Походження назв хімічних елементів

1. Походження назв хімічних елементів Роботу виконала учениця 11 класу Дарієнко Анастасія

2. Гідроген Назву елементу дав видатний вчений Антуан ЛоранЛавуазье Назва походить від грецького ὕδωρ — вода та γενναω — народжую , що означає «той, що народжує воду» . Українськаназва«водень» такожвідображаєвходженняелементу до складу води. Російськаназва«водород» — дослівний переклад латинськоїназвиhydrogenium. Гідроге́н (Н) — хімічнийелементзатомним номером 1, щоналежить до 1-ої групиперіодичноїсистемиелементів.

3. Гелій Локк'єр дав геліюім'я, щовідображаєісторіюйоговідкриття (відгрец. Helios — сонце). ОскількиЛокк'єрвважав, щовиявленийелемент — метал, вінвикористовував в латинськійназвіелементузакінчення «ium» (відповідаєукраїнськомузакінченню «ій»), яке зазвичайуживається в назвіметалів. Таким чином, гелійзадовго до своговідкриття на Земліотримавім'я, яке закінченнямвідрізняєйоговідназврештиінертнихгазів. Ге́лій — хімічний елемент з атомним номером 2, який очолює групу інертних газів в періодичній таблиці.

4. Літій Свою назвулітійотримав через те, щобуввиявлений в «каменях» грец. λίθος — камінь СучаснуназвубулозапропонованоБерцеліусом. Літійбуловідкрито 1817 року шведськимхімікомімінералогом Й. Арфведсоном. Спочатку в мінераліпеталіті а потім — у сподуменіі в лепідоліті МеталевийлітійвпершеотримавГемфріДеві 1818 року шляхом електролізу Лі́тій (Li) — хімічнийелемент, м’який, сріблясто-білий, найлегший метал. Належить до лужнихметалів. Хімічноактивний.

5. Берилій Внаслідок солодкого смаку розчинних у воді сполук берилію елемент спочатку називали «гліцин», «гліциній»( від грец. glykys — солодкий). Сучасна назва походить від назви дорогоцінних каменів берилів (грец. beryllos), яке у свою чергу походить від назви міста Белур (Веллуру) в Південній Індії, неподалік Мадраса; з давніх часів в Індії були відомі родовища смарагдів. Бери́лій— хімічний елемент. Символ Be, ат. н. 4, ат. маса 9,01218. Має один стабільний ізотоп Ве. Густина 1844 кг/м³, t плавлення 1284 °C.

6. Бор На початку XVII століття з бури було отримано речовину, яку пізніше стали називати борною кислотою. У 1808 році французькі хіміки Л. Ж. Гей-Люссак і Л. Тенар і англійський хімік Г. Деві, що запізнився на 9 днів, повідомили про відкриття елементу. Вони отримали його прожаренням борної кислоти з металевим калієм, який незадовго перед цим був відкритий Деві. Після отримання речовини французькі хіміки дали назву елементу бор, а Деві — борон (лат. Boron), останнє збереглося в англійській мові. Бор — хімічнийелемент. Символ В. Неметал. Темно-сірікристали. У природііснуєувиглядіборатів. Маєпонад 10 алотропнихмодифікацій

7. Карбон Карбон як хімічнийелементбуввизнанийтільки в 1789 А.Лавуазье. Латинськуназву сarboneumкарбон отримаввід сarbo Назва Карбон рекомандована IUPAC, вуглець — традиційнаназва. Карбо́н (С) абовугле́ць — хімічнийелементзатомним номером 6

8. Нітроген Назву Азот отримав від грец. ἀζωτος — позбавлений життя, (іншими мовами: лат. Nitrogenium — той, що породжує селітру; нім. Stickstoff — удушлива речовина) замість попередніх назв («флогістоване», «мефітичне» і «зіпсоване» повітря) запропонував у 1787 Антуан Лавуазьє, який на той час у складі групи інших французьких вчених розробляв принципи хімічної номенклатури Нітроге́н— хімічний елемент V групи періодичної системи з атомним порядковим номером 7 та атомною масою 14,008. Два атоми нітрогену, об'єднюючись складають молекулу хімічної речовини азоту..

9. Оксиген Оксигеніум – той, що окиснює Відкриликисень в 1773 шведськийхімік К. В. Шеєлеінезалежновіднього в 1774 — англійськийвчений Джозеф Прістлі. ФранцузькийхімікАнтуанЛавуазьє дав елементуназвуі до 1777 року створив кисневутеоріюдихання, горінняіокиснення.. Оксиге́н (О) — хімічнийелементголовноїпідгрупи 6 групиперіодичноїсистемигрупизатомним номером 8, простимиречовинамиякогоє гази кисень та озон

10. Флуор Назва «фтор» (від грец. φθόρος — руйнування), запропонована Андре Ампером в 1810 році, використовується лише в грецькій та східно-слов'янських мовах, а також у мовах, які запозичили цю назву з російської (наприклад, чуваська, таджицька чи монгольська). Фтор або флуо́р— хімічний елемент з атомним номером 9, галоген. Також назву «фтор» (флуор) має відповідна проста речовина, що є отруйним та хімічно-активним жовто-зеленим газом.

11. Неон Назва походить від грец. νέος — новий і свідчить про радість дослідників, що виявили в повітрі, окрім аргону, інші інертні гази. Існує легенда, за якою назву новому елементу дав дванадцятирічний син Рамзая: побачивши незвичайне яскраво-червоне випромінювання речовини в трубці для проведення спектрального аналізу, він радісно закричав: «Новий! Новий!» Нео́н (Ne) — хімічнийелементізатомним номером 10, а такожйого проста речовина — прозорийінертний газ. Для неону характернечервонесвітіння при електричномурозряді, чимзумовленейоговикористання в рекламі.

12. Натрій Натрій вперше був отриманий англійським хіміком ГемфріДеві в 1807 році електролізом твердого NaOH. Назва "натрій" походить від стародавнього слова, поширеного в Єгипті, у стародавніх греків (vixpov) і римлян. Воно зустрічається у Плінія (Nitron), в інших стародавніх авторів і відповідає давньоєврейській Нетер (neter). На́трій (Natrium, Na) — хімічний елемент з атомним номером 11, та відповідна проста речовина — лужний сріблясто-білий м'який метал, хімічно дуже активний, на повітрі швидко окиснюється.

13. Магній У 1808 англійський хімік ГемфріДеві при електролізі злегка зволоженої білої магнезії з ртутним катодом отримав амальгаму нового металу , який виділив відгонкою ртуті і назвав магнезієм. З тих пір у всіх європейських мовах цей елемент називається magnesium і лише в східних слов'ян — магнієм: так його назвав Г.І. Гесс у своєму підручнику хімії, виданому в 1831 і що витримав сім видань. По цій книзі вчилися багато вітчизняних хіміків. Ма́гній – хімічний елемент. Символ Mg Відкритий Г. Деві у 1808 р. Упершеметалевиймагнійотриманий в 1829 р. французькимхіміком А. Бюссі

14. Алюміній Назва елементу походить від назви сполуки, в якій був відкритий «алюм» Алюмі́ній (Al) — хімічний елемент III групи періодичної системи, його атомний номер 13, відносна атомна маса 26,9815.

15. Силіцій У 1825 шведський хімік Єнс Якоб Берцеліус дією металевого калію на фтористий кремній SiF4 отримав чистий елементарний кремній. Новому елементу було дано назву «силіцій» (від лат. silex — кремінь). Назва «кремній» введена в 1834 році російським хіміком Германом Івановичем Гессом.. Силі́цій (Si) – хімічний елемент з атомним номером 14, проста речовина якого, кремній, утворює темно-сірі зі смолистим блиском крихкі кристали з гранецентрованою кубічною ґраткою типу алмазу.

16. Фосфор У 1669 р. німецький алхімік ГеннігБранд при нагріванні суміші білого піску і випаруваної сечі отримав речовину, що світилася в темряві, названу спочатку «холодним вогнем», а пізніше фосфором, від грец. φως-φορος — світлоносний. Фо́сфор (P) — хімічний елемент 15-ї групи (по застарілої класифікації — головної підгрупи п'ятої групи) третього періоду періодичної системи; неметал; має атомний номер 15

17. Ось так виникли назви деяих хімічних елементів