130 likes | 250 Views
ROLA I MIEJSCE DODA Т KOWYCH UBEZPIECZEŃ ZDROWOTNYCH W SYSTEMIE OCHRONY ZDROWIA Роль та місце доповнюючого (додаткового) медичного страхування в системі охорони здоров”я Роль и место дополнительного страхования здоровья в системе здравоохранения Romuald Holly Ромуальд Холлі.
E N D
ROLA I MIEJSCE DODAТKOWYCH UBEZPIECZEŃ ZDROWOTNYCH W SYSTEMIE OCHRONY ZDROWIA Роль та місце доповнюючого (додаткового) медичного страхування в системі охорони здоров”я Роль и место дополнительного страхования здоровья в системе здравоохранения Romuald Holly Ромуальд Холлі Based on: Holly – OSOZ conference, Warsaw, May 2011; Holly -Yalta Forum, September 2011 and Polityka Zdrowotna, t. IX., October 2011 International Conference on „The successes and defeats of healthinsurance on emergingmarkets in Central and Eastern European countries – looking for the right way” Kiev, 3-4 November 2011
Teza: Rola i miejsce dodatkowych ubezpieczeń zdrowotnych (DUZ) w systemie ochrony zdrowia (SOZ) wynikają z konfiguracji różnorodnych, wzajemnie powiązanych uwarunkowań: politycznych, społeczno-kulturowych, ekonomicznych, demograficznych, epidemiologicznychetc. . Теза: роль та місце додаткових (доповнюючих) медичних страхувань (ДМС) в системі охорони здоров”я (СОЗ) виникає з різнорідних конфігурацій та взаємно пов”язаних передумов: політичних, суспільно-культурних, економічних, демографічних, епідеміологічних та ін. Тезис: роль и место дополнительного медицинского страхования (ДМС) в системе здравоохранения (СЗО) возникает с разнородных и взаимно связанных предпосылок: политических, общественно-культурных, экономических, демографических, эпидемиологических и др. Holly - Kiev, 3-4.XI.2011
Problemy do rozwiązania – pytania na które musimy odpowiedzieć: jak zidentyfikować te uwarunkowania? które z nich, w jaki sposób wpływają na określony, specyficzny dla danego kraju SOZ? Проблеми, які необхідно розв”язати,тобто питання, на котрі треба дативідповіді: як ідентифікувати ці передумови? котрі з них і яким чином впливають на конкретну та специфічну для певної країни систему охорони здоров”я (СОЗ)? Проблемы, которые необходимо решить, то есть вопросы, на которые надо дать ответы: 1) как идентифицировать эти предпосылки? 2) которые из них и каким образом влияют на конкретную и специфическую для определенной страны систему здравоохранения (СЗО)? Holly - Kiev, 3-4.XI.2011
Dwa możliwe (nie wykluczające się) podejścia: oparte na teorii zarządzania ochroną zdrowia oparte na praktycznym doświadczeniu wynikającym z dotychczasowych sukcesów i porażek wprowadzania DUZ do SOZ. Існує два підходи, які не виключають один одного, які спираються на: теорії управління охороною здоров”я; практичному досвіді, який базується здобутках і невдачах при запровадженні додаткових медичних страхувань в систему охороні здоров”я. • Существует два подхода, которые не исключают друг друга, и опирающиеся на: • теорию управления здравоохранением; • практический опыт, который базируется на достижениях і ошибках при внедрении дополнительных медицинских страхований в системуздравоохранения. Holly - Kiev, 3-4.XI.2011
Головні засади та умови ефективності системи охорони здоров”я (СОЗ): СОЗ повинна бути повноцінною, СОЗ повинна бути внутрішньо єдиною, структурно СОЗ повинен складатися з взаємно комплементарних елементів Założenia – nadrzędne zasady i uwarunkowania efektywności SOZ: SOZ musi być kompletny SOZ musi być wewnętrznie spójny strukturę SOZ muszą tworzyć elementy wzajemnie komplementarne • Главные принципы и условия эффективности системи • здравоохранения (СЗО): • СЗО должна быть полноценной, • СЗО должна быть внутренне единой, • структурно СЗО должна состоять из взаимно комплементарных • элементов Holly - Kiev, 3-4.XI.2011
Якщо в структурі СОЗ повинно бути страхування, то необхідно визначити, елементом якого виду воно повинно бути в ній: чи дуже важливим, як серце, мозок, печінка, чи важливим в меншій мірі, як нігті, волосся чи навіть зуб. Проте завжди це повинен бути комплементарний елемент. Jeżeli w strukturze SOZ ma znajdować się ubezpieczenie, konieczne jest określenie, jakiego ma być rodzaju elementem w tejże strukturze: czy i na ile istotnym (jak serce, mózg, wątroba …) czy też, w mniejszym lub większym stopniu marginalnym (jak, paznokieć, włosy, czy nawet ząb). Zawsze jednak musi to być element komplementarny. Если в структуре СЗО должно быть страхование, то необходимо определить, элементом какого вида оно должно быть в ней: или очень важным, як сердце, мозг, печень, или важным в меньшей мере, как ногти, волосы или даже зуб. Но всегда это должен быть комплементарный элемент. Holly - Kiev, 3-4.XI.2011
В теорії управління СОЗ виділяються як вирішальні стосовно структури цієї системи, а тим самим і щодо ролі та місця в ній додаткових медичних страхувань, такі умови: домінуюча суспільна філософія, культурні традиції, політика чи доктрина існуючої влади, формально-правові норми, епідеміологічна статистика, розвиток медичних технологій, чисельність та рівень кваліфікації медичних працівників, соціодемографічні параметри популяції, економічні можливості країни, здатність влади якісно управляти СОЗ. W teorii zarządzania SOZ wyróżnia się, jako przesądzające o strukturze tego systemu, a tym samym o roli i miejscu w nim DUZ następujące uwarunkowania: dominująca filozofia społeczna, tradycja kulturowa, polityka/doktryna aktualnej władzy, regulacje formalno-prawne, dane epidemiologiczne, zaawansowanie technologii medycznych, liczebność i kwalifikacje kadry medycznej, parametry socjo-demograficzne populacji, potencjał ekonomiczny danego kraju, zdolności władz do sprawnego zarządzania SOZ. • В теории управления СЗО выделяются как решающие касательно структуры системы, а тем самим роли и места в ней дополнительных медицинских страхований, такие условия: • доминирующая общественная философия, • культурные традиции, • політика или доктрина существующей власти, • формально-правовые нормы, • эпидемиологическая статистика, • развитие медицинских технологий, • численность и уровень квалифікации медработников, • социодемографические параметры популляции, • экономические возможности страны, • возможность власти качественно управлять СЗО. Holly - Kiev, 3-4.XI.2011
Загалом ці умови створюють настільки значне переплетення залежностей, що з ним не може порівнятися навіть найбільш складне розміщення фігур на шаховій дошці. Вироблення правильного, універсального рецепту чи алгоритму запровадження ДМС виявляється труднішим від універсального алгоритму гри в шахи… Необмежене поле для наукових і псевдонаукових спекуляцій. Uwarunkowania te tworzą na ogół tak złożony splot zależności, że nie jest mu w stanie dorównać najbardziej nawet skomplikowany układ figur na szachownicy. Opracowanie właściwego, uniwersalnego przepisu/algorytmu na wprowadzenie DUZ do SOZ okazuje się zatem trudniejsze od uniwersalnego algorytmu na wygraną w szachy … Jest to nieograniczone pole do naukowych i pseudonaukowych spekulacji. В целом эти условия создают настолько значительное переплетение зависимостей, что с ними не может сравниться даже наиболее сложное розмещение фигур на шахматной доске. Выработка правильного, универсального рецепта или алгоритма внедрения ДМС оказывается более трудной,чем универсального алгоритма игры в шахматы… Неограниченное поле для научных и псевдонаучных спекуляций. Holly - Kiev, 3-4.XI.2011
Другий можливий підхід – це аналіз восьми польських невдалих спробзапровадження ДМС за період від 1999 року, який вказує, що основними причинамицих невдач була відсутність: 1) політичної волі для реальної реструктуризації СОЗ; 2) реального майбутнього СОЗ; 3) знань про страхування як: а) спосіб суспільної організації солідарних зусиль для запобігання спільних загроз; б) методу нейтралізації можливих наслідків настання ризиків втрати здоров”я. Drugie możliwe podejście, to analiza ośmiu przypadków podejmowanych w Polsce od 1999r. nieudanychprób wprowadzenia DUZ, która wskazuje na następujące kluczoweprzyczyny tych niepowodzeń: brak woli politycznej faktycznego zrestrukturyzowania SOZ, brak wizji właściwego, przyszłego kształtu SOZ, brak wiedzy o ubezpieczeniu, jako a) idei organizacji społecznego wysiłku solidarnego zapobiegania wspólnym zagrożeniom i b) metodzie neutralizowania możliwych skutków realizowania się ryzyka utraty zdrowia, Второй возможный подход – это анализ 8 польських неудачных попыток внедрить ДМС за период от 1999 года, указывающий, что основными причинами этих неудач было отсутствие: 1) политической воли для реальной реструктуризации СЗО; 2) реального будущего СЗО; 3) знаний о страховании как о: а) способе общественной организации солидарных усилий для предупреждения общих угроз; б) методе нейтрализации возможных последствий наступления рисков потери здоровья. Holly - Kiev, 3-4.XI.2011
… основними причинами цих невдач була відсутність: 4) знань про різновиди медичних страхувань та способи їх запровадження у СОЗ; 5) знань та розуміння ролі ДМС в СОЗ зі сторони страхових компаній; 6) продуктових пропозицій від страховиків, які б відповідали потребам та очікуванням клієнтів. Kolejne kluczowe przyczyny tych niepowodzeń to: 4) brak znajomości/możliwych rodzajów ubezpieczeń zdrowotnych i sposobów ich wprowadzania do SOZ. 5) brak wiedzy i zrozumienia, ze strony towarzystw ubezpieczeniowych, roli DUZ w SOZ, 6) brak właściwej oferty produktowej ze strony ubezpieczycieli, odpowiedniej do rzeczywistych potrzeb i oczekiwań klientów/pacjentów. • … основными причинами этих неудач было отсутствие: • 4) знаний о разновидностях медицинских страхований и способах их внедрения в • СЗО; • 5) знаний и понимания роли ДМС в СЗО со стороны страховых компаний; • продуктовых предложений от страховщиков, отвечающих потребностям и • ожиданиям клиентов. Holly - Kiev, 3-4.XI.2011
Як змінити ситуацію? Найпростіший “рецепт”виглядає так. Однозначно визначити обсяги і границі покриття для: 1) основного (базового, загального) законодавчого обов”язкового страхування, а також для 2) додаткового (державного та/або недержавного добровільного чи обов”язкового) страхування. Страховим компаніям підготувати і вивести на ринок пропозиції щодо страхових продуктів відповідно до обсягів та границь додаткових страхувань, передбачених в системі охорони здоров”я. Jak przełamać ten impas? Najkrócej, „receptę” na sukces można sprowadzić do: jednoznacznego określenia obszarów/zakresów pokrycia dla: (1) podstawowego (bazowego, powszechnego, zasadniczego …) ustawowego ubezpieczenia obowiązkowego oraz dla (2) ubezpieczenia dodatkowego (publicznego i/lub prywatnego i/lub wzajemnościowego) dobrowolnego i/lub obowiązkowego; przygotowania przez towarzystwa ubezpieczeniowe i wprowadzenia na rynek oferty produktowej odpowiedniej do zakresu i rodzajów ubezpieczeń dodatkowych w danym SOZ. • Как изменить ситуацию? Наиболее простой “рецепт” виглядит так. • Однозначно определить объемы і пределы покрития для: • основного (базового, общего) законодательного обязательного страхования, а также • для • 2) дополнительного (государственного и/или негосударственного добровольного или • обязательного) страхования. • Страховым компаниям подготовить и вывести на рынок предложения по страховым • продуктам в соответствии с объемами и пределами дополнительных страхований, • предусмотренных в системе здравохранения. Holly - Kiev, 3-4.XI.2011
Szczegóły tej „recepty” podaję w najbliższym (IX) tomie Polityki Zdrowotnej – Journal of Heralth Policy, Insurance and Management Details of this "recipe" I presentin the next (IX) volume of Polityka Zdrowotna – Journalof Heralth Policy, Insurance and Management Holly - Kiev, 3-4.XI.2011
Дякую за увагу Dziękuję za uwagę Спасибо за внимание Holly - Kiev, 3-4.XI.2011