних дій і на­впаки. • Об'єднання в окремому образі загального та ін­тимного, суспільного та особистого. • Створення ємких асоціативно складних образів, майже символів. • Несподіваність і асоціативність приводів для створення книги, вірша, картини. • Експериментаторство з мовою, формою художніх

37. Луи Арагон «Глаза Эльзы» В глубинах глаз твоих, где я блаженство пью,Все миллиарды звезд купаются, как в море.Там обретает смерть безвыходное горе,Там память навсегда я затерял свою.И если мир сметет кровавая гроза,И люди вновь зажгут костры в потемках синихМне будет маяком сиять в морских пустыняхТвой, Эльза, дивный взор, твои, мой друг, глаза.

38. Богдан-Ігор Антонич «Ротації» (уривок) Біжатьалеїзвуків,  саджених  у  гами.  Мов  на  акорд,  упав  поверх  на  поверх.  Гребліжовтихмурів,  деннийвулицьгамірвід  берега  по  берег,  тіньвінківдубових.  Мусує  день,  мов  склянка  золотого  чаю,  прочищена  блакить,  ввишмрякишумовиння.  Йдуть  люди  жовтихміст,  і  їхніочісяють,  хочсмутоквглибховають,  мовгіркенасіння.  Церкви,  цукерні,  біржі  —  духові  і  тілу.  Для  зір  і  для  монет.  Ждучирідкихокрушинкрихкогощастя,  прочуваєміншіцілі.  Мов  зонд  у  рану,  розпачгрузне  в  нашідуші.

39. Сальвадор Далі «Похмура гра»

40. МАКс ЕРНСТ«Ангел ВОГНИЩА»

41. Екзистенціалізм від лат. existentia– існування 30-40 рр. XX ст. Європа Альбер Камю, Жан Поль Сартр, Симона де Бувуар, Валер’ян Підмогильний, ІванБагряний, ТеодосійОсьмачка, Василь Стус, поети української «Нью-Йоркської групи»

42. ! Екзистенціалізм Головнi риси • Провідні теми — існування людини в центрі абсурдного буття; критика буржуазної цивілізації, що придушує людську особистість, яка через це позбавляється зв'язків із суспільством. Ідея — звільнення розуму й душі людини від абсурдної дійсності. • Самотній герой — індивідуаліст і песиміст, здібний лише на даремний бунт проти суспільства або на героїчну подію заради утвердження себе перед власною свідомістю та совістю. • Етичні заперечення та протест проти будь-якого насильства • Створення «прикордонних ситуацій» (наприклад, людина перед лицем смерті). • Проведення історичних паралелей та алегорій (твори з підтекстом, алюзіями, з подвійним дном). • Надання переваги жанрам роману-притчі, філософського роману та новели, згодом - тяжіння до поезії.

43. Альбер Камю «Чума» В небо тепер без упину били барвистіфонтанифейєрверка, і появу кожного зустрічаврозкотистий крик, вінщоразуміцнів і вжедолітавсюди на терасу, і ось тут доктор Ріє і задумав написатицюісторію, яка завершується тут, написати для того, щоб не уподібнитися до мовчунів, щобзасвідчити на користьзачумлених, абипринаймніпам'ятьзалишити про несправедливість і насильство, вчинені над ними, та й просто для того, щобсказати, чогонавчає тебе лиха година: люди більшезаслуговують на захоплення, ніж на зневагу. … дослухаючись до радіснихкриків, щодолинали з центру міста, Рієзгадав, що будь-яка радість — підзагрозою. Бовін знав те, чого не відалацящасливаюрма і про щоможнапрочитати в книжках: бацилачуминіколи не вмирає, ніколи не щезає, десятиліттями вона можедріматидесь у закрутку меблівабо в стосібілизни, вона терплячевичікуєсвоєїгодини в спальні, в підвалі, у валізі, в носовичках та в паперах, і, можливо, настане день, коли на лихо і в науку людям чума розбудитьпацюків і пошлеїхконати на вулиціщасливогоміста.

44. Василь Стус Мені зоря сіяланинівранці,устромлена в вікно. І благодать —така ясна лягламені на душусумиренну, що я збагнув блаженно:ота зоря — то тільки скалок болю,щовічністюпротятий, мов огнем.Ота зоря — вістункатвого шляху,хреста і долі — нібивічнамати,вивищена до неба (відземліна відстаньсправедливості) прощаєтобіхвилинурозпачу, даєнаснагувіри, що далекий всесвітпочувтвійтьмяний клич, але озвавсяприхованимбажаннямспівчуттята іскроювисокоїнезгоди:божити — то не є долання меж,а навикання і самособою — наповнення.Лишмати — вмієжити,абисвітитися, немов зоря.

45. Франц фон Штук «Дике переслідування»