Визволення України від німецько-фашистських загарбників

1. Визволення України від німецько-фашистських загарбників Розробив викладач Глушок Р.Р. Тернопіль, 2009

2. План презентації • 1. Україна в 1943 році. Боротьба з ворогом. • 2. Воєнні дії у 1944 р. Вигнання окупантів з України. • 3. Втрати Українців в роки війни та внесок народу в розгром нацистської Німеччини.

3. Україна в 1943 році. Боротьба з ворогом • Початок розгрому загарбників в Україні • У ході Сталінградської битви (17 липня 1942—2 лютого 1943 р.) німецькі війська були розбиті, почався докорінний перелом у ході всієї Другої світової війни. Вже наприкінці грудня радянські війська вступили на територію України. У лютому було звільнено Ворошиловградську (Луганську) і Харківську області, але в березні супротивник перейшов у наступ і знову захопив Харків. У ході зимових боїв виникла Курська дуга — величезний виступ лінії фронту з центром у Курську. З 5 липня до 23 серпня на Курській дузі точилися запеклі бої, у ході яких радянські війська завдали поразки .супротивнику й остаточно перехопили стратегічну ініціативу. Стався докорінний перелом у війні, виникли умови для звільнення всієї території України.

4. Битва за Лівобережну Україну і Донбас • Після звільнення Харкова (23 серпня 1943 р.) головною метою радянського командування був вихід до Дніпра і звільнення всієї Лівобережної України. Німці планували побудувати на Дніпрі «Східний вал» — могутню смугу укріплень. До завершення будівництва «Східного валу» німці стримували Червону армію з неймовірною завзятістю.

5. На початку вересня радянські війська на півночі України завдали могутнього удару, зламавши ворожу оборону, і 21-22 вересня вийшли до Дніпра. На західному березі було захоплено численні плацдарми. Незабаром уся територія Донбасу і Лівобережної України (крім Північної Таврії) була звільнена. Німецька армія не змогла зупинити радянського наступу, будівництво «Східного валу» припинилося. У жовтні 1943 р. на Дніпрі розгорнулися жорстокі бої, у ході яких супротивнику не вдалося ліквідувати радянські плацдарми. Червона армія форсувала Дніпро від його гирла до пів­нічного кордону України. З листопада 1943 р. з Лютезького плацдарму почався наступ на Київ, який звільнили 6 листопада. Битву на Дніпрі виграли, але ціна перемоги була високою: загинуло 260 тис. чоловік. Чотири радянських фронти, що діяли на території України з 1943 р., найменування зберегли до кінця війни.

6. Звільнення Києва

8. Битва за Дніпро

9. Наступальні операції на Правобережжі й у Криму • Наприкінці 1943 р. німці знову спробували перехопити ініціативу і відтіснити Червону армію за Дніпро, але не досягли успіху. У січні 1944 р. радянський наступ відновився, нова велика перемога в Корсунь-Шевченківській битві дозволила завдати нових ударів на Правобережжі. До кінця березня лише західноукраїнські землі та Крим залишали­ся в руках супротивника. У квітні—травні 1944 р. 17-а німецька армія в Криму була знищена. 4-й Український фронт після звільнення Криму було перекинуто до Західної України.

10. Воєнні дії радянських партизанів • У 1943-1944 рр. партизани різко активізували свої дії, здійснюючи рейди у німецькі тили. Найвідомішим став Карпатський рейд партизанської дивізії С. Ковпака, метою якого було знищення нафтопромислів у Галичині. Завдання було виконано, але партизани зазнали значних утрат. Дії партизанів координували ЦШПД і УШПД. Партизани активно вели розвідку, провели операцію «рейкова війна», влаштовуючи вибухи на залізниці (літо 1943 р.). Дії партизанів надали значної підтримки Червоній армії.

12. ОУН –УПА в 1943-1944 рр. • 1943 р. чисельність УПА значно зросла, до неї приєдналися (загони ОУН-М і т. зв. «Поліська січ». Загони УПА виникли в Галичині, їхній вплив поширювався і на Лемківщину. Керівництво ОУН-Б усвідомило необхідність перегляду політичної програми, улітку 1943 р. до, неї внесли серйозні зміни. ОУН визнала право на існування в Україні інших партій, рівноправність громадян різних національностей у майбутній Українській державі, необхідність передачі землі селянам. ОУН прагнула підтримати визвольний рух в інших республіках СРСР, у її лавах навіть були сформовані загони з представників інших народів. ОУН активно воювала з німцями, до кінця 1943 р. вона контролювала значні території. Ворожими були відносини між УПА, радянськими та польськими партизанами, .часто між ними траплялися випадки збройних сутичок.

13. Воєнні дії у 1944 р. Вигнання окупантів з України • Завершальний етап Другої світової війни посідає дуже важливе місце як у світовій історії, так і в історії України. Саме тоді починали формуватися нові погляди на повоєнну розбудову світу, на всю систему міжнародних відносин. І ще ближчою ставала перемога над спільним ворогом, ці питання привертали дедалі пильнішу увагу політичних лідерів США, Великої Британії, СРСР. • Що стосується ходу Другої світової війни в 1944-1945 рр., то тут ставало дедалі зрозумілішим, що Антигітлерівська коаліція впевнено йде до перемоги над нацистською Німеччиною. Зокрема, 1994 р. став роком остаточного визволення українських земель від німецько-фашистських загарбників. У лютому 1944 р. в районі м. Корсунь-Шевченківський було ліквідовано велике групу німецьких військ. 26 березня радянські війська вийшли на державний кордон з Румунією. Після того як у перший половині травня 1944 р. був звільнений Крим, основні зусилля сконцентрувалися на західному напрямку. Було розбито вісім німецьких дивізій, у тому числі дивізія СС “Галичина”. • У середині липня 1944 р. Червона армія перейшла до наступу на Львів. До кінця липня майже всю Західну Україну займали радянські війська. 20 серпня почалася Яссько-Кишинівська операція, у ході якої було звільнено Молдавію та Ізмаїльську область України. Жорстокі бої точилися в Карпатах, де німецькі й угорські війська до кінця жовтня утримували перевали. Червона армія через територію Румунії вийшла в Закарпаття. 28 жовтня 1944 р. звільнення України завершилося.

14. Початок відбудови промисловості, транспорту і сільського господарства • Після вигнання німецьких загарбників основною стала проблема відбудови економіки. У першу чергу відновлялися електростанції, лінії електропередач, мости, залізниці, шахти і підприємства важкої промисловості. Величезну допомогу УРСР надали інші радянські республіки. Гостро відчувався брак робочої сили, повсюдно використовувалася сила жінок і молоді. До травня 1945 р. відновили роботу 3 тис. промислових підприємств, у селах площа посівів досягла 76% від довоєнних. На селі відчувалася гостра недостача автомобілів, тракторів, рогатої худоби. З неймовірним напруженням сил громадяни УРСР змогли швидко відновити господарство.

15. Депортація населення Криму • У травні 1944 р. кримські татари були силоміць вивезені у східні райони СРСР. Їх звинуватили у співробітництві з німцями. У заслання було відправлено всіх татар (навіть солдат, які боролися на фронті). Половина татар загинула; лише на зламі 80-90-х років XX ст.. татарам дали можливість повернутися в Крим. З Криму та інших районів України виселили вірменів, греків і болгар, ще в 1941 р. на схід виселили німців. Необґрунтовані звинувачення проти цілих народів явно суперечили здоровому глузду і були порушенням прав людини. • У березні 1945 р. Л. Берія звітує про “проведену роботу”: було депортовано 12 націй і народностей – усього понад 3 млн. осіб. У 1956 р. М. Хрущов на XX з’їзді компанії говорив: “Українці уникли цієї долі тому, що їх забагато і нікуди було вивезти. А то б Сталін і їх виселив”. Десятки мільйонів українців, на відміну від татар або чеченців, справді, важко було депортувати з рідних місць. До того ж геополітичне розташування України не сприяло проведенню такого роду акції.

16. Втрати Українців в роки війни та внесок народу в розгром нацистської Німеччини. • Усі ці події, як уже зазначалося, відбувалися за умов, коли війська союзників просувалися до Берліна штурм якого почався у квітні 1945 р. В битві за Берлін взяли участь десятки тисяч воїнів-українців. 2 травня столиця Німеччини була взята. 2 вересня 1945 р. капітулювала й Японія. Друга світова війна закінчилася. • Україна зробила величезний внесок у справу перемоги. Мільйони солдатів боролися на фронтах, цивільне населення працювало в найтяжчих умовах, забезпечуючи армію всім необхідним. Громадяни України в евакуації на території Росії, Казахстану, Узбекистану та інших союзних республік, евакуйовані заводи виробили велику кількість зброї (особливо танків). • Щонайменше 5,3 млн. осіб, або один із кожним шести мешканців України. Загинули у Другій світові війні. 2,3 млн. українців було вивезено на примусову працю до Німеччини. Втрати України становлять 40-44% загальних втрат СРСР.).

17. Депортовані з Української РСР складають 78,6% усіх депортованих з СРСР. Матеріальні збитки в Україні оцінювались у 286 млн. крб. (загальні збитки СРСР – 679 млрд., з яких 225 млрд. припадає на Росію, 75 – на Білорусію, 20 – на Латвію, 17 – на Литву, 16 – на Естонію • Були зруйновані всі міста , дуже постраждали села (деякі з них спалили німці, убивши всіх жителів). Було зруйновано понад 16 тис. підприємств. Величезна кількість людей залишилася без житла, бідність була масовим явищем. • Український народ, який став одним із переможців у цій кривавій бійні, сподівався, що після війни все буде інакше, що тоталітаризм і геноцид – то вчорашній день людства. Однак ці надії виявилися марними. Ще протягом довгих десятиліть. Москва відмовляла українському народі, як і іншим народам СРСР, у праві на вільний розвиток, на власну незалежну державу.